Новини - Бобринецька районна державна адміністрація

Погода Бобринець
Перейти к контенту

Главное меню:

Новини

Бюро правової допомоги

Не так давно вступив в дію закон, яким запроваджується адміністративна відповідальність за порушення правил перевезення дітей: водія штрафуватимуть на суму у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів, тобто 510 гривень. У разі повторного порушення штраф сягатиме 50 неоподатковуваних мінімумів, тобто 850 гривень.
Самі ж правила перевезення дітей не змінилися: ПДР забороняють перевозити дітей зростом менше 145 см, або які не досягли 12-річного віку без використання спеціальних засобів, які дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.
Під "спеціальними засобами" слід розуміти дитячі автолюльки, автокрісла, бустери або стяжки ременів безпеки, котрі слід використовувати згідно з інструкцією до них та автомобіля, а також з урахуванням зросту, віку та ваги дитини. Також таких дітей не можна перевозити на задньому сидінні мотоцикла та мопеда. Окрім цього, заборонено перевозити дітей, які не досягли 16-річного віку у кузові будь-якого вантажного автомобіля, та здійснювати перевезення організованих груп дітей у темну пору доби.
Є правові запитання? Телефонуйте 0 800 213 103.

Бобринецьке бюро правової допомоги інформує!


В Україні з 1 грудня зріс прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2102 гривні, для непрацездатних – 1638 гривень.
У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в складанні позовних заяв та представництві в суді. Це відповідно 4204 грн для працездатних осіб і 3276 грн для осіб, які втратили працездатність.

652 звернення від постраждалих від домашнього насильства за цей рік. Минулого року було 241. Це не означає, що кількість випадків збільшується. Це значить, що в людини збільшується віра в те, що її захистять.
Безоплатна правова допомога знає історію кожної такої людини. І все одно 652 - занадто мало.
Не мовчіть про насильство ні в своїй, ні в чужій родині.
Дзвоніть 0-800-213-103

Насильство проти жінки – не міф, а реальна проблема.
Цього року ми маємо 652 звернення від постраждалих. Це страшна цифра, але це - ніби прорваний нарив. Значить, наші жінки вчаться звертатися по допомогу.

7-8 грудня 2019 року  відбудеться хакатон з доступу до правосуддя

Координаційний центр з надання правої допомоги спільно з громадською організацією KYIV Legal Hackers 7-8 грудня 2019 року проводить Access to Justice Hackathon.
Захід відбудеться на базі правових клубів PRAVOKATOR у Дніпрі, Львові, Києві, Одесі та Харкові.
Запрошуємо юристів, студентів, програмістів, маркетологів, дизайнерів зануритися в атмосферу legal tech.
На Access to Justice Hackathon ви зможете:
- розвинути і втілити ідеї надання юридичних послуг людям, які не можуть дозволити собі оплачувати послуги класичних юристів;
-  створити продукти, націлені на захист прав, боротьбу з дискримінацією, булінгом, насильством в сім'ї та іншим;
- придумати альтернативні способи вирішення юридичних проблем, які доведуть, що правосуддя може бути простим і доступним.
Якщо ви зацікавлені в партнерстві, пишіть сюди: kyivlegalhackers@gmail.com
Деталі тут: https://legalhackathon.net/
Реєстрація учасників тут: http://bit.ly/2PWGEgM
Партнерами системи надання БПД у проведенні Access to Justice Hackathon є: Міжнародний фонд «Відродження», Програма USAID «Нове правосуддя» – USAID New Justice Program, Open World Ukraine - програма обмінів усередині законодавчої гілки влади США, лабораторія інноваційного розвитку UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні.

Жителька Голованівського району за допомогою адвокатки системи БПД стягнула з іноземця аліменти на утримання сина

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернулась жінка з проханням надати їй правову допомогу у стягненні аліментів з її цивільного чоловіка, громадянина іншої держави.
Правову допомогу надавала – адвокатка Оксана Задорожнюк.


Вивчивши матеріали справи, адвокатка встановила, що клієнтка у 2014 році виїхала працювати до Польщі, де познайомилась з місцевим жителем та почала проживати з ним у цивільному шлюбі. Через деякий час клієнтка вимушена була повернутись з Польщі на Україну. Після повернення додому, з’ясувалось, що вона вагітна. У 2015 році у неї народився син. Батько дитини провів дослідження на підтвердження свого батьківства у одному з Інститутів судової генетики Польщі. ДНК-тест підтвердив його батьківство. Але, незважаючи на беззаперечні докази його батьківства, чоловік не бажав офіційно визнавати дитину своїм сином і категорично відмовився від внесення відомостей про нього як батька дитини до актового запису про народження дитини та сплати аліментів.
Оксана Задорожнюк пояснила клієнтці, що «при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові дитини записується за її вказівкою. А батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України».
Також адвокатка пояснила, що відповідно ст. 180, 198, 199 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Керуючись Договором між Україною і Польщею про правовому допомогу та правової відносини у цивільних і кримінальних справах, Оксана Задорожнюк склала позовну заяву про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів з батька дитини.
Взявши до уваги всі обставини справи та наявні докази, Голованівський районний суд Кіровоградської області заяву задовольнив повністю та зобов’язав громадянина Польщі сплачувати на утримання свого сина аліменти в розмірі ¼ частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення ним повноліття.
До Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, тел. (05257) 34802
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД  можна звернутись за адресою:  смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Аспекти оформлення договору оренди земельної ділянки; продовження його та умови розірвання в односторонньому порядку.


Питання оренди землі сільськогосподарського призначення  набирає все більшої актуальності серед українців. Під час укладання договору оренди власники земельних ділянок часто стикаються з різними питаннями, щодо правильності оформлення договору.
Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладення договору її оренди. Відповідно до закону, він може мати просту письмову форму, але за взаємним бажанням орендаря і орендодавця вони можуть посвідчити його нотаріально.
Договір оренди земельної ділянки повинен містити такі істотні умови:
- інформацію про земельну ділянку, що передається в оренду: кадастровий  номер,  місце  розташування  та розмір земельної ділянки;
- строк дії договору оренди;
- орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та  умов  розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За  згодою  сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Договір, що не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, вважається неукладеним.
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Орендна плата. Базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі. Вона зазначена в кожному сертифікаті на отримання земельної частки (паю). Розмір ставки орендної плати за землі сільськогосподарського призначення повинен бути не менше 3 відсотків від вартості земельної ділянки.
Розірвання договору. Якщо орендар не виконує належно договір, не виплачує в строк орендну плату в грошовій або в натуральній формі (зерно, цукор, крупи, тощо), в тому числі, використовує земельну ділянку всупереч визначених у договорі умов (наприклад, надмірно виснажує землю, використовує пестициди, які суттєво погіршують її стан), орендодавець має право розірвати договір оренди.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або ж самим договором. Це означає, що одностороння відмова повинна передбачатися у договорі та мати відповідний механізм.
Наприклад, у разі систематичного порушення орендарем договору, псування, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, орендодавець може надіслати орендарю лист-повідомлення розірвання оренди. Такий лист повинен бути рекомендованим з повідомленням про вручення, що підтвердить ваше бажання розірвати договір та зафіксує момент, коли орендар дізнався про розірвання договору.
З моменту отримання зазначеного листа орендар має звільнити орендовану землю протягом відповідного періоду, враховуючи сезонність та с/г роботи (наприклад, період збору врожаю, тощо). Це звичайно ж найбільш простий спосіб врегулювання спірних відносин між сторонами.
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за шість місяців – на землях сільськогосподарського призначення, і за рік – на  землях не сільськогосподарського призначення, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за  винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
До  Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: 27200, Кіровоградська область,  м. Бобринець,  вул. Орджонікідзе, 80.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Права громадян, які подорожують потягом


За статистикою, у період розпалу сезону відпусток, більшість українців для подорожей обирають саме залізничний вид транспорту. Та наші подорожі іноді могли б бути набагато комфортніші, адже АТ «Українська залізниця» надає широкий спектр послуг, яким ми не користуємось тільки тому, що не знаємо про них. Тож фахівці Голованівського місцевого центру з надання БВПД підготували правові поради громадянам, які подорожують потягом.

Під час подорожі пасажири мають право:
- безкоштовно користуватися необхідними медикаментами з аптечки вагону та гарячою водою. Це вже включено у вартість квитка;- попросити у провідника ковдру, незалежно від пори року;- взяти у провідника ремінь безпеки для дитини або дорослого пасажира, якщо він подорожує на верхній полиці. Ці ремені безпеки є у потягах завжди, і їх зобов’язані надавати пасажирам верхніх полиць на першу вимогу. Якщо наданий ремінь, на ваш погляд, недостатньо міцний ви можете попросити його замінити;
- користуватися розетками у вагонах потяга безкоштовно в будь-який час, це не залежить від того, стоїть потяг чи їде;
- провозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг, що не перевищує за обсягом відведеного на одного пасажира місця для багажу;- палити в українських потягах – заборонено. Тому, якщо хтось із пасажирів палить, ви можете вимагати від провідника вжити належних заходів, також ви маєте право попросити провідника втихомирити галасливих пасажирів;- попросити вимкнути музику, якщо вона вам заважає;- провідник зобов’язаний розбудити вас при під’їзді до вашої кінцевої станції;- пасажири потягів зі спальними місцями повинні забезпечуватися чаєм і кавою за встановлену плату. Вартість напоїв може бути спочатку включена в ціну квитків (про це в проїзному документі повинна бути відповідна відмітка). Якщо маєте свій пакетик чаю чи кави і вирішили заощадити – можете попросити склянку кип’яченої види і ложечку. Провідник не повинен вам відмовити;  
- вартість постільної білизни вже включено у квиток на потяг «Укрзалізниці», якщо ви від неї не відмовилися при оформленні квитка на потяг;- попереднє застилання полиць постільною білизною здійснюється провідниками у вагонах СВ. За бажанням пасажирів провідник надає допомогу в застиланні постільної білизни людям з інвалідністю, хворим, людям похилого віку, пасажирам з малими дітьми, вагітним;- пасажир має право не тільки не здавати ліжко, а й не прибирати його за собою. Прибирання постільної білизни входить у посадові обов’язки провідника (до обов’язків провідника також входить підйом і опускання верхніх полиць);
- якщо ваше місце в потязі зайняв інший пасажир, провідник зобов’язаний виділити вам інше;

- якщо вам дуже спекотно, або холодно, викликайте начальника потягу з правовими нормами перевезення пасажирів. У них ви можете побачити  
дозволені температури перевезення пасажирів у різні сезони. Якщо умови перевезення не відповідають вказаним, начальник потягу може вам безкоштовно надати таке саме за класом місце в іншому вагоні, або так само безкоштовно підвищити клас;

якщо ви купили електронний квиток з QR – кодом, не обмінюйте його на звичайний. Роздрукуйте, але показуйте його зі смартфона. Якщо провідник не може його зісканувати, це його проблема, а не ваша;
пасажир має право сідати в будь-який вагон потяга. Наприклад, якщо ви спізнюєтесь на потяг, і до його відправлення встигаєте дійти тільки до першого або хвостового вагона, а у вашому квитку вказані місця в іншому кінці потяга (це правило актуальне для посадки на проміжних станціях, зупинка на яких дуже маленька за часом);
якщо переплутали потяг, ви маєте право повернутися на початкову станцію безкоштовно;- якщо проїхали свою станцію, можете повернутися на станцію призначення теж безкоштовно;
відстали від потяга – маєте право продовжити поїздку без доплат! -   у разі запізнення в пункт пересадки з вини перевізника (запізнення або відміна погодженого поїзда) і на бажання продовжити поїздку, перевізник повинен відправити вас наступним потягом без стягнення плати!
До  Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: 27200, Кіровоградська область, місто Бобринець, вул. Незалежності, 80.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

В Україні з 1 липня зріс прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2007 гривень, для непрацездатних – 1564 гривні.
У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в складанні позовних заяв та представництві в суді. Це відповідно 4014 грн. для працездатних осіб і 3128 грн. для осіб, які втратили працездатність.

Фахівець бюро правової допомоги допоміг пенсіонерці оскаржити факт безпідставно нарахованої заборгованості за водопостачання


Дата публікації: Вівторок, 25 червня 2019, 08:58
ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до суду позовну заяву про стягнення з жительки м. Бобринця заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Але з 2006 року жінка була зареєстрована та фактично проживала за іншою адресою, тому за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Денис Ніколаєнко, фахівець Бобринецького бюро правової допомоги довів у суді, що вказаний позов був безпідставний.
Вивчивши матеріали справи, Денис Ніколаєнко з’ясував, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до Бобринецького районного суду позовну заяву про стягнення з громадянки Н. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Однак, з 10 лютого 2006 року клієнтка проживала за іншою адресою та за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Договір на постачання води за вказаною адресою відповідачка не підписувала. На час позову в квартирі проживав з сім’єю син клієнтки.
Зібравши необхідні докази, Денис Ніколаєнко підготував відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, адже дана позовна заява є безпідставною.
Під час судового розгляду були взяті до уваги матеріали справи та свідчення свідків.
Бобринецький районний суд виніс рішення на користь клієнтки та відмовив позивачу в повному обсязі.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України

Відпочинок дитини у літньому таборі: що потрібно знати батькам


Літо - чудова пора для відпочинку, знайомству з новими друзями, участі у цікавих заходах.
Влітку батьки прагнуть оздоровити свою дитину перед навчальним роком. Адже, організоване оздоровлення та відпочинок забезпечує поліпшення стану здоров’я дітей, відновлення їх життєвих сил, зайнятість у період канікул, запобігає їх бездоглядності, дає можливість продовжити виховний процес та розвиток творчих здібностей.
Право кожної дитини на оздоровлення і відпочинок гарантовано державою. Діти віком від 4 до 7 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками або іншими законними представниками. Діти віком від 7 до 18 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку самостійно або за згодою керівника дитячого закладу оздоровлення та відпочинку разом з батьками чи іншими законними представниками.
За рахунок бюджетних коштів дитина має право на забезпечення путівкою до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку один раз на рік за умови, що пільгова путівка за бюджетні кошти не надавалась їй у поточному році іншими уповноваженими установами.
Перед заїздом дітей у табір батьки повинні:
 ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку табору; зі списком рекомендованих речей, які потрібно мати дитині при заїзді в табір; зі списком продуктів і речей, які заборонено привозити в табір;
 забезпечити дитину на час перебування у таборі необхідним одягом, взуттям, засобами гігієни;
 провести з дитиною роботу щодо запобігання шкідливим звичкам;
 забезпечити проходження дитиною медичного обстеження;
 надати інформацію працівникам табору, про індивідуальні особливості дитини;
 своєчасно забрати дитину з закладу;
 відшкодувати заподіяні табору збитки внаслідок недисциплінованої поведінки дитини.
При заїзді в табір потрібно мати:
 карту щеплень, форма первинної облікової документації № 079/о «Медична довідка на дитину, яка від'їжджає в дитячий заклад оздоровлення та відпочинку», оформлена належним чином за три дні до початку оздоровчої зміни;
 путівку на дитину.
Дитині може бути відмовлено в прийомі до табору якщо:
 відсутня путівка;
 вік дитини не відповідає встановленим вимогам;
 у дитини, яка прибула на оздоровлення та відпочинок відсутня медична довідка.
Дитинство – це пора сподівань та здійснення мрій! А за щасливе дитинство малечі відповідаємо ми, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати одним з найголовніших наших обов'язків.
До Бобринецького бюро правової допомоги Гованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.
Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.
У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.
Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.
Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.
Сучасний світ важко уявити без фотокамер. Фотографія вже давно перетворилась на невід’ємний елемент життя. Проте іноді зйомка та використання знімків приводить до суперечок і навіть судових процесів.
Пояснюємо, кого і як можна фотографувати й знімати, а потім публікувати, щоб це було в межах закону.

Права туристів

З настанням весни для багатьох громадян стає актуальним питання туризму. Напередодні планування відпочинку корисною та необхідною стане інформація про права та обов’язки туристів.


Законом України «Про туризм», визначено, що туристом є особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.
Всі види туристичної діяльності повинні сприяти забезпеченню прав людини. Тобто у кожній державі повинні створюватися умови для того, щоб зробити туризм і подорожі доступними для громадян, а також їх права повинні забезпечуватися під час здійснення самої подорожі.
Відповідно до положень Закону України «Про туризм», туристи і екскурсанти мають право на:
• реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;
• необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;
• інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, інших документів, наявність яких передбачена законодавством (актуальна інформація доступна на офіційному сайті Мністерства економічного розвитку і торгівлі www.me.gov.ua у розділі «Діяльність-Туризм-Туроператорська діяльність-Ліцензійний реєстр»);
• отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;
• отримання туристичних послуг, передбачених договором;
• особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;
• одержання відповідної медичної допомоги;
• відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору;
• сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;
• реалізацію інших прав.
Важливо знати, що права і обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, регулюються законодавством країни перебування та міжнародними угодами. Тож, громадяни України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, зобов'язані дотримуватися вимог законодавства країни перебування.
У місцях транзиту і тимчасового перебування
туристи мають право:
 отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором(контрактом) та програмою перебування;
 на особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а такожмайна;
 на одержання відповідної медичної допомоги у разі захворювання;
 на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору (контракту);
 розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб'єкту туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні;
 на повну і об'єктивну інформацію про закони та правила проживання в даній країні (місцевості), звичаї місцевого населення, поведінку в громадських місцях та місцях, пов'язаних з проведенням релігійних обрядів;
 про культурні, археологічні, архітектурні, історичні, природні цінності, які перебувають під захистом держави;
 умови страхування, розірвання договору (контракту) на тур;
 на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місцях розміщення, на підприємствах харчування і транспорті, на отримання інформації про ефективні засоби запобігання інфекційним захворюванням, нещасним випадкам, а також на доступ без перешкод до служб охорони здоров'я.
Крім того, туристам повинно бути забезпечене право на захист їх майна від крадіжок, ушкодження та втрати, право власності громадян охороняється законодавством України. Це право забезпечується приймаючою фірмою через правильну організацію транспортування багажу туристів і контролю за його збереженістю під час руху. Для цього призначені спеціально обладнані відсіки для багажу в туристському автобусі. Якщо багаж транспортується окремо від туристів, це повинно бути оформлено відповідними прийомо-здаточними документами. Фургони для багажу повинні опломбовуватися з зазначенням у документах номеру пломбіратора. Факт пошкодження багажу під час його переміщення засвідчується при його прийомі відповідним актом.
Якщо з туристом трапилася надзвичайна подія, йому необхідно терміново інформувати про це консульську установу України в країні його тимчасового перебування (подорожування). У випадку арешту, турист має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про це консула України, який вживає заходів, щоб відносно громадян України, заарештованих, ув’язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу, взятих під варту, було дотримано у повному обсязі положення законодавства держави перебування і щоб їх утримували в умовах, які відповідають вимогам гігієни та санітарії.
На прохання туриста, консул може також зв’язатися з його родиною. Консул зобов’язаний вживати заходів, щоб туристи користувалися тими правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами, а у разі порушення – для відновлення порушених прав.
У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживатиме заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.
Бобринецьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, тел. (05257) 3-48-02
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

  Паспорт громадянина України  можна отримати з 14 років


Звичні внутрішні паспорти у вигляді книжечки відходять у минуле.   Замість них видають нові біометричні паспорти у вигляді пластикової ID-картки.
Біометричний паспорт громадянина України має спеціальний електронний чіп, куди вноситься вся необхідна інформація про його власника. ID-картка містить ті самі дані, що й паперовий документ, і навіть реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код). Зараз біометричний паспорт має паперовий додаток, у якому фіксуватимуться зміни місця реєстрації власника. Це тимчасове явище, доки у всіх державних установах не з’являться пристрої для зчитування інформації з чіпів.
Відповідно до законодавства України кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, може отримати паспорт громадянина України.
Законодавством передбачена відповідальність за проживання громадян без паспорта або за недійсним паспортом – у вигляді попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Хто може отримати ID-картку:
 молоді люди, яким виповнилося 14 років і які отримують паспорт вперше;
 особи, які змінюють прізвище чи ім’я;
 особи, які втратили паспорт (він був загублений чи викрадений);
 особи, чий паспорт був пошкоджений.
Звертаємо увагу, що громадяни, які не вклеїли своєчасно фото у паспорт, у зв’язку з досягненням 25-ти або 45-ти років, теж будуть змушені замінити свій паспорт на ID-картку.
Змінювати діючий паспорт зразка 1994 року - у вигляді книжечки – не обов'язково.
Для отримання ID-картки особі, яка досягла 14-ти років необхідно підготувати документи:
 свідоцтво про народження;
 оригінали документів, які підтверджують громадянство України та посвідчують особу батьків або одного з них. Якщо на момент народження дитини один з батьків не був громадянином України, потрібно додати ще довідку про реєстрацію дитини громадянином України;
 довідку про місце реєстрації (додаток № 13), яку можна отримати в сільських, селищних, міських радах, або Центрах надання адміністративних послуг;
 довідку про присвоєння ідентифікаційного коду або повідомлення про відмову від його прийняття.
Перший паспорт оформляється безкоштовно.
Стандартна процедура виготовлення ID-картки займає 20 днів, пришвидшена – 10 днів.
Особам, які не досягли 18-річного віку (після досягнення 14-річного віку) – паспорт оформляється на 4 роки, а особам, які досягли 18-річного віку – на кожні 10 років.
Трапляються випадки, коли громадяни втрачають свідоцтво про народження. Чим це загрожує?
По-перше, це єдиний документ, що підтверджує особу дитини.
По-друге, без нього не вдасться отримати ні паспорт, ні ідентифікаційний код.
Але, якщо ви народились на території України і втратили свідоцтво про народження, його відновлення не є проблемою.
Для цього людина, яка втратила документ, або її батьки, усиновителі, опікуни, представники органу опіки, навчального або іншого закладу, у якому дитина перебуває постійно, можуть звернутися з заявою в будь-яке відділення державної реєстрації актів цивільного стану на території України, сплатити держмито (на даний час це 51 копійка!), та отримати повторне свідоцтво про народження.
До Бобринецького бюро  можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Тел.: (05257) 3-48-02

Відшкодувати матеріальні та моральні збитки можливо: позитивна практика фахівців бюро правової допомоги


В наслідок отриманих тілесних ушкоджень, клієнт системи БПД у судовому порядку стягнув з кривдника матеріальну шкоду на суму 5079 гривень та моральну шкоду на суму 2000 гривень.
Правову допомогу клієнту надавала начальниця Благовіщенського бюро правової допомоги Наталія Радоуцька.
До Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин П., з проханням надати йому правову допомогу щодо складення позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення стосовно нього кримінального правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька встановила, що 19 листопада 2017 року відповідач, громадянин Г., наніс клієнту бюро, громадянину П. легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад його здоров’я. У результаті заподіяних тілесних ушкоджень, громадянин П. перебував на лікуванні в травматологічному відділенні Благовіщенської ЦРЛ та витратив на придбання ліків 5079 грн. 47 коп.
“Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України , фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому дохід, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду. Тобто, будь-які витрати, пов'язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров'я”, – пояснила Наталя Радоуцька.
На підставі наданих клієнтом документів та керуючись ч. 2 ст. 127 КПК України, якою  передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
22 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області позовну заяву задовольнив повністю.
Довідково.
Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Протиправними діями відповідача позивачу завдано ушкодження здоров'ю, а тому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.
До Бобринецького бюро  можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Тел.: (05257) 3-48-02

«Як внутрішньо переміщеній особі проголосувати на виборах Президента України?»


У системі безоплатної правової допомоги створюється Наглядова рада

Рішенням Уряду запроваджується нова форма управління системою безоплатної правової допомоги. Буде створена Наглядова рада Координаційного центру з надання правової допомоги. Такі зміни покликані нівелювати ризики впливу на роботу системи, гарантувати для громадян якісну правову допомогу.
Відповідні зміни до Положення про Координаційний центр внесені на засіданні Кабінету Міністрів 20 березня.
Це новий етап функціонування системи безоплатної правової допомоги. Безпосередньо моніторинг, оцінку ефективності, а також пропозиції Уряду щодо бюджетування на наступні роки роботи системи безоплатної правової допомоги здійснюватиме незалежна Наглядова рада, яка буде формуватися на публічному конкурсі.
«Наглядова рада – це колегіальність та відкритість у прийнятті рішень щодо діяльності системи безоплатної правової допомоги. Цей незалежний орган управління посилить суспільну довіру до сервісів та проектів, які ми упроваджуємо», – переконаний директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.
Наглядова рада визначатиме стратегічні напрями розвитку системи БПД, здійснюватиме нагляд за її діяльністю. Крім того, схвалюватиме річні плани діяльності та звіти Координаційного центру, оцінюватиме діяльність його директора. Одним з її пріоритетів стане ідентифікація та оцінювання ризиків (політичних, фінансових та інших), рекомендації щодо шляхів їх запобігання та вирішення, а також пропозиції щодо мінімізації можливих негативних наслідків.
Наглядова рада складатиметься з дев’яти членів, які будуть виконувати свої обов’язки на громадських засадах. Порядок проведення конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради затверджуватиме Міністерство юстиції. До конкурсної комісії входитимуть вісім осіб: чотири працівники Мін’юсту та чотири особи, рекомендовані міжнародними партнерами, що довготривало співпрацюють з Координаційним центром.

Як не стати корупціонером, заповнивши декларацію?


З 1 січня 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.
Тема декларування є актуальною на даний час, адже кожен раз при заповненні декларації ми знаходимо для себе пункти, які змушують нас задуматись – що саме мені потрібно тут написати і чи взагалі потрібно щось писати?
Як зазначається у ст. 45 Закон України «Про запобігання корупції» суб’єкти декларування зобов’язані подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, визначеною НАЗК, до 1 квітня  ( до кінця доби 31 березня). Документ, поданий у 00 годин 02 хвилини 1 квітня, буде вважатися таким, що поданий невчасно, а за це, згідно із статтею 1726 КУпАП, за певних умов, може наступити адміністративна відповідальність із занесенням відповідних відомостей про порушника до реєстру корупціонерів, та ще й припинення державної служби, якщо суб’єкт декларування є, наприклад, державним службовцем.
Наголошуємо, що інформація в декларації, зокрема, щодо сімейного стану, майнового стану, посади та місця роботи, тощо, зазначається станом на 31 грудня звітного періоду( тобто станом на 31 грудня 2018 року).
Окремі розділи декларації містять так звані порогові суми, тобто, якщо вартість того чи іншого об’єкту декларування, менше вказаної суми – інформацію про об’єкт можна у декларації не зазначати. Вказані суми кратні одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому з 1 січня звітного періоду.
Зупинимось на них докладніше.
У розділах декларації фігурують такі порогові суми: 5 прожиткових мінімумів, 50 прожиткових мінімумів, 100 прожиткових мінімумів.
З 1 січня 2018 року для працездатних осіб встановлювався прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.
Отже, у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки», зокрема, зазначаються відомості щодо подарунка лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, тобто 8810 грн — для подарунків як у грошовій, так і не у грошовій формі.
Порогова сума 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року (або 88100 грн), у декларації зустрічається у трьох розділах:
— у розділі 12 декларації «Грошові активи» не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року;
— у розділі 13 декларації «Фінансові зобов’язання» відомості щодо отриманих кредитів, позик, зобов’язань за договорами лізингу, розміру сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язань за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичених іншим особам коштів тощо зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року.
— у розділі 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості щодо видатків та усіх правочинів, вчинених у звітному періоді, зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року. До таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.
У розділі 5 декларації «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» зазначається цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, (тобто 176200 грн), що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.
Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо). Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті НАЗК, у цьому розділі також слід вказувати відомості і про тварин, вартість яких перевищує наведену вище порогову суму.
Дана стаття не охоплює всі проблемні питання, які можуть виникнути при заповненні електронної декларації, але фахівців системи БПД завжди готові надати вам правові консультації при особистому зверненні.
До Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, тел. (05257) 34802
До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Понад 2 тис. засуджених отримали допомогу адвокатів БПД у 2018 році


Адвокати та працівники центрів з надання БВПД отримали 2,2 тис. доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим протягом минулого року. Усього, починаючи з жовтня 2014 року по січень 2019 року, центри з надання БВПД видали 9,9 тис. доручень щодо правової допомоги засудженим.
«Засуджені, які відбувають покарання в місцях несвободи, мають менше засобів для захисту своїх прав. Адже вони обмежені у свободі пересування. Доступність правової допомоги для таких людей часто має життєве значення», – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.
Один з прикладів професійної роботи адвоката системи БПД – звільнення довічно засудженого. Чоловік, який уже 17 років відбував покарання, звернувся до Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області. Йому призначили адвоката за рахунок держави Оксану Казеко. Справа пройшла всі судові інстанції: від Вінницького міського до Верховного Суду. У підсумку чоловіка випустили з в’язниці через важку хворобу – повну сліпоту, що перешкоджає відбуванню покарання надалі.
У жовтні 2014 року особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.
Доручення для здійснення захисту засуджених видають регіональні центри з надання БВПД. Здійснення представництва інтересів таких осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складання документів процесуального характеру забезпечуються місцевими центрами з надання БВПД.
Більшість питань, з якими засуджені зверталися торік до місцевих центрів з надання БВПД, стосувалися адміністративного, цивільного та кримінального права.

Якщо ви травмувались на слизькій дорозі
З настанням зими, на жаль, актуальною стає проблема травм під час падінь на вулицях. Слизькі тротуари та східці магазинів і організацій, імпровізовані «катки» з льоду після чергової відлиги перетворюються на пастки для перехожих. І ось до травмпунктів уже шикуються черги потерпілих — з вивихами, травмами голови, переломами кінцівок… На слизьких тротуарах сотнi українцiв ламають руки чи ноги. Але мало хто знає, що має законне право вiдшкодувати всi витраченi на вимушене лiкування грошi.


Відшкодувати матеріальну шкоду, завдану через падіння на слизькому тротуарі, можна. Винуватець має відшкодувати вартість лікування, усі витрати, пов’язані із травмою, компенсувати втрачений заробіток внаслідок тимчасової непрацездатності.
Важче відшкодувати в суді моральну шкоду, завдану особі. Та і це можливо.
Коли ви травмувалися на слизькiй дорозi, для початку викликайте швидку, щоб лікарі вас забирали безпосередньо з місця події. Наполягайте, щоб лікарі зафіксували місце події, час, обставини отримання травми (потім ксерокопію запису в журналі лікаря «швидкої» допомоги можна використати як доказ у суді).
Поки ви чекаєте на «швидку», варто сфотографувати місце падіння, зокрема так, аби було видно, що дорога є непосипаною, слизькою. Візьміть   контактні номери телефонів у свідків події. Свідками в суді можуть бути і лікарі «швидкої», які надали першу медичну допомогу.
Якщо подія трапилась біля магазину чи якогось закладу, то варто поцікавитися наявністю там камер відеоспостереження.
Викликайте поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування. Напишіть відповідну заяву до правоохоронних органів.   
Якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.
Під час лікування зберігайте всі квитанції, пов’язані з витратами на лікування, поїздки, що пов’язані із травмуванням. Пам'ятайте, що можна отримати матерiальну компенсацiю лише тих витрат, якi ви можете довести.
Коли ви отримали довiдку з травмпункту, лiкарняний листок та зiбрали чеки, пишiть позовну заяву на винних осiб, що неналежно обслуговували дорогу, на якiй ви травмувалися.
Знайти власника «небезпечної» території не важко. Якщо ви послизнулися на тротуарi бiля будинку, звичайно, що за його утримання несе вiдповiдальнiсть комунальне пiдприємство або об'єднання спiввласникiв. Якщо ви травмувалися бiля магазину чи якоїсь приватної установи, слiд пам'ятати, що пiдприємцi також вiдповiдальнi за стан прилеглої до їхнiх установ територiї i мають органiзувати її розчищення вiд снiгу.
Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою (ст. 25 Закону про благоустрій). До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов.
Найпростiший спосiб знайти власника дороги – написати запит у районну адмiнiстрацiю чи мiську раду.
Змiст запиту має бути такий:
«Прошу надати менi iнформацiю вiдповiдно до Закону "Про доступ до публiчної iнформацiї" про те, хто здiйснює утримання територiї за цiєю адресою».
Окрім відшкодування витрат на лікування ¬– матеріальної шкоди, ви маєте право подавати до суду позов і на отримання моральної компенсації. Моральні збитки – поняття неконкретне і в кожному випадку різне.  
Такий самий алгоритм дій варто застосовувати у разі, якщо на вас впаде бурулька чи снігова брила з даху будинку. Оскільки кожен будинок перебуває на чиємусь балансі – притягнути до відповідальності відповідальних за утримання будинків осіб, можливо.
Отже, якщо все ж таки подібна неприємність трапилася і якщо ви матимете бажання і терпіння пройти усю цю непросту процедуру та зібрати необхідні докази – правда буде на вашому боці.
Але для власного ж здоров’я, як фізичного так і психологічного, будьте взимку на вулиці обережними та уважними. Не поспішайте. Бережіть себе!
До Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, тел.: (05257) 3-48-02
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.


Потреба у правовій допомозі зростає


Минулого року до центрів та бюро правової допомоги надійшло понад 623,8 тис. звернень від українців. Це на 10% більше, ніж у 2017 році. Захист у кримінальних провадженнях отримали понад 91,1 тис. осіб. Понад 221 тис. українців звернулися за консультацією до єдиного контакт-центру системи БПД.
«Потреба в отриманні правової допомоги, особливо в цивільних та адміністративних судових спорах, постійно зростає. Адже підвищується правова грамотність українців, вони краще знають свої права. Наше завдання – забезпечити якісні послуги правової допомоги усім, хто її потребує», – говорить директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.
Основними клієнтами місцевих центрів з надання БВПД та бюро правової допомоги є малозабезпечені громадяни, які не можуть собі дозволити оплатити послуги юриста чи адвоката. Минулого року від цієї категорії надійшло майже 65% письмових звернень про надання БВПД.
Практично кожне шосте звернення, з яким торік зверталися українці для отримання правової допомоги, стосувалося сімейного права. Крім того, багато звернень надходило з питань соціального забезпечення, спадкового, житлового та земельного права.
Про якість роботи адвокатів, які співпрацюють з системою БПД, свідчать такі показники за 2018 рік: 280 виправдувальних вироків або рішень про закриття провадження, понад 6,8 тис. випадків звільнення від відбування покарання з випробуванням, понад 3,3 тис. випадків призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.


Щоденно у всьому світі від рук близьких та родичів гине 137 жінок. Найчастіше жінки страждають у власному домі.
Ці шокуючі дані ООН, на жаль, торкаються і України.
Що треба знати про домашнє насильство кожному - в інфографіці⤵
Постраждалі від домашнього насильства мають право одразу або в подальшому звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника. Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви.
Обмежувальний припис стосовно кривдника – це установлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи накладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство.


Як часто у вас виникають пропозиції чи зауваження до діяльності органів влади? Як часто посадові особи порушують ваші права? А чи знаєте ви, що у такому випадку робити і куди звертатися?
До вашої уваги інфографіка про форми звернення, що можна оскаржити та до кого ви маєте право звернутися.

У Кропивницькому відбулась презентація довідково-інформаційної платформи правових консультацій «WikiLegalAid».

Як правильно користуватись довідково-інформаційною платформою правових консультацій «WikiLegalAid» (wiki.legalaid.gov.ua)  розповіли сьогодні, 13 грудня, під час прес-конференції, фахівці Регіонального центру з надання БВПД у Кіровоградській області Олена Шишкарьова та Євгеній Чікіріс.
Під час прес-конференції Олена Шишкарьова розповіла як створювалась довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid», яка є інноваційним інструментом, що допомагає в роботі працівникам системи безоплатної правової допомоги, які надають правові консультації на місцях.
«Одним з основних завдань центрів системи БПД є посилення правової грамотності громадян. Задля забезпечення якнайкращого сервісу для наших клієнтів, була створена довідково-інформаційна платформа правових консультацій «WikiLegalAid». Наша мета – навчити користуватись цією платформою наших партнерів та громадськість», – підкреслила Олена Шишкарьова.
Інформаційна база функціонує за принципом відомої «Wikipedia», поповнюється правовими консультаціями з різних тем, що відповідають реальним запитам клієнтів системи, які приходять до центрів та бюро правової допомоги.
У свою чергу Євгеній Чікіріс розповів, що у базі правових консультацій міститься більше 1400 консультацій на найактуальніші правові питання. Окрім правової інформації в них міститься судова практика та зразки правових документів. База правових консультацій містить статті у відповідності до галузей права. Для того щоб скористатися базою правових консультацій достатньо ввести в пошукову строку на головній сторінці «WikiLegalAid» ключове слово або частину слова (корінь слова) і поставити знак «*», що звузить пошук. Пошук видає перелік консультацій, які містяться в базі. Здійснення пошуку також можливе через структуру категорій «WikiLegalAid» за галузями права. Скориставшись таким шляхом пошуку можна побачити всі галузі права за якими містяться правові консультації в базі.
Запрошені на прес-конференцію представники правоохоронних органів, адвокатів, громадських організацій, навчальних закладів, закладів культури, засобів масової інформації обговорили можливість використання «WikiLegalAid» для отримання правових роз’яснень та консультацій.
Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області працює за адресою: вул. Дворцова, 32/29, м. Кропивницький, тел. (0522) 37-12-50, 32-07-97, 0991048038.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.


 Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми. Але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.
Протягом останніх років наше суспільство дедалі гостріше починає турбувати проблема дитячої злочинності.
Неповнолітні зловмисники шокують не лише дрібними крадіжками та хуліганством. Але варто пам'ятати, що за кожне діяння проти закону потрібно нести відповідальність.
У міру дорослішання дитина дістає нові можливості, набирає досвіду, а значить - отримує нові права, обов'язки, відповідальність.
Щоб запобігти порушенню прав дитини, а в разі порушення – захистити, то потрібно їх знати.


Фахівець системи БПД допомогла клієнтці відстояти в суді інтереси неповнолітнього онука  


До Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась за правовою допомогою клієнтка, яка переймалася долею свого онука та хотіла позбавити батьківських прав батька дитини, який ухилявся від виконання своїх обов’язків, і стягнути з нього аліменти, тим самим відстояти інтереси онука.

Після опрацювання матеріалів справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька  встановила, що клієнтка А. є бабусею дитини, мати котрої померла в грудні 2017 року. Батько дитини не проживав з сім’єю з 2004 року. Весь цей час він не цікавився життям сина, не виявляв бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні. Дитина після смерті матері знаходиться на повному утриманні бабусі.
Наталя Радоуцька  пояснила клієнтці, що п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що батько дитини може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
«Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не створюють умов для отримання нею освіти», – підкреслила Наталя Радоуцька.
У той же час, нормами ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
На підставі наданих клієнткою документів, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про позбавлення батьківських прав батька та стягнення з нього аліментів на утримання дитини.
У подальшому, за допомогою фахівця бюро, клієнтка подала заяву про збільшення позовних вимог щодо призначення її піклувальником над неповнолітнім онуком.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, 2 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення призначити бабусю опікуном над неповнолітнім онуком та стягнути аліменти з батька дитини.
Довідково.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхіднім та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 244 Сімейного Кодексу України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
До Бобринецького бюро можна звернутись за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Бобринець.
Тел.: (05257) 3-48-02
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.



Оголошено ХІ конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 03 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).
Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:
1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 03 по 24 грудня 2018, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, заяви, форма якої встановлена Мін’юстом; усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.
УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів і відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).
Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.
2) Протягом 28 грудня 2018 року – 09 січня 2019 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).
3) Протягом 21 – 22 січня 2019 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.
УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Окрім того, з 14 по 16 січня 2019 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.
Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.
Контакт для зворотного зв’язку з адвокатами:
Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45),  dmytro.borovlov@legalaid.gov.ua.
________________________________________
Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 09.08.2017 №575, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 31.10.2018 №898).
Переглянути наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».
Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 3552/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14.11.2017 за № 1387/31255.




        На Кіровоградщині адвокат допоміг  відновити право громадянина на його земельну ділянку


До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин з проханням надати йому правову допомогу у справі про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Для надання правової допомоги клієнту було призначено адвоката Тимура Зятковського.
Вивчивши матеріали справи, адвокат з’ясував, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, клієнту на правах власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з відповідним кадастровим номером, площею 2,72 га.
Клієнт стверджував, що ні з ким не укладав договору оренди його земельної ділянки, але випадково дізнався, що ним нібито був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки з ТОВ «Союзнатурпродукт», а також, що вказаний договір вже пройшов державну реєстрацію.
Як представник клієнта, адвокат Тимур Зятковський отримав інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої інформація про існування договору оренди належної клієнту земельної ділянки підтвердилася, але клієнт стверджував, що ніколи не мав наміру укладати договір оренди земельної ділянки з зазначеним товариством, а також ніхто із працівників вказаного ТОВ з пропозиціями про оренду до нього не звертався і договір клієнт ніколи не бачив та не підписував.
Адвокат Тимур Зятковський склав позовну заяву про визнання недійсним договору оренди землі, укладений між клієнтом та вказаним ТОВ і в подальшому захищав інтереси клієнта в суді.
18 вересня 2017 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області задовольнив позов клієнта в повному обсязі, договір оренди землі був визнаний недійсним.
Довідково.
Історія розвитку справи:
- в обґрунтуванні позовних вимог адвокат зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ « Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально;
- відповідно до ч. 1 ст.  638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні;
- відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- у свою чергу, ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
- відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.


     Земля завжди була однією з найбільш дорогоцінних ресурсів в Україні та важливим активом для бізнесу. Враховуючи встановлення мораторію на продаж земель с/г призначення найбільш поширеною формою використання таких земель є оренда.
      Але й оренда земельних ділянок викликає чимало складнощів та запитань у суб’єктів земельних відносин, внаслідок чого існуючі розбіжності найчастіше вирішуються в судовому порядку.
       Тож про підстави припинення договору оренди землі ви можете дізнатися у нашій інфографіці
     
Кожен громадянин України, згідно з Конституцією України та Земельним Кодексом України, має #право на отримання безкоштовної земельної ділянки із фондів державної та комунальної власності.
        Виділення землі безкоштовно проводиться один раз.
При цьому, кожен бажаючий має право отримати земельну ділянку за кожним видом використання, незалежно від місця проживання або реєстрації.
Розмір землі залежить від цільового призначення.
        До вашої уваги інфографіка, яка допоможе розібратися, кому доведеться сплатити земельний податок, а кому ні, коли потрібно платити і що буде за несплату


Військовослужбовцям штрафні санкції, пеня або проценти за користування кредитом не нараховуються


Напередодні свята Дня захисника України, в межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», проводиться кампанія «Права захисників». Метою цієї кампанії є надання консультацій з правових питань, відповіді на які хотіли б отримати захисники нашої Батьківщини.

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Але, незважаючи на цю норму закону, деякими фінансовими установами, які надають швидкі кредити та банківськими установами, продовжується нарахування військовослужбовцям відсотків, в деяких випадках нарахування штрафів за користування кредитом. Зазначені вимоги висуваються кредиторами після звільнення мобілізованих громадян, але які є військовозобов'язаними.
Відповідно до Указу Президента від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому порядку Верховною Радою, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим настав особливий період, який, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», припиняється тільки згідно рішення Президента про демобілізацію із внесенням такого указу на затвердження Верховною Радою України.
На цей час відповідних рішень про демобілізацію з березня 2014 року Президентом України не приймалося.
Отже, в Україні з 17 березня 2014 року по даний час настав і діє особливий період відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тому, нараховування штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом військовослужбовцям, резервістам та військовозобов’язаним з 17 березня 2014 року по даний час є протиправним.
Резервісти та військовозобов’язані, призвані під час мобілізації навіть після звільнення зі служби, зберігають за собою право не сплачувати штрафні санкції, пеню або проценти за користування кредитом, оскільки в Законі визначено терміни: з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, який відповідно ще триває. При цьому дата отримання кредиту може бути до настання особливого періоду.
Якщо ж все ж таки штрафи, пеня або проценти нараховуються, радимо написати заяву про скасування нарахування штрафних санкцій або пені.
Заяву потрібно надіслати тій фізичній чи юридичній особі, яка нараховує штрафи, пеню або проценти за кредит, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та долучити до заяви відповідні копії підтверджуючих документів щодо належності до вищевказаних категорій.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.


Телепроект «Я МАЮ ПРАВО!» допоможе отримати відповіді на найбільш гострі правові потреби


Українські громадяни отримали можливість підвищити свою правову обізнаність з найбільш гострих проблем завдяки серії випусків програми «Я МАЮ ПРАВО!», яка щосуботи транслюватиметься в ефірі 5 каналу о 16 год.  10 хв.
Проект Міністерства юстиції України став можливим завдяки підтримці проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який реалізується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги, та фінансується Урядом Канади.
Перший випуск програми присвячено темі аліментів, роз’яснює що потрібно робити, аби захистити права дитини та отримати аліменти. Зокрема, йдеться про кілька варіантів вирішення цього питання – звернення до приватного адвоката, звернення до системи безоплатної правової допомоги та перемовини між сторонами за участі посередника.
На прикладі життєвої історії глядачам у доступній формі за допомогою інфографіки роз’яснюється алгоритм дій.
Зокрема, у разі домовленостей між батьками потрібно закріпити їх у нотаріуса за допомогою угоди. Фахівець підготує договір протягом одного дня. Документ повинен містити:
• права та обов’язки батьків;
• порядок сплати коштів на утримання дитини;
• місце проживання дитини.
Якщо батькам домовитися не вдалося – доведеться захищати права дитини в суді. Існує дві форми судового провадження - наказне та позовне. Термін розгляду наказного провадження - 5 днів. Наказ не потребує встановлення місця перебування боржника, його не можна оскаржити, а за послугу потрібно сплатити гроші. Позовне провадження є безкоштовним, однак потребує встановлення місця перебування боржника, а слухання доведеться чекати близько місяця. Крім того, таке рішення може оскаржуватися.
Відео також ознайомлює глядачів з порядком обчислення аліментів відповідно до діючого законодавства. Так, повідомляється, що аліменти не можуть бути меншими 50% прожиткового мінімуму. У 2018 році ця сума становить для дітей до 6 років - 1559 гривень, для дітей 6-18 років – 1944 гривні. Водночас, аліменти не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів (для дітей до 6 років – 15590 гривень, для дітей 6-18 років – 19440 гривень).
Як зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, тематика відеосюжетів готувалась відповідно до переліку найбільш актуальних проблем, з якими звертаються громадяни до системи безоплатної правової допомоги. Проект допоможе зняти багато питань, а головне – громадяни знатимуть як діяти та куди звертатись у випадку правових потреб.
Інформер, що потрібно зробити, аби отримати аліменти, за посиланням: https://bit.ly/2NISVl1


Фахівці системи безоплатної правової допомоги долучаються до інформаційної кампанії #СтопБулінг

             Всі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота серед цієї категорії громадян стане одним з пріоритетів, особливо в питанні протидії булінгу. У межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Координаційний центр з надання правової допомоги (КЦ) долучається до інформаційної кампанії #СтопБулінг, орієнтованої на дітей та їхніх батьків.
           Директор КЦ Олексій Бонюк нагадав, що 07 січня 2018 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким, зокрема, були внесені зміни до Закону «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу усіх дітей. «Сьогодні не лише пільгові категорії, а всі без винятку діти – а це близько 7,6 млн осіб – мають повне право на первинну і вторинну допомогу», - наголосив Олексій Бонюк.
          Враховуючи той факт, що проблема булінгу серед школярів стає дедалі гострішою, правопросвітницькі заходи будуть спрямовані на інформування дітей та їхніх батьків про це явище. У рамах кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. У них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.




Фахівчиня системи БПД відстояла права трьох неповнолітніх дітей на аліменти


До Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка (прийомна мати), яка потребувала правової допомоги щодо питання стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування.
Марина Кучеренко, вивчивши матеріали справи, встановила, що на підставі рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області громадянку С. та громадянина Ч., позбавлено батьківських прав відносно їх трьох неповнолітніх дітей. Діти були влаштовані до прийомної сім’ї (розпорядження Голови Маловисківської районної державної адміністрації від 23 серпня 2017 року № 326).
Фахівець бюро пояснила матері прийомних дітей, що «ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особи позбавлені батьківських прав не звільняються від обов’язку утримувати дітей».
Опрацювавши надані клієнткою документи, фахівець Марина Кучеренко склала заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів з громадянки С. та громадянина Ч. на утримання їхніх трьох неповнолітніх дітей.
26 лютого 2018 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області виніс судовий наказ про стягнення солідарно з громадянки С. та громадянина Ч. аліментів у розмірі 930,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.  
До Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутися за адресою: вул. Незалежності, 80 м. Бобринець, та по телефону 3-48-02
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.









БВПД протягом року надаватиметься одному клієнту не більше 6 разів

Парламент удосконалив деякі засади надання безоплатної правової допомоги шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон).
Так, згідно зі змінами до статті 14 Закону безоплатна вторинна правова допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.
Окрім того, відтепер в окремих справах інтереси клієнтів у суді можуть представляти працівники системи надання БПД.
Йдеться про доповнення статті 21 Закону, де передбачено, що, крім адвокатів, центр може уповноважувати своїх фахівців надавати допомогу у спорах, що виникають, зокрема, з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, малозначних спорах, щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, вкрай важливим є те, що зміни до Закону також уточнюють важливий аспект – порядок припинення надання БВПД.
«Часто ми стикалися із ситуацією, коли наш клієнт залучав іншого представника у справі, але при цьому законодавчо не було врегульовано питання припинення надання правової допомоги адвокатом чи представником центру. Так само, якщо людина оголошена у розшук у кримінальному провадженні, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, тепер припиняється надання БВПД», - зазначив Олексій Бонюк.
Змінами до закону також доповнено перелік підстав та уточнено порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання БВПД, які надають таку допомогу.
Серед підстав можуть бути, зокрема, зміна підсудності провадження чи підслідності кримінального правопорушення, відмова адвоката (чи представника центру) від виконання доручення з підстав, передбачених законом, тощо. Крім того, неналежне виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору є підставою для його заміни та виключення з Реєстру адвокатів, які надають БВПД.
Зміни до законодавства у сфері надання безоплатної правової допомоги внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».
Закон вступає в силу після публікації в офіційному виданні через 30 днів.


Розпочато реєстрацію адвокатів та юристів на навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин


Координаційний центр з надання правової допомоги запрошує адвокатів, які залучені до надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), працівників системи БПД, юристів незалежних правозахисних організацій, юристів та працівників органів місцевого самоврядування, громадських радників та нотаріусів пройти навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин, яке відбудеться орієнтовно 27-29 серпня 2018 року у м. Києві.
Навчання тренерів проводиться у співпраці Координаційного центру з надання правової допомоги та Світового банку у межах проекту «Прозоре управління земельними ресурсами в Україні».
Під час трьох днів тренінгу майбутні тренери матимуть можливість пройти спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері земельних правовідносин та вдосконалити свої навички тренерської роботи.
Навчання проходитиме з акцентом на таких блоках:
Блок 1. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення як об’єкт цивільних прав;
Блок 2. Правочини із земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Особливості приватизації та спадкування земельної ділянки;
Блок 3. Захист прав землевласників та землекористувачів;
Блок 4. Тенденції земельного законодавства: на що чекати землевласникам та землекористувачам;
Блок 5. М’які навички, необхідні для роботи тренера.
За результатами цього тренінгу учасники отримають сертифікати та будуть відібрані тренери, які в майбутньому за сприяння Світового банку проводитимуть регіональні каскадні тренінги за темою «Земельна просвіта» у Київській, Миколаївській та Львівській областях.
Вимоги до кваліфікації учасника тренінгу для тренерів:
- вища юридична освіта (базова або повна);
- базові знання у сфері земельного права;
- досвід тренерської роботи не менше 1-го року;
- практичний досвід у сфері земельних правовідносин.
Проживання учасника тренінгу в Миколаївській, Київській, Львівській областях буде перевагою.
Обов’язки в межах участі у проекті:
- участь у всіх днях проведення тренінгу у м. Києві.
- готовність до відряджень у разі проведення тренінгів.
Для проведення кожного регіонального тренінгу будуть залучені 2 тренери;
- готовність працювати в проекті з серпня 2018 року до грудня 2018 року.
Розклад проведення тренінгу та індивідуальні графіки залучення тренерів узгоджуватимуться додатково, але не пізніше, ніж за два тижні до запланованої дати тренінгу;
- підготовка презентацій тренінгу, роздаткових матеріалів для учасників тренінгу.
Зацікавлені особи, які виявили бажання взяти участь у заході, до 30 липня 2018 рокувключно мають надіслати резюме та мотиваційний лист на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.
Будь-які питання щодо конкурсу просимо Вас спрямовувати на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.
Результати буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію у разі потреби.
Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в резюме.
Організаторами планується акредитування навчальної програми Експертною радою з питань акредитації та сертифікації при Національній асоціації адвокатів України, що дасть можливість учасникам (а саме адвокатам) підвищити свою кваліфікацію.
Навчання є повністю безкоштовним та включатиме відшкодування витрат на проживання, харчування та проїзд для іногородніх тренерів (місце проживання яких буде інше ніж місто Київ).



Як оформити пільгову путівку на оздоровлення дитини


Під час літніх канікул батькам хочеться порадувати дітей гарним відпочинком. Та, на жаль, відправити дитину до оздоровчого табору на загальних підставах є досить дорогим задоволенням.
Тому батькам потрібно знати, що путівку в табір для дитини можна отримати безкоштовно або за зниженими цінами.
У червні 2017 року Президент України підписав закон № 2081-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів». Цим законом розширено перелік категорій дітей, що мають право на оздоровлення та відпочинок за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій.
Право на безкоштовний відпочинок в літньому таборі мають:
 діти-сироти;
 діти, позбавлені опіки батьків;
 діти з малозабезпеченої/багатодітній сім’ї;
 діти з інвалідністю;
 діти, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі;
 талановиті та обдаровані діти;
 переможці міських, районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і різнопланових фестивалів, олімпіад та спортивних змагань;
 відмінники навчання, лідери громадської дитячої організації.
Міські та сільські ради можуть розширювати групу пільговиків. У багатьох місцевих адміністраціях путівка в дитячі табори за зниженою ціною, або навіть безкоштовно надається дітям наступних категорій:
 дитина, один із батьків якої загинув під час Революції гідності;
 дитина, у якої батько або мати брали участь чи беруть участь в АТО;
 дитина з родини, яка була тимчасово переміщена з окупованої території, районів проведення АТО.
Для отримання пільгової путівки до дитячих центрів відпочинку і загального оздоровлення потрібно звернутися до відділу РДА, який займається питаннями сім’ї, дітей та молоді (надає путівки дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки) або в управління соціального захисту населення, за місцем проживання.
Якщо у вказаних організаціях підтвердили, що Ваша дитина підпадає під пільгову категорію і повідомили, до якого дитячого табору є путівки, потрібно написати заяву і додати до неї копії свідоцтва про народження або паспорта дитини та пакет документів, які підтверджують право на пільгами.
Дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки пільгова путівка надається по пред’явленню: свідоцтва про смерть обох батьків; довідки про записи батьків, отриманої відповідно ст. 135 Сімейного Кодексу України; рішення про встановлення опіки; рішення про направлення до державної установи. Дітям з малозабезпеченої сім’їпотрібно надати довідку про призначення соціальної допомоги від держави. Дітям з багатодітних сімей (3 дитини і більше) по пред’явленню довідки про склад сім’ї та копії посвідчення дитини з багатодітної сім’ї. Дітям з інвалідністю потрібно надати свідоцтво про інвалідність або йогозавірену копію. Дітям, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі потрібно надати відповідне посвідчення. Обдарованим дітямнеобхідно надати копію грамоти, посвідчення, диплома або іншого документа, який підтверджує особисті досягнення дитини, а також копію табелів успішності або похвальних листів за останні два роки (для відмінників навчання).
Також батькам потрібно знати, що дитина перед відправленням до табору повинна пройти медичний огляд та отримати медичну довідку, яку потрібно взяти з собою до оздоровчого табору.
У медичній довідці мають бути зазначені дані про результати огляду дитини на педикульоз та коросту, стан здоров'я, щеплення, наявність хронічної патології, групу з фізичної культури, режим оздоровлення тощо.
Протипоказаннями до направлення дитини у заклад оздоровлення та відпочинку є інфекційне захворювання, контакт з інфекційними хворими; наявність соматичної патології, у зв'язку з якою дитина не може відвідувати організований колектив та загострення хронічних неінфекційних захворювань.
У разі відхилень у стані здоров'я дитини, батькам необхідно повідомити про це лікаря закладу оздоровлення та вихователів.
Не забувайте, що безкоштовні путівки до літнього табору видаються при їх наявності, тому не баріться, і якщо маєте намір оздоровити свою дитину в таборі, то займайтесь цим питанням якомога раніше.
Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
Консультацію підготував начальник відділу представництва Голованівського місцевого центру з надання БВПД Сергій Шеремет


Мін'юст запустив серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю»

У межах правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Міністерство юстиції України разом з Онлайн-будинком юстиції за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» створили серію інформаційно-навчальних роликів «Знай своє право на землю». Мета ініціативи - розширити коло громадян, які зможуть отримати інформацію про свої права та інструкції для їх захисту.
Ініціатива є продовженням розпочатої в межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» у 2017 році кампанії щодо захисту земельних прав, в тому числі регулювання орендних відносин та протидії аграрному рейдерству. Нагадаємо з серпня по листопад 2017-го у всіх областях України працювали антирейдерські аграрні штаби створені за ініціативою Мін’юсту. Результатами їх діяльності стали 17 порушених кримінальних справ.
Окрім того, 15 тисяч громадян отримали юридичні консультації у мобільних точках доступу. У квітні цього року робота штабів була відновлена і тепер вони працюватимуть безстроково.
У відеороликах розглядатимуться ті питання, які найчастіше турбують населення, актуальні проблеми, з якими стикається кожна людина.
Кваліфіковані фахівці, юристи та експерти нададуть вичерпні відповіді по кожній з тем земельних правовідносин, роз’яснять, яким чином можна уникнути проблем, як заповнити документи, які закони необхідно знати для вирішення земельних питань та куди звернутись у випадку порушення прав.
Перший презентований відеоролик стосується порядку отримання земельних ділянок учасниками АТО.
У відеоролику висвітлені такі питання:
норми законодавства, які регулюють порядок першочергового отримання ділянок учасниками АТО для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва;
умови надання у власність земельних ділянок учасникам АТО;
встановлені розміри земельних ділянок, які можуть безоплатно передаватися громадянам України (у тому числі учасникам АТО) із земель державної або комунальної власності.
Також наші фахівці детально роз’яснять кожен з кроків, які необхідно здійснити учасникам АТО для отримання земельної ділянки – від подання документів до державної реєстрації прав на нерухоме майно.
Зокрема, наведено вичерпний перелік документів, які учасникам АТО, зацікавленим в одержанні земельних ділянок у власність, потрібно подати до уповноважених органів, пояснено, як відбувається подача заявки на землю, хто виносить рішення про виділення землі тощо.
Переглянути відеоролик та ознайомитися з детальною інформацією можна за посиланням: https://bit.ly/2JIdMq3

В Україні стартувала інформаційна кампанія «Безоплатна правова допомога – завжди поруч»


          Міністерство юстиції України, Координаційний центр з надання правової допомоги спільно з міжнародними партнерами презентували серію відеороликів та плакатів, які стануть основою інформаційної кампанії про безоплатну правову допомогу в Україні.
Мета кампанії – розповісти якнайширшому колу громадян про систему безоплатної правової допомоги (БПД) як про можливість вирішувати свої проблемні питання та захищати свої права у правовий спосіб. Відеоролики мотивують звертатися за безоплатною правовою допомогою та інформують, як це можна зробити.
«Створення системи безоплатної правової допомоги є одним із найбільш успішних проектів українського Уряду за останні 5 років. Це той проект, який поновлює справедливість і надає право на захист від свавілля держави, правоохоронної системи. Для нас цей проект є пріоритетним», – наголосив Міністр юстиції України Павло Петренко.
Він поінформував про розгалужену мережу пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та нагадав, що понад 2 млн громадян України звернулися за правовою допомогою.
«Найбільш красномовна цифра – 2300 громадян були повністю виправдані у кримінальних справах, де їх представляли адвокати системи БПД! Це 2300 доль, які не були зламані правоохоронною системою, які не були кинуті на олтар беззаконня і несправедливості. І життєві історії, які ми демонструємо в роликах, доводять, що право є і за нього варто боротись», – зазначив Павло Петренко.
Інформаційний проект став можливим завдяки підтримці українсько-канадському проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», що фінансується Урядом Канади.
Як наголосив Надзвичайний та Повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук, сьогодні система безоплатної правової допомоги перевела з площини теорії у площину практики зобов’язання держави щодо забезпечення громадян безоплатною правовою допомогою.
«Для повного успіху нам потрібно, аби люди знали, що ці правові послуги є, щоб вони вірили в цю допомогу. Тому історії з правдивого життя будуть найбільш переконливими для населення. Достукатись до людей – це обов’язок і держави, і партнерів», – закликав Роман Ващук.
Як розповів директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, героями сюжетів стали звичайні громадяни різного віку, які отримали необхідну безоплатну правову допомогу.
«Шість життєвих історій, що знайшли відображення в сюжетах відеороликів, є типовими та поширеними. Саме з такими проблемами люди часто звертаються до центрів системи безоплатної правової допомоги по всій Україні. Відеоролики на прикладі реальних людей показують, що існують правові шляхи вирішення цих проблем і кожна людина має можливість скористатися гарантованими державою інструментами правового захисту»,  – наголосив Олексій Бонюк.
Директорка українсько-канадського проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні» Лариса Бізо розповіла про роботу з молодими режисерами та співпрацю з Фестивалем соціальної реклами – Molodiya Festival.
Вона подякувала знімальним групам, які працювали над роликами, за чутливий підхід при підготовці сюжетів. «Для нас було дуже важливо проінформувати не лише про систему БПД, а й про її конкретні гарантії. Головне наше завдання – збільшити рівень довіри людей саме до системи безоплатної правової допомоги», – наголосила Лариса Бізо.
Сюжети відеороликів стосуються захисту прав учасників АТО та членів їхніх родин, відстоювання прав осіб з інвалідністю, захисту від насильства у родині, відстоювання права на справедливу пенсію, захисту від незаконного звільнення та від неправомірно нарахованих комунальних платежів, а також відстоювання права на комунальні послуги належної якості.
За мотивами сюжетів виготовлені плакати, що розміщені в точках доступу до безоплатної правової допомоги, а також у приміщеннях місцевих органів влади, соціальних закладів, партнерських організацій тощо.
Наразі трансляція 6 соціальних роликів відбувається на телеканалі «UA:Суспільне», а також розміщено на каналі «YouTube»
.
Учасники прес-конференції закликали всі центральні та регіональні телеканали країни долучитись до популяризації безоплатної правової допомоги та забезпечити показ життєвих історій в усіх куточках країни на правах соціальної реклами.


Конкурс на участь у школі з міграційного права на тему «Правовий захист біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства»

У межах Проекту, що здійснюється у партнерстві з Агентством ООН у справах біженців в Україні, та спільно із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України оголошується відкритий конкурс на участь у триденному навчальному тренінгу для юристів, адвокатів та інших зацікавлених осіб, які прагнуть отримати навички та підвищити кваліфікацію у правовому захисті біженців, шукачів притулку та осіб без громадянства на національному та міжнародному рівнях. Навчання відбуватиметься 05-07 липня 2018 року у Київській області.
Слухачам під час навчання будуть представлені актуальні проблеми захисту прав іноземців, міжнародні стандарти у сфері притулку, практика Європейського суду з прав людини та інші практичні аспекти правової допомоги біженцям, шукачам притулку та особам без громадянства.
В якості спікерів запрошуються досвідчені адвокати, фахівці Державної міграційної служби, представники Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. За результатами навчання учасники отримають сертифікат.
Критерії відбору учасників тренінгу:
 наявність вищої юридичної освіти;
 досвід роботи в сфері захисту прав людини;
 розуміння релевантних засадничих стандартів в сфері захисту прав людини;
 зацікавленість у тематиці та бажання у перспективі здійснювати захист прав зазначених категорій осіб;
 комунікабельність, відкритість до навчання, бажання та вміння передавати знання;
 можливість взяти участь навчанні протягом трьох днів.
Для участі в конкурсі необхідно:
Заповнити заявку для участі в тренінгу (заявку на навчання необхідно заповнити тут).
Останній строк подачі заявок – 20 червня 2018 року.
Результати конкурсу будуть оголошені не пізніше 26 червня 2018 року.
Заявки, що будуть подані після зазначеного терміну, не розглядатимуться.
Навчання в рамках тренінгу буде проходити 05-07 липня 2018 року.
Участь у тренінгу є безкоштовною. Учасники, які пройшли конкурсний відбір, беруть на себе зобов’язання щодо проходження всієї тренінгової програми. Організатори покриватимуть транспортні витрати та витрати пов’язані із проживанням та харчуванням на час проведення тренінгу.
________________________________________
Довідково:
Благодійний Фонд “Право на Захист” – українська неурядова організація, діяльність якої спрямована на забезпечення захисту і дотримання прав людини вразливих груп населення: біженців, шукачів притулку, осіб без громадянства та внутрішньо переміщених осіб.
Школа з міграційного права – освітній захід, який проводитиметься БФ «Право на захист» в рамках Проекту, що здійснюється у партнерстві з Агентством ООН у справах біженців в Україні, та спільно із Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури України.     

Для системи БПД виготовили буклети шрифтом Брайля


Трудові права людей з інвалідністю


Люди з інвалідністю потребують справедливого соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільстві.
Однією з державних гарантій для людей з інвалідністю є право на працю.
Відповідно до Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», держава гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства та створює для людей з інвалідністю потрібні умови, які дають можливість вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями та інтересами.
У разі застосування праці людей з інвалідністю, роботодавець зобов'язаний враховувати рекомендації МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника з інвалідністю, за що він нестиме відповідальність.
Встановлення робочого часу для працівниківз інвалідністю:
Відповідно до ст. 172 КЗпП, за бажанням працівника з інвалідністю або за вимогами його індивідуальної програми реабілітації, йому може встановлюватися режим роботи на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня.
Сутність неповного робочого часу полягає в тому, що працівник працює менше за звичайну тривалість робочого часу і при цьому оплата його праці здійснюється пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку. Причому таке зменшення може встановлюватися шляхом:
- зменшення тривалості щоденної роботи;
- зменшення кількості днів роботи протягом тижня або одночасного зменшення кількості днів і тривалості щоденної роботи.
Усе залежатиме від домовленості між роботодавцем і працівником з інваліднісю. Так, це можуть бути і дві години на день, і дві години на тиждень. Однак при цьому має бути дотримано мінімальних державних гарантій щодо оплати праці. Більше того, якщо індивідуальною програмою людини з інвалідністю передбачено зменшену тривалість робочого часу, роботодавець просто зобов’язаний створити такі умови.
За згодою працівника з інвалідністю і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям, такі працівники можуть залучатися до роботи в нічний час та до надурочних робіт.
Відповідно до ст. 56 КЗпП, робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Тривалість відпусток для працівників з інвалідністю:
Відповідно до ч.7 ст.10 ЗУ «Про відпустки», працівникам з інвалідністю, які влаштувалися на роботу та ще не відпрацювали півроку на даному підприємстві, надається право піти в щорічну оплачувану відпустку повної тривалості.
Відповідно до ст.6 ЗУ «Про відпустки», тривалість щорічної основної відпустки для працівників з інвалідністю становить:
 для інвалідів 1 і 2 груп – 30 календарних днів;
 для інвалідів 3 групи – 26 календарних днів.
У разі, якщо колективний договір підприємства встановлює додаткові відпустки, або особа з інвалідністю має право на додаткові відпустки на інших підставах, то кількість днів додаткової відпустки додається до основної щорічної відпустки.
Також за заявою працівника з інвалідністю 1 та 2 груп інвалідності роботодавець зобов’язаний надавати йому відпустку без збереження заробітної плати на строк до 60 календарних днів у році, а працівнику з інвалідністю 3 групи – тривалістю до 30 календарних днів щорічно.
Роботодавцям потрібно пам’ятати, що:
1. при прийомі на роботу працівника з інвалідністю не встановлюється випробувальний термін;
2. інвалідність є поважною причиною для розірвання трудового договору, укладеного на визначений строк;
3. відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою власника або уповноваженого ним органу, переведення працівника з інвалідністю на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан працівника з інвалідністю перешкоджає виконанню професійних обов’язків, загрожує здоров’ю і безпеці праці інших осіб або продовження трудової діяльності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенням здоров’я осіб з інвалідністю;
4. при скороченні чисельності або штату, переважне право залишатися на роботі при рівних умовах продуктивності праці та кваліфікації надається інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Працівники, які отримали на підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання, мають переважне право на залишення на роботі при скороченні штату або чисельності працівників, якщо за кваліфікацією та продуктивністю праці вони не поступаються іншим працівникам. Однак, законодавство не забороняє звільняти з роботи працівників з інвалідністю з причин не пов`язаних з інвалідністю – прогул, порушення трудової дисципліни тощо.
Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7                
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.


Повнолітні діти, які продовжують навчання – мають право на аліменти


Саме цей факт довела в суді Валерія Аношкіна, головний спеціаліст Новоукраїнського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
До Новоукраїнського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернулась громадянка Р. з проханням надати правову допомогу у справі щодо стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання.
Клієнтка повідомила, що має на утриманні двох дітей, виховує їх та піклується про них самостійно, жодної допомоги від батька дітей немає. На даний час її повнолітня донька, яка навчається на першому курсі ліцею, знаходиться на повному утриманні матері. Батько дітей офіційно не працює, але на постійній основі їздить на заробітки до іншої країни. Саме тому громадянка Р. звернулась до працівників бюро за допомогою у захисті її прав та прав її дитини.
Вивчивши матеріали справи, Валерія Аношкіна з'ясувала, що у клієнтки від громадянина Р., з яким вона перебувала в законному шлюбі, є донька. Але у 2000 році подружжя розлучилось і батько відмовився утримувати дитину.
Після досягнення повноліття, дитина продовжує проживати з матір’ю. Вона незаміжня, навчається на першому курсі ліцею в м. Кропивницький, не працює, додаткового заробітку немає.
Валерія Аношкіна склала позовну заяву про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Адже, відповідно до ст.199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні син, донька продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років, за умови, якщо вони можуть надавати матеріальну допомогу.
16.12.2017 року Новоукраїнський районний суд виніс рішення про стягнення аліментів з батька на користь клієнтки на утримання повнолітньої доньки на період її навчання.
Голованівський місцевий центр з надання БВПД знаходиться за адресою: смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.


Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

                                                   
          Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.04.2018 № 1335/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 02 травня 2018 року по 21 червня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).
Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:
1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 2  по 22 травня, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).
УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).
2) Протягом 24 - 31 травня 2018 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).
3) Протягом 11 - 12 червня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.
УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Крім того, з 4 по 6 червня 2018 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.
Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.
Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:
Поплавська Галина Євгенівна, головний спеціаліст відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), halyna.poplavska@legalaid.gov.ua.
Боровльов Дмитро Дмитрович, головний спеціаліст відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), dmytro.borovlov@legalaid.gov.ua.


Фахівець Маловисківського бюро правової допомоги відстояла інтереси клієнтки перед Маловисківським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України


Начальник Маловисківського бюро правової допомоги Марина Кучеренко допомогла клієнтці, яка звернулась за правовою допомогою, відстояти її інтереси перед Маловисківським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України та зберегла пенсіонерці понад 7000 гривень.
7 квітня 2017 року до Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка З., з проханням надати їй правову допомогу щодо питання відшкодування переплаченої їй пенсії Маловисківським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України.
10 квітня 2017 року наказом №45 Голованівським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, для надання правової допомоги громадянці З., було призначено начальника Маловисківського бюро правової допомоги Марину Кучеренко.
Вивчивши матеріали справи, фахівець бюро встановила, що з 2007 року клієнтка перебуває на пенсії. А 29 грудня 2015 року з'ясувалось, що в період з 1.01.2014 року по 30.11.2015 року пенсіонерці було здійснено переплату пенсії в сумі 7445 гривень. Працівники Маловисківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України запропонували клієнтці повернути вказані кошти, але вона не погодилась. Натомість Маловисківське УПФУ звернулось з позовом до Маловисківського районного суду, про стягнення з громадянки З. суми неправомірно виплаченої їй пенсії.
На підставі наданих клієнткою документів, Марина Кучеренко склала заперечення на позовну заяву Маловисківського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Кіровоградської області до громадянки З. про стягнення надміру виплачених їй коштів.
Статтею 1215 ЦК України передбачено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
23.05.2017 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення про відмову Маловисківському УПФУ у задоволенні позову.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.



Стартував військовий призов 2018 – що треба знати!



Двічі на рік у всіх областях України проводиться набір на строкову військову службу. Яким чином буде відбуватися призов і, які підстави для відстрочки – консультуютьфахівці Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Які терміни проведення призову на строкову службу в 2018 році?
Як і раніше, в 2018 році в Україні буде проведено дві хвилі закликів в армію – весняний та осінній. Терміни проведення призовної кампанії на строкову військову службу визначаються щорічно Указом Президента України. Так, відповідно Указу Президента України №33/2018 від 15 лютого 2018 року, на 2018 рік встановлено такі дати:
 з 1 квітня по 31 травня 2018 р. – весняний призов до ЗСУ;
 з 1 жовтня по 30 листопада 2018 р. – осінній призов до ЗСУ.
Хто підлягає призову до армії в 2018 році?
Призовний вік в Україні в 2018 році встановлено на рівні 20-27 років. Нагадаємо, що раніше призову в армію підлягали юнаки віком від 18 років. Разом з тим, незважаючи на підвищення віку призовників-строковиків, молоді люди 18-19 років вправі пройти службу в армії на добровільній основі (за контрактом).
Який термін служби в українській армії?
Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу» термін служби в армії становить:
 18 місяців – для призовників, які не мають вищої освіти;
 12 місяців – для призовників зі ступенем спеціаліста або магістра.
Хто має право на відстрочку або звільнення від служби в армії?
Відстрочка від призову на строкову військову службу надається призовникам за рішенням районної (міської) призовної комісії за сімейними обставинами, станом здоров'я, для здобуття освіти та продовження професійної діяльності.
Законодавством України передбачено перелік громадян, які можуть отримати відстрочку від армії або взагалі не підлягають військовому призову:
- якщо особи мають дружину, що є вагітною, чи виховують двох або більше малюків;
- призовники, які є єдиними годувальниками в сім’ї;
- особи, які опікують дружину, або дитину з інвалідністю;
- особи, які мають дитину віком до 3-х років або дитину старшу 3-х років, яка виховується без матері у зв'язку з її смертю або за рішенням суду;
- якщо особа є сиротою;
- студенти денних відділень ПТУ, ВНЗ і духовних семінарій;
- педагоги, лікарі, священнослужителі, поліцейські, резервісти і т.д.
Звертаємо увагу, що призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.
Проте є також категорії осіб, яких взагалі не призивають в армію. Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про військовий обов’язок і військову службу», повне звільнення від служби в армії можуть отримати громадяни України:
- визнані за станом здоров’я непридатними до військової служби;
- досягли 27-річного віку (на день відправлення на строкову службу);
- які до набуття громадянства України пройшли службу в інших державах;
- виконали обов’язки служби у військовому резерві протягом строків першого та другого контрактів;
- яким після закінчення вищих навчальних закладів присвоєно спеціальні військові звання офіцерського складу;
- засуджені за вчинення злочину до позбавлення волі, обмеження волі, в тому числі із звільненням від відбування покарання;
- призовники, чиї близькі родичі загинули, померли або стали інвалідами під час проходження військової служби або зборів військовозобов’язаних.
Яка відповідальність за ухилення від призову в армію?
В Україні передбачено два види відповідальності за порушення законодавства про військову службу – адміністративна та кримінальна.
Як адміністративне покарання за неявку у військкомат застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення:
 штраф від 85 до 119 гривень – перше порушення;
 штраф 170-255 гривень – повторне порушення.
Кримінальна відповідальність за ухилення від призову на строкову військову службу настає за ст. 335 КК України і передбачає обмеження волі на строк до 3-х років. Слід зазначити, що в більшості випадків покарання є умовним.
За отриманням консультації з правових питань можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.



Про нюанси оформлення спадщини дізнавались ветерани та пенсіонери Бобринеччини


17 квітня 2018 року, у рамках реалізації загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», начальник Бобринецького бюро правової допомоги Денис Ніколаєнко взяв участь у семінарі для членів ветеранської організації міста Бобринець, який проводився на базі Бобринецької районної бібліотеки для дорослих.
           На захід прийшли представники громадської організації “Бобринецька міська спілка ветеранів”, громадської організації “Бобринецька районна спілка ветеранів”, пенсіонери та інші бажаючі жителі міста.
«З метою підвищення правової обізнаності населення району, фахівці Бобринецької районної бібліотеки для дорослих та Бобринецького бюро правової допомоги проводять цикл спільних правопросвітницьких заходів. Тема оформлення права власності на майно при спадкуванні є досить поширеною і сьогодні ми дізнаємося про нюанси оформлення спадщини за законом та за заповітом», – зазначила представник бібліотеки Людмила Тищенко, яка відкрила захід.
«Так, дійсно, одними з найбільш розповсюджених питань до юриста  є питання, що стосуються спадщини. Рано чи пізно з ними стикаються більшість громадян. Згідно українського законодавства спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Існує два види спадкування: за заповітом або за законом»,-  розпочав свій виступ Денис Ніколаєнко.
Учасники заходу обговорили юридичні аспекти спадкування, а саме: порядок складання заповіту, строки прийняття спадщини, оскарження заповіту.
На прикладі конкретних життєвих ситуацій обговорили  питання черговості права на спадкування. Згідно Цивільного кодексу України спадкоємці за законом одержують право на спадкування в порядку черговості і кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Денис Ніколаєнко повідомив, що визначає й регулює процедуру спадкування Цивільний кодекс України, проте за умови наявності в ній іноземного елемента, до відносин спадкування будуть застосовуватися положення Закону України «Про міжнародне приватне право».
Учасники заходу були задоволені чіткими та конкретними відповідями фахівця бюро правової допомоги на свої запитання, так як законодавство постійно змінюється і громадянам даної категорії важко орієнтуватись у цих змінах без кваліфікованої допомоги.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. В. Бровченка, 33
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.


Як повернути товар в магазин на законних підставах


До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги та бюро правової допомоги надходять звернення споживачів про захист їхніх прав при поверненні придбаного товару продавцеві.
В рамках правопросвітницького проекту «Я маю право» консультуємо.
Усім відомо, що за Законом України «Про захист прав споживачів», протягом 14 днів з моменту оформлення покупки, товар належної якості, який з будь-яких причин не сподобався покупцю, можна повернути. Однак на практиці повернути такий товар, якщо він без дефектів чи браку, наважуються не всі. Причиною цього, частіше за все, є юридична необізнаність та не завжди чемна поведінка продавців, які не хочуть прикладати додаткові зусилля для оформлення операції, яка не збільшує, а зменшує обсяг їхніх продажів.
Отже, щоб повернути товар належної якості у магазин потрібно дотримуватись наступних умов повернення:
1. Знайдіть чек (касовий або товарний).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів», обмін товару належної якості проводиться, якщо збережено розрахунковий документ, виданий споживачеві разом з проданим товаром. Наявність чеку є підставою для обміну або повернення товару та доказом того, що саме в цьому магазині ви придбали товар.
2. Переконайтесь, що з моменту покупки пройшло не більше 14 днів.
Та ж ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачає, що споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Випадки, коли продавець погодився б обміняти товар після спливу 14 днів, трапляються рідко і є скоріш винятком з правил. Після вказаного строку ви зможете повернути чи обміняти товар лише за гарантією, тобто якщо він неналежної якості.
3. Перевірте, що товар зберігся в первісному вигляді і не має слідів зносу чи пошкоджень.
Обмін товару належної якості проводиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд, споживчі властивості, пломби, ярлики.
4. Не забудьте, що існує перелік товарів, які не підлягають обміну або поверненню.
Зазвичай при купівлі таких товарів про те, що їх неможливо обміняти або повернути, вас попередять продавці.
Перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню) передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 р. №172 «Про реалізацію окремих положень Закону України «Про захист прав споживачів». До цього переліку потрапили усі продовольчі товари, лікарські препарати та засоби, предмети сангігієни, а також деякі непродовольчі товари, зокрема, дитячі іграшки і товари для немовлят, тканини, килимові вироби метражні, білизна натільна та постільна, друковані видання, пиломатеріали, записані DVD-диски, інструменти для манікюру, педикюру, ювелірні вироби та інші.
Зверніть увагу, що Закон гарантує можливість саме повернути, а не лише обміняти товар.
Зазвичай, коли покупець наполягаєте саме на поверненні товару, продавець в магазині буде посилатися на згадану ст. 9 Закону України «Про захист прав споживачів» та запевняти, що товар можна лише обміняти на інший аналогічний. Однак це не так!
Згідно з законом, споживач має право обміняти товар, якщо він не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням. Якщо на момент обміну аналогічного товару немає у продажу, споживач має право або придбати будь-які інші товари з наявного асортименту з відповідним перерахуванням вартості або розірвати договір та одержати назад гроші у розмірі вартості повернутого товару, або здійснити обмін товару на аналогічний при першому ж надходженні відповідного товару в продаж. Продавець зобов’язаний у день надходження товару в продаж повідомити про це споживача, який вимагає обміну товару. Гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві у день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші у день розірвання договору – в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів.
Отже, якщо придбана річ вам не підходить, у будь-якому разі ви можете:
 обміняти її на аналогічну;
 повернути її до магазину та отримати гроші;
 придбати іншу річ з перерахунком вартості (доплативши або отримавши решту);
 попросити продавця повідомити вас, коли з’явиться аналогічна річ, що буде вас влаштовувати (певного розміру, кольору тощо).
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.



«Кредитні канікули», або як отримати відстрочку по кредиту?


Взяли кредит і потрапили в непередбачені та надзвичайні життєві обставини (це може бути ремонт, народження дитини, витрати на лікування близьких, втрата роботи). Не варто впадати в паніку, побоюючись майбутнього прострочення по взятому кредиту. Скористайтеся послугою «кредитні канікули».
«Кредитними канікулами» можуть скористатися люди, що потрапили в складну життєву ситуацію, коли доходів не вистачає на погашення кредиту, а також люди, які потрапили в непередбачені та надзвичайні обставини, такі як пожежа, хвороба, необхідність термінового переїзду та інше. Така можливість може бути реальною, якщо в кредитному договорі з банком такий пункт був заздалегідь обговорений. Беріть всі необхідні документи і йдіть в банк. Якщо вас звільнили, то знадобиться трудова книжка з відміткою про звільнення. А якщо затримують або знизили заробітну плату, то потрібно довідку з бухгалтерії. З цими документами вам потрібно потрапити до керівника кредитного відділу. При зустрічі поясніть всю ситуацію, що склалася фахівцеві і висловіть свої пропозиції щодо умов кредитного договору. Після узгодження нових умов договору, вам потрібно буде написати заяву на надання відстрочки платежу або «кредитних канікул». Таке рішення вигідно і для банку, адже краще йому піти вам на зустріч, ніж посилювати ситуацію, отримуючи ще один прострочений кредит на балансі, який, можливо, вже ніколи не буде погашений.
Відстрочка платежу по кредиту може бути надана декількома способами:
1. Проводиться повний перерахунок кредитних платежів, перерозподіляється основна сума кредиту боргу, таким чином, щоб максимальні виплати по кредиту припали на середину або кінець строку оплати.
2. Перераховується процентна ставка по кредиту. На найближчий час ставка знижується за рахунок її збільшення в кінці терміну кредиту.
3. Для зниження щомісячних виплат збільшується термін кредиту, всі умови залишаються колишніми.
4. Перекредитування. Видається новий кредит для погашення попереднього.
5. Призупиняються нарахування відсотків на кредит із зобов’язанням оплачувати основну частину боргу.
6. Призупиняються нарахування штрафів і пені за несплату чергових платежів.
Як отримати відстрочку по кредиту?
Строки надання відстрочок по кредитних платежах не мають чіткого регламенту, тому встановлюються банком. Зазвичай вони встановлюються за домовленістю між кредитором і позичальником і регулюються окремою угодою, в доповнення до кредитного договору. Або ж договір за кредитом переукладається.
На сьогоднішній день банки надають відстрочки платежів терміном від одного до дванадцяти місяців. Звернутися до банку за наданням відстрочки платежу зможуть тільки громадяни, у яких не було заборгованостей по оплаті внесків, а їх фінансові труднощі носять тимчасовий характер. З таким зверненням до банку можна прийти тільки один раз на рік. Важливо запевнити банк в тому, що ви активно шукайте роботу, або як ви будете діяти, якщо роботу доведеться шукати довго.
Надання відстрочки по сплаті кредиту застосовуються до клієнтів банків індивідуально. Враховуються різні фактори – кредитна історія, сімейний стан, соціальний статус, кількість дітей, можливість надання застави, додаткові джерела доходу.
Не всі кредитні договори можуть передбачати можливість скористатися «кредитними канікулами». Якщо у вас саме такий договір, ви можете наполягти на перегляд його умов і переукласти його.
Якщо вам відмовили в наданні відстрочки платежу по кредиту (а в договорі така можливість прописана), ви маєте право звернутися до суду, який зобов’яже банк переукласти кредитний договір з більш м’якими критеріями. Відстрочка платежу, швидше за все, збільшить загальну суму заборгованості за кредитом. Але якщо таке збільшення порівнювати з санкціями і штрафами, які може накласти банк у разі допущення неузгодженою прострочення, то розглянутий варіант буде вигідніший для вас.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.


У рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО»,
з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема внутрішньо переміщених осіб, Бобринецьке бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги підготувало правове роз'яснення щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України.  
Тимчасово окупована територія України це:
• сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій;
• внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія  виключної (морської) економічної зони України вздовж  узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права,Конституції та законів України;
• повітряний простір над зазначеними територіями;
• деякі території Донецької та Луганської областей відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями».
   Як встановити факт, що особа народилася або померла на тимчасово окупованій території України та куди звернутися? Відповідно до внесених змін до ст.257-1 ЦПК України (Закон України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території»  від 4 лютого 2016року № 990-VIII)  факт народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, встановлюється шляхом звернення із заявою про встановлення відповідного факту до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника; факт смерті на зазначеній території – до суду згідно з визначеною підсудністю за зареєстрованим місцем проживання заявника за межами такої території України.
     Хто має право подати заяву?
• заяву про встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України  – батьки, родичі, їхні представники або інші законні представники дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника;
• заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.
              Перелік та зразки необхідних документів.
   1. Заява про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території,у якій повинно бути зазначено:
• який факт заявник просить встановити та з якою метою;
• причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;
• докази, що підтверджують факт.
 2. Докази, що підтверджують викладені в заяві обставини (письмові показання свідків, у тому числі особи, яка приймала пологи; довідка лікаря (у випадку наявності); речові докази, зокрема звукові відеозаписи; висновки експертів тощо).
  3. Довідка про неможливість отримання свідоцтва в інший спосіб (видається органом реєстрації актів цивільного стану у день звернення).
  4. Квитанція про сплату судового збору.
 Вартість за подання до суду заяви про встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, заявнику необхідно сплатити судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (Закон України «Про судовий збір»).
За подання заяви про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій або антитерористичних операцій, заявники звільнені від сплати судового збору.
Строк розгляду питання справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
Виконання судового рішення. У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи,її стать, інформація про її батьків.
 Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.     
 Копія судового рішення видається особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи. За видачу свідоцтва про народження або смерть органом реєстрації актів цивільного стану плата не стягується.
Порядок оскарження. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним Кодексом України.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Додатково. Зі зразками заяв до суду про встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, можна ознайомитися на офіційному веб-сайті Координаційного центру з надання правової допомоги: http://www.legalaid.gov.ua/ в рубриці «До уваги осіб, які проживають на тимчасово окупованих територіях».
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.


У рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО»
, з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема, учасників бойових дій, Бобринецьке бюро правової допомоги консультує щодо пільг учасникам бойових дій зі сплати податків та обов’язкових платежів
Пільги за сплати судового збору
      Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
- учасники бойових дій, Герої України — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
- позивачі — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19,20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Страхування цивільно-правової відповідальності
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом,  звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи,проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
     Окрім цього, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України — учасник війни.
     При цьому також забезпечений транспортний засіб повинен мати робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належати цьому громадянину на праві власності.
Зазначена пільга надається за умови особистого керування учасником війни таким транспортним засобом без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Земельний податок
     Учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни і члени сімей загиблих звільняються від сплати земельного податку. Це передбачено статтею 281 Податкового кодексу України. При цьому звільнення від сплати земельного податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (пункт 281.2 статті 281 Податкового кодексу України).
Туристичний збір
     Ветерани війни — учасники бойових дій, інваліди війни, члени сімей загиблих, учасники війни не є платниками туристичного збору (стаття 268 Податкового кодексу України).
Оподаткування пенсії
     Пенсії учасників бойових дій не будуть обкладатися податком 15 % згідно з Законом України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» від  2 червня 2016 року
№ 1411-VIII.
    Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Інше
    Не оподатковується сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 165 Податкового кодексу України).
    Також відповідно до підпункту 164.2.19 статті 164 Податкового кодексу України не оподатковуються пенсії інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
    За додатковою інформацією можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання БВПД за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103


Жертви насильства та діти отримали більше можливостей доступу до безоплатної правової допомоги


07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (опубліковано в газеті «Голос України» №4 (6759), яким внесено зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, розширено доступ до безоплатної вторинної правової допомоги для осіб, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а також – для дітей.
Нагадаємо, безоплатна вторинна правова допомога (далі – БВПД) полягає в отриманні захисту, представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складення документів процесуального характеру. Її надають юристи центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – центри), або бюро правової допомоги, а також адвокати, які співпрацюють із центрами. Послуги юристів та адвокатів оплачує держава.
Право на безоплатну вторинну правову допомогу мають найбільш чутливі та соціально незахищені категорії осіб, такі як: діти-сироти, ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у том числі й учасники АТО), малозабезпечені, люди з інвалідністю, переселенці та особи, які претендують на отримання статусу внутрішньо переміщеної особи, біженці, та інші відповідно до ст. 14 ЗУ «Про безоплатну правову допомогу».
Із внесеними законодавчими змінами право на всі види БВПД отримали й особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі.
Центри отримали нові повноваження щодо роботи із цією категорією, які полягають у:
Забезпеченні надання безоплатної правової допомоги постраждалим особам, у тому числі на базі загальних та спеціальних служб підтримки постраждалих осіб;
Взаємодії із іншими суб’єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству;
Звітування про результати здійснення повноважень у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», особою, яка постраждала від домашнього насильства є будь-яка особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» зазначає, що особою, яка постраждала від насильства за ознакою статі є особа, яка зазнала насильства за ознакою статі.
Насильство за ознакою статі – діяння, спрямовані проти осіб через їхню стать, або поширені в суспільстві звичаї чи традиції (стереотипні уявлення про соціальні функції (становище, обов'язки тощо) жінок і чоловіків), або діяння, що стосуються переважно осіб певної статі чи зачіпають їх непропорційно, які завдають фізичної, сексуальної, психологічної або економічної шкоди чи страждань, включаючи погрози таких дій, у публічному або приватному житті.
Крім того, згаданими законодавчими змінами розширено категорію дітей як суб’єктів права на БВПД.
Отримати її відтепер можуть не лише діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, діти, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів (як було дотепер), а усі діти.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.

Єдиний контакт-центр системи безоплатної правової допомоги: уже майже 300 тис. дзвінків
298 396 – саме стільки вхідних дзвінків прийнято операторами контактного центру системи безоплатної правової допомоги в Україні з моменту старту його роботи.1 У минулому, 2017 році до центру телефонували 156 287 разів. Додзвонювачі, зокрема, мали можливість як отримати роз’яснення та правові консультації, так і отримати інформацію про роботу системи безоплатної правової допомоги в Україні.
Контактний центр має 2 стаціонарні офіси – у Чернівцях та Сумах. Їх роботу забезпечують 14 та 8 операторів відповідно.
Зателефонувавши до контакт-центру за номером 0 800 213 103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів) можна отримати такі послуги:
- правові консультації;
- роз’яснення з питань отримання безоплатної правової допомоги;
- інформацію про гарячі телефонні лінії з питань надання соціальних послуг та захисту прав людини, та установи, які опікуються відповідними питаннями;
- поінформувати про випадки затримання осіб відповідно до кримінального процесуального законодавства та законодавства про адміністративні правопорушення для призначення таким особам адвоката за рахунок держави;
- зв'язатися з усіма центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги; отримати інформацію про їх місцезнаходження, контактні номери телефонів, інші засоби зв’язку.


Затверджено стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі

      
 Наказом Мін’юсту від 21.12.2017 № № 4125/5 затверджені стандарти, якими мають керуватися адвокати при наданні безоплатної вторинної правової допомоги суб’єктам права на таку допомогу у цивільному та адміністративному процесах, а також представництві інтересів потерпілих і свідків, які мають право на БВПД, у кримінальному процесі (далі – Стандарти).
      «Метою розроблення і впровадження цих стандартів є насамперед своєчасне та якісне надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги усім, хто її потребує та має право відповідно до закону. Впровадження стандартів, у першу чергу, має на меті гарантувати якість наданих правових послуг нашим клієнтам. Воно сприятиме ефективному використанню коштів державного бюджету, виділених на оплату послуг та відшкодування витрат адвокатів, які співпрацюють із системою надання безоплатної правової допомоги, а також сприятиме підвищенню їх професійного рівня», - каже директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк. За його словами, дотримання стандартів стане для адвокатів захистом від необґрунтованих претензій та скарг.
Переглянути Стандарти
Окрім основних характеристик моделі надання правової допомоги, кожен стандарт включає посилання на джерела права, на яких він ґрунтується, та джерела інформації для перевірки дотримання стандарту.
Документ містить чотири розділи, які передбачають:
• 16 загальних стандартів якості надання БВПД у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі;
• 7 окремих стандартів якості надання БВПД на стадії досудового врегулювання цивільного/адміністративного спору;
• 16 окремих стандартів надання БВПД під час судового розгляду цивільних та адміністративних справ;
• 4 окремих стандартів здійснення представництва суб’єктів права на БВПД у кримінальному процесі.
Зокрема, одним із обов’язків адвоката у цивільному/адміністративному провадженні визначено ведення адвокатського досьє згідно з наведеним орієнтовним переліком. Така вимога сприяє систематизації усіх обставин, що мають значення для справи, та за необхідності може стати підставою для оцінювання якості наданої правової допомоги за умови згоди клієнта.
Стандарти містять обмеження щодо кількості справ, в яких одночасно адвокат може надавати безоплатну вторинну правову допомогу. Якщо на виконанні у адвоката одночасно перебуває 30 доручень, надання БВПД за якими не завершено, прийняття ним нових доручень не допускається.
Однією із новел Стандартів є підготовка адвокатом письмового правового висновку у справах, в яких, на його думку, відсутні фактичні та правові підстави для виконання доручення.
Додатками до Стандартів включено протокол узгодження правових питань щодо представництва за дорученням центру з надання БВПД, акт приймання-передавання документів (копій документів)/речей (речових доказів), орієнтовний перелік матеріалів адвокатського досьє у цивільному/адміністративному провадженні.
Дотримання Стандартів є обов’язковим для адвокатів при наданні БВПД і є підставою для об’єктивного оцінювання своєчасності, повноти та якості надання в необхідному обсязі безоплатної вторинної правової допомоги у цивільному, адміністративному процесах та представництва у кримінальному процесі.
Оцінювати якість надання адвокатами БВПД відповідно до цих Стандартів будуть комісії, утворені радами адвокатів регіонів, а Координаційний центр спільно з регіональними центрами з надання БВПД будуть забезпечувати моніторинг якості надання адвокатами БВПД.
Довідково
Стандарти розроблені на виконання підпункту 6.1. пункту 6 Річного плану реалізації на 2016 рік Плану дій щодо реалізації положень Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки, схвалений Радою з питань судової реформи (протокол № 4 від 17.03.2015), пункту 42 розділу «Забезпечення рівного доступу до правосуддя та правової допомоги» Плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 квітня 2017 року № 275 та Деталізованого плану заходів Міністерства юстиції України на 2017 рік, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 18 травня 2017 року.
Нагадаємо, над розробленням Стандартів працювала робоча група у складі фахівців системи БПД, адвокатів та представників органів адвокатського самоврядування, науковців та представників громадського сектору. Проект Стандартів був фіналізований на зустрічі з представниками Національної асоціації адвокатів України (НААУ) 20 вересня та схвалений Радою адвокатів України 22 вересня 2017 року.
Підтримку у розробленні Стандартів, зокрема у проведенні зустрічей робочих груп та практикумів надавали українсько-канадський проект «Доступна та якісна правова допомога в Україні», а також Українська фундація правової допомоги за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».
Також слід зазначити, що у системі надання безоплатної правової допомоги із 2014 року діють Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі.
Також у штаті регіональних центрів з надання БВПД працюють менеджери з якості (прим. – начальники відділів забезпечення якості правової допомоги та підвищення кваліфікації адвокатів), основними завданнями яких є впровадження стандартів в роботу та моніторинг якості надання правової допомоги адвокатами, партнерська робота з останніми щодо самовдосконалення та підвищення кваліфікації. Менеджери з якості також є адвокатами.
Відомості про центр та бюро….

На Кіровоградщині стартував Всеукраїнський тиждень права


У рамках загальнонаціонального правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО» та проведення Всеукраїнського тижня права у 2017 році,   з метою реалізації та захисту прав людини, зокрема, учасників бойових дій, Бобринецьке бюро правової допомоги консультує щодо пільг учасникам бойових дій зі сплати податків та обов’язкових платежів
Пільги за сплати судового збору
      Відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:
- учасники бойових дій, Герої України — у справах, пов’язаних з порушенням їхніх прав;
- позивачі — за подання позовів щодо спорів, пов’язаних з наданням статусу учасника бойових дій відповідно до пунктів 19,20 частини першої статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Страхування цивільно-правової відповідальності
Згідно зі статтею 13 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» учасники бойових дій та інваліди війни, що визначені законом,  звільняються від обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи,проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.
     Окрім цього, розмір страхового платежу за одним внутрішнім договором страхування зменшується на 50 відсотків, за умови, що страхувальником є громадянин України — учасник війни.
     При цьому також забезпечений транспортний засіб повинен мати робочий об’єм двигуна до 2500 сантиметрів кубічних включно та належати цьому громадянину на праві власності.
Зазначена пільга надається за умови особистого керування учасником війни таким транспортним засобом без мети надання платних послуг з перевезення пасажирів або вантажу.
Земельний податок
     Учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни і члени сімей загиблих звільняються від сплати земельного податку. Це передбачено статтею 281 Податкового кодексу України. При цьому звільнення від сплати земельного податку поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (пункт 281.2 статті 281 Податкового кодексу України).
Туристичний збір
     Ветерани війни — учасники бойових дій, інваліди війни, члени сімей загиблих, учасники війни не є платниками туристичного збору (стаття 268 Податкового кодексу України).
Оподаткування пенсії
     Пенсії учасників бойових дій не будуть обкладатися податком 15 % згідно з Законом України «Про внесення зміни до статті 164 Податкового кодексу України щодо оподаткування пенсій інвалідів війни та деяких інших категорій осіб» від  2 червня 2016 року
№ 1411-VIII.
    Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Інше
    Не оподатковується сума щорічної разової грошової допомоги, яка надається згідно із Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 165 Податкового кодексу України).
    Також відповідно до підпункту 164.2.19 статті 164 Податкового кодексу України не оподатковуються пенсії інвалідів війни та осіб, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
    За додатковою інформацією можна звернутися до Голованівського місцевого центру з надання БВПД за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Адреси бюро правової допомоги:
Бобринецьке бюро правової допомоги
м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Гайворонське бюро правової допомоги
м. Гайворон, вул. Великого Кобзаря, 20
Маловисківське бюро правової допомоги
м. Мала Виска, вул. Центральна, 62
Новоукраїнське бюро правової допомоги
м. Новоукраїнка, вул. Покровська, 67
Благовіщенське бюро правової допомоги
м. Благовіщенське, вул. Ореста Гуменюка, 8
Вільшанське бюро правової допомоги
смт Вільшанка, вул. М. Лагонди, 30
Добровеличківське бюро правової допомоги
смт Добровеличківка, вул. Центральна, 103/7
Новоархангельське бюро правової допомоги
смт Новоархангельськ, вул. Пушкіна, 28.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103


Оголошено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 18 листопада 2017 року по 23 січня 2018 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).
Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:
1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 18 листопада до 17 грудня 2017 року включно, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом та регіон, у якому адвокат проходитиме індивідуальну співбесіду з конкурсною комісією; завантажити посвідчені (підписані) адвокатом скановані копії заяви, усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (у довільній формі обсягом до 500 слів).
УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).
2) Впродовж 19 – 25 грудня 2017 року включно пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).
3) Впродовж 9 – 12 січня 2018 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.  
УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Крім того, з 27 по 29 грудня 2017 року включно конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами документи, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосованих до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.
Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору відповідно до Порядку і умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.
Контакти для зворотного зв’язку з адвокатами:
Поплавська Галина Євгенівна, заступниця начальника відділу взаємодії з адвокатами та органами адвокатського самоврядування управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044)  364 17 59 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), halyna.poplavska@legalaid.gov.ua.
_______________________________________________
Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 9 серпня 2017 р. № 575).
Переглянути Порядок і умови укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджені постановою КМУ від 11.01.2012 № 8.
Переглянути наказ Мін’юсту від 13.11.2017 № 4300/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».
Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Мін’юсту від 13.11.2017 № 3552/5 (документ знаходиться на державній реєстрації та буде доступний для перегляду найближчим часом).



Про запобігання рейдерському захопленню землі консультує
Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги


На Кіровоградщині останнім часом досить поширеною є проблема рейдерства. Від рейдерських захватів вже постраждали жителі Вільшанського, Маловисківського, Голованівського, Благовіщенського районів. Тому почастішали звернення мешканців інших районів області за консультаціями як вберегтися та протидіяти незаконним заволодінням їх майном.
Завдяки спрощенню процедур реєстрації прав на нерухомість та реєстрації бізнесу кількість випадків рейдерського захоплення бізнесу чи активів підприємства в останні роки значно зросла. Не виключення й аграрний сектор. Розглянемо найпопулярніші рейдерські схеми, які використовуються в аграрному секторі.
Схема перша:
захоплення земельних ділянок та збір на них чужого врожаю або здійснення власного посіву.
Поширеними є випадки укладання рейдерами договорів оренди паїв чи земельних ділянок з селянами, які вже передали цю ж землю в оренду іншому добросовісному орендарю.
Крім того, рейдери через корумпованих реєстраторів (досить часто нотаріусів) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєструють за собою права оренди на відповідні земельні ділянки на підставі підроблених договорів оренди, судових рішень або інших документів.
Схема друга:
захоплення врожаю через державних виконавців
Рейдери на підставі підроблених документів звертаються до суду з позовом до підприємства про стягнення нібито існуючої заборгованості.
В рамках забезпечення позову рейдери отримують судове рішення (ухвалу) про накладення арешту на майно (урожай або іншу сільськогосподарську продукцію). На виконання ухвали державний виконавець відкриває виконавче провадження, в рамках якого вмотивовані виконавці сприяють збору урожаю, вилучають його та передають на зберігання рейдерам.
Поки триває розгляд справи в суді, дане майно реалізується третім особам.
Схема третя:
заволодіння  податковим кредитом (права на відшкодування ПДВ)
Завдяки особливостям в оподаткуванні у багатьох аграріїв вагомим активом є право на відшкодування суми податку на додану вартість. Досить часто такі суми можуть коливатися у сотнях мільйонів доларів.
Рейдери через знайомства у податкових органах знаходять такі підприємства, вивчають їх корпоративну структуру.
Використовуючи підроблені рішення загальних зборів та договори купівлі-продажу корпоративних прав, у реєстратора рейдери змінюють керівника (а деколи й засновників) підприємства. Далі в податкових органах змінюють електронні ключі для подання звітності та адміністрування ПДВ і шляхом декількох нескладних підставних безтоварних операцій переводять право на отримання відшкодування ПДВ на третю особу.  
Які ж способи боротьби з наведеними вище явищами?
На сьогодні, вступив силу новий Закон України від 06.10.2016 № 1666-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності ". Згідно Закону відтепер справжність підписів на рішеннях загальних зборів засновників, яким були внесені зміни до відомостей про юридичну особу, а також статутах обов’язково засвідчуються нотаріально.
Також даним Законом  частково скасовано принцип екстериторіальності, відтепер державна реєстрація проводиться в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя. Виключенням є поданні документи в електронній формі.
Більше того, згідно Закону про будь-які зміни в реєстрі нерухомості його власники повідомлятимуться та їм надаватиметься можливість заблокувати на 10 робочих днів будь-які реєстраційні дії з належним їм майном.
Таким чином, прийняття Закону істотно ускладнило механізми рейдерських захоплень.
Окрім того Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"  визначений Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.
Так Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України протягом 15 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
У разі якщо розгляд та вирішення скарги потребують перевірки діяльності державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав, а також залучення скаржника чи інших осіб, Міністерство юстиції України та його територіальні органи можуть подовжити строки розгляду та вирішення скарги, повідомивши про це скаржника. При цьому загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів.
Днем подання скарги вважається день її фактичного отримання Міністерством юстиції України або його територіальним органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв’язку від скаржника поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв’язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.
У разі якщо останній день строку для подання скарг, зазначеного у частині третій цієї статті, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та має містити:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником;
2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується;
3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника;
4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги;
5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру прав;
6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги.
Зразок скарги: https://yadi.sk/i/1GJECYix3CC98e
До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності), а також якщо скарга подається представником скаржника - довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження такого представника, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
Скарга на рішення про державну реєстрацію прав розглядається в порядку, визначеному цим Законом, виключно за умови, що вона подана особою, яка може підтвердити факт порушення її прав у результаті прийняття такого рішення.
Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав подається представником скаржника, до скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або копія такого документа, засвідчена в установленому порядку.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України, прийнятого за результатами розгляду скарги;
б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;
є) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "е" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.
У рішенні Міністерства юстиції України чи його територіального органу за результатами розгляду скарги можуть визначатися декілька шляхів задоволення скарги.
Рішення, прийняте за результатами розгляду скарги, надсилається скаржнику протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Рішення, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Для виконання таких рішень повторне подання документів для проведення державної реєстрації прав та сплата адміністративного збору не вимагаються.
Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених підпунктами "г" та "ґ" пункту 2 частини шостої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання. Порядок тимчасового блокування та анулювання доступу до Державного реєстру прав визначається Міністерством юстиції України.
Рішення, передбачене підпунктом "д" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення, передбачені підпунктами "е" та "є" пункту 2 частини шостої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України, його територіальними органами невідкладно, але не пізніше п’яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу нотаріуса до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного нотаріуса, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.
Міністерство юстиції України та його територіальні органи відмовляють у задоволенні скарги, якщо:
1) скарга оформлена без дотримання вимог, визначених частиною п’ятою цієї статті;
2) на момент прийняття рішення за результатом розгляду скарги відбулася державна реєстрація цього права за іншою особою, ніж зазначена у рішенні, що оскаржується;
3) наявна інформація про судове рішення або ухвалу про відмову позивача від позову з того самого предмета спору, про визнання позову відповідачем або затвердження мирової угоди сторін;
4) наявна інформація про судове провадження у зв’язку із спором між тими самими сторонами, з тих самих предмета і підстав;
5) є рішення цього органу з того самого питання;
6) в органі розглядається скарга з цього питання від того самого скаржника;
7) скарга подана особою, яка не має на це повноважень;
8) закінчився встановлений законом строк подачі скарги;
9) розгляд питань, порушених у скарзі, не належить до компетенції органу;
10) державним реєстратором, територіальним органом Міністерства юстиції України прийнято таке рішення відповідно до законодавства.
9. Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.
10. Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України та його територіальних органів можуть бути оскаржені до суду.
Контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав.
За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав.
У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб’єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законодавства, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.
За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб’єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб’єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про:
1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав;
3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб’єкта державної реєстрації прав;
4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
5) скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав.
3. Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.
Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п’яти робочих днів з дня їх прийняття.
У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав, скасування акредитації суб’єкта державної реєстрації прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб’єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора, акредитованого суб’єкта державної реєстрації прав.
Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок та критерії, за якими здійснюється моніторинг, визначаються Кабінетом Міністрів України.
В першу чергу, необхідно передбачити в статутних документах механізм захисту від незаконного відчуження корпоративних прав підприємства та зміни його керівництва.  
Рекомендується також здійснювати щоденний або періодичний моніторинг відомостей про підприємство в ЄДР та реєстрі судових рішень.
Не зайвим є публічне розкриття контактних даних про підприємство (на сайті, в ЄДР тощо) з метою своєчасного отримання від реєстратора повідомлення про вчинення реєстраційних дій відносно нерухомого майна та земельних ділянок.
При виникненні перших ознак можливих незаконних дій відносно підприємства чи його майно, важливо своєчасно звернутися до кваліфікованих юристів (адвокатів) та служб охорони.
Крім того, на сьогодні актуальною є послуга проведення антирейдерського аудиту, завдяки якому за наслідками аналізу документів по підприємству, може бути наданий індивідуальний перелік заходів для мінімізації загрози рейдерського захоплення, а також проведені необхідні інструктажі по першочерговим діям на випадок рейдерства.
Таким чином, в дійсності можна стверджувати про наявність важливих та необхідних кроків з боку законодавця по боротьбі з рейдерством. Але це не є загальною панацеєю, яка може вирішити проблему відразу. В наших умовах це є лише інструмент, який надається кожному для захисту, коли рейдер уже на порозі. У такому випадку, головне вміло та своєчасно таким інструментом скористатися.»

До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутися за адресою:
смт.Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 093 423 33 73, 068 834 77 45

 
Новини | Керівництво району | Історія району | Герої не вмирають | Фотогалерея | Економіка | Інвестиційна діяльність | Соціально-гуманітарна сфера | Регуляторна політика | Внутрішня політика | Доступ до публічної інформації | Звернення громадян | Інтернет-приймальня | Мобілізація | Актуальні питання громадян | Про добровільне об’єднання територіальних громад | Центр надання адміністративних послуг | Координаційний центр | Учасникам АТО та членам їх сімей | Запобігання проявам корупції | Молодь та спорт | Агропромисловий розвиток | ЖКГ | Архітектура та будівництво | Інформація про надходження та використання коштів місцевих бюджетів району | УДКСУ у Бобринецькому районі | Фінансове управління | Нормативно-правові акти | Внутрішній Аудит | Програмно-цільовий метод | Управління персоналом | Держгеокадастр | Управління юстиції | Бобринецька районна філія Кіровоградського ОЦЗ | Новини пенсійного фонду | Виконавча служба | Державна фінансова інспекція | Новини ДСНС | Місцеве самоврядування | Бобринецьке відділення Новоукраїнської ОДПІ | Архівний відділ | Благодійна допомога | Протидія домашньому насильству | Толерантне ставлення до людей з інвалідністю | Статистика | Бюро правової допомоги | Вакансії | Главная Карта Сайта
Назад к содержимому | Назад к главному меню