Новини - Бобринецька районна державна адміністрація

Погода Бобринець
Перейти к контенту

Главное меню:

Новини

Бюро правової допомоги

Щодо «Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення».

У Регіональному центрі з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області у форматі круглого столу відбулось чергова зустріч учасників з реалізації «Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення».
Під час заходу учасники обговорили ключові аспекти з реалізації проєкту відновного правосуддя для неповнолітніх.
Олена Шишкарьова, заступниця директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Кіровоградській області представила учасникам проєкту адвокатів-медіаторів, які пройшли навчання та отримали відповідні свідоцтва.
«На Кіровоградщині залучені до реалізації «Програми відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні кримінального правопорушення» чотири адвокати-медіатори: Ангеліна Дуднік, Катерина Урсаленко, Анастасія Шепеленко та Людмила Язан», – наголосила Олена Шишкарьова.
Також вона зазначила, що наразі підписаний меморандум про співпрацю з Філією Державної установи «Центр пробації» у Кіровоградській області, а також узгоджуються меморандуми з БФ «Повернення до життя» та Кіровоградським обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.
Адвокати-медіатори розповіли про особливості процесу медіації. Також акцентували увагу на проблемних питаннях, які можуть виникнути у процесі роботи та окреслили шляхи їх вирішення.
Під час заходу учасники домовились про проведення спільних правопросвітницьких заходів та інформаційної кампанії.
До реалізації проєкту запрошені представники обласної прокуратури, ювенальної пробації, поліції, громадських організацій, соціальних служб, адвокати (посередники) та психологи.

#СтопБулінг

Образливі прізвиська, глузування, підніжки, стусани з боку одного або групи учнів щодо одногрупника чи одногрупниці – це ознаки нездорових стосунків, які можуть призвести до цькування.
Найчастіше булінг відбувається в таких місцях, де контроль з боку дорослих менший або взагалі відсутній. Це можуть бути подвір’я, сходи, коридор, роздягальні, спортивні майданчики. Навіть удома жертву булінгу можуть продовжувати цькувати, надсилаючи образливі повідомлення на телефон або через соціальні мережі.
ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)”   запроваджено адміністративну відповідальність за такі правопорушення:
булінг, внаслідок якого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров’ю потерпілого, тягне за собою накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин;
у разі доведення булінгу кривдник муситиме сплатити штраф від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян  або громадські роботи протягом 20-40 годин;
якщо булінг вчиняється групою осіб або повторно протягом року, то кривдник/-и сплачуватимуть від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або мають виконувати громадські роботи протягом 40-60 годин;
якщо булінг вчиняє неповнолітня (до 18 років) або малолітня (до 14 років) особа, то за неї платитимуть штраф і виконуватимуть громадські роботи батьки або особи, які їх замінюють згідно чинного законодавства.
‼️У тих випадках, коли булінг має фізичний характер і завдає шкоди здоров’ю людини, окрім Адміністративного кодексу України , до кривдника застосовується Кримінальний кодекс України , а саме статті 121, 122.
Кожна дитина має право безоплатно отримати  правову консультацію чи роз’яснення, як їй краще діяти. А в разі потреби дитині буде призначений адвокат чи юрист для представлення її інтересів у суді.

Розірвання шлюбу (припинення шлюбних відносин)

Сімейне законодавство передбачає два способи розірвання шлюбу:
в державному органі РАЦС або через суд
Перший спосіб: розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Припинення шлюбу в державному органі РАЦС можливе лише в таких випадках: коли має місце розірвання шлюбу за взаємною ЗГОДОЮ подружжя, яке НЕ має дітей; розірвання шлюбу з особою, яка визнана безвісти відсутньою; визнання іншого з подружжя недієздатним внаслідок душевної хвороби (ст.ст. 106, 107 СК України).
Отже, для розлучення через органи РАЦСу потрібне дотримання двох основних умов: відсутність спільних неповнолітніх дітей та згода подружжя на розірвання шлюбу
При дотриманні вищевказаних умов, розлучення через РАЦС є найпростішим варіантом припинення шлюбу в Україні.
Для зазначеного способу припинення шлюбу необхідні наступні документи:
▪️ спільна заява подружжя
▪️ свідоцтво про шлюб
▪️ паспорт
Заяву про розірвання шлюбу уповноважений розглядати РАЦС за місцем проживання одного з подружжя, або за їх спільним місцем проживання. Під місцем проживання мається на увазі місце реєстрації, вказане в паспорті.
Державні органи РАЦС не з’ясовують причини розірвання шлюбу, не вимагають доказів неможливості збереження сім’ї, не вживають заходів до примирення подружжя, тобто шлюборозлучна процедура спрощена і не вимагає великих витрат, сил і часу.
Однак, з метою надання подружжю строку для осмислення рішення, що приймається, оформлення розлучення здійснюється через ОДИН місяць від дня подання заяви про розірвання шлюбу. Зазначений строк по суті виконує ту саму функцію, що й строк для примирення, встановлений судом.
Моментом припинення шлюбу у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану є день реєстрації розірвання шлюбу.
Тому із подружжя, кого не буде, потрібно піти до нотаріуса і у своїй заповненій частині заяви завірити справжність підпису, після чого таку заяву у РАЦСі повинен подати другий і підписатися за заповнення своєї частини.
Процедура розлучення у РАЦСі є маловитратною. Згідно Декрету КМУ «Про державне мито» у разі реєстрації розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя, яке не має дітей, сплачується держмито в розмірі 8,50 грн. (0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
Другий спосіб: розірвання шлюбу через суд.
Розірвання шлюбу в судовому порядку можливе за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) чи за позовом одного з подружжя ( ст. 110 СК України).
Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за місцем зареєстрованого проживання відповідача.
Виняток становлять позови, подані відповідно до статті 28 ЦПК України, де підсудність справи визначається за вибором позивача.
Так, позовні заяви про розлучення можуть подаватися до суду за місцем проживання дружини або чоловіка, якщо під їх опікою знаходяться малолітні або неповнолітні діти, а також коли цього вимагає стан здоров’я заявника або інші поважні причини.
На законодавчому рівні закріплена заборона на розірвання шлюбу в Україні:
- під час вагітності дружини;
- протягом одного року з моменту народження дитини.
Першим кроком у судовому розгляді справи є визначення судом строку для примирення подружжя.
Визначення строку для примирення не є безумовним обов’язком суду. Суд визначає його з урахуванням думки обох подружжя, наявності неповнолітніх дітей, інших обставин справи.
Якщо у визначений судом строк примирення між сторонами не відбулось суд розглядає справу і приймає рішення по суті.
Головна обставина, яка встановлюється судом, для розірвання шлюбу – подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
☝️ Позивачі за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачують у 2020 році судовий збір в сумі 840,80 грн.
При розірванні шлюбу в судовому порядку, днем розірвання шлюбу є саме дата набрання рішенням суду ЗАКОННОЇ СИЛИ! (ч. 2 ст. 114 СК України).
Таке рішення спрямовується судом до державного органу РАЦС за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. При цьому слід враховувати, що Свідоцтво про розірвання шлюбу у такому разі не видається.
Розірвання шлюбу між подружжям призводить до настання певних правових наслідків, які в деяких випадках в майбутньому вже достатньо важко змінити.


Соціальний ВІДЕОРОЛИК


Телефонному консультуванню БПД – три роки!  

0 800 213 103 – саме за цим єдиним безкоштовним номером системи безоплатної правової допомоги люди з будь-якого куточка України можуть в телефонному режимі отримати юридичні консультації. Офіс єдиного контактного центру системи БПД у Сумах розпочав свою роботу три роки тому, 17 липня 2017 року. За цей час до операторів у Сумах надійшло понад 232,7 тис. дзвінків.
Телефонуй 0 800 213 103
Контактний центр системи БПД має два стаціонарні офіси у Чернівцях та Сумах. Зателефонувавши за безкоштовним номером 0 800 213 103, клієнти спочатку потрапляють до операторів офісу у Чернівцях. Якщо людина потребує юридичних консультацій чи роз’яснень, її з’єднують з фахівцями сумського відділення.
Наші клієнти їх не бачать, лише чують. Але від їхніх консультацій та роз’яснень може залежати вирішення роками наболілого правового питання, вчасне звернення до потрібних установ чи організацій або знання алгоритму дій, що допоможуть у тій чи іншій життєвій ситуації.
За ці роки контактний центр як один із сервісів системи безоплатної правової допомоги повністю виправдав свою необхідність. Немає змоги прийти до центру чи бюро правової допомоги й отримати консультацію? Телефонуй! Затримали працівники поліції й потрібен адвокат? Телефонуй! Потрібно дізнатися контакти центрів та бюро правової допомоги? Телефонуй!
Якість, оперативність, комунікабельність – три основні принципи, якими послуговуються юристи контактного центру у своїй роботі.
Як все починалося
Робота над добором і навчанням персоналу сумського офісу контактного центру почалася з березня 2017 року. Сумчани відвідали чернівецький офіс контакт-центру, ознайомилися зі специфікою роботи, перейняли досвід побудови відділу «з нуля». У процесі відбору спеціалістів важливе значення мав рівень знань, а також уміння швидко знаходити потрібну інформацію. Усі спеціалісти мали виконати завдання – побудувати схему відповіді на типове питання. З цим добре впоралися шість кандидатів, які і стали першими консультантами. А для більшості з них контактний центр став першим місцем роботи. Ставки на перспективну молодь були недаремними.
Перед початком роботи консультанти пройшли навчання з представниками Координаційного центру з надання правової допомоги, які розповіли про систему БПД і про специфіку консультування у телефонному режимі, а також про довідково-інформаційну платформу правових консультацій «WikiLegalAid». До речі, саме юристи контактного центру є активними редакторами правничої вікіпедії – наші так звані «вікінги».
У тестовому режимі контактний центр розпочав роботу з 24 квітня, а офіційний запуск відбувся 17 липня 2017 року. Наразі роботу контактного центру у Сумах забезпечують сім висококваліфікованих юристів, які мають повну вищу юридичну освіту.
Почути кожного клієнта
За три роки роботи до контактного центру надійшло 232 727 (станом на 10 липня 2020 року) дзвінків. Найчастіше телефонують жителі Київської, Дніпропетровської, Донецької, Харківської областей. Спектр питань є доволі широким, а ТОП-5 становлять цивільні, адміністративні, трудові, кримінальні та сімейні.
«Звертаючись до контактного центру, клієнти хочуть вирішити свою проблему з мінімальною затратою часу та ресурсів. Звісно, не на кожне юридичне питання можна дати відповідь по телефону, однак найбільше задоволення від роботи ми отримуємо саме тоді, коли вдається знайти спосіб допомогти людині», – розповідає начальник відділу забезпечення роботи контактного центру Олексій Рибалка.
У середньому щодня кожен оператор відповідає на 53 дзвінки. На кожну телефонну консультацію фахівці витрачають у середньому 5 хвилин 29 секунд.
«Ми надзвичайно пишаємося тим, що саме в Сумах юристи консультують громадян з усієї України. Це говорить про довіру, про високий професійний рівень наших фахівців. Повірте, далеко не кожному юристу до снаги така складна робота. Тут мало були просто гарним юристом – потрібно ще й бути комунікабельним, стресостійким, вміти психологічно підтримати клієнта», – говорить директорка Регіонального центру з надання БВПД у Сумській області Олена Демченко.
Юрист Олександр Дорошенко – один із тих, хто працює з першого дня роботи сумського офісу контактного центру. За цей час він прийняв величезну кількість дзвінків, почув не одну складну життєву ситуацію, в якій опинилися люди. Часто-густо доводилося не просто надавати юридичні консультації, а й допомагати людям не впасти у відчай, не опускати руки й боротися за свої порушені права.
Ось один із прикладів. Зателефонував чоловік, який зазнав насильства від своєї жінки та дитини, яку мати, користуючись слабохарактерністю батька, виховувала на власний розсуд:  не давала йому бачитись і брати участь у вихованні доньки, а коли та підросла, розказувала, який батько поганий. Оскільки обидві сторони були у шлюбі, то виникало питання про поділ майна. Дружина із тещею і дитиною використали незаконний метод «розділу»: прийшли на місце роботи чоловіка (він був ФОП – фізична особа-підприємець), побили його і винесли майно, необхідне для роботи. Через це чоловік збанкротував і не мав можливості сплачувати навіть мінімальні аліменти. До цього ж він добровільно платив дитині близько 7 тис. грн щомісячно. Чоловік прекрасно був обізнаний у законах і розумів, що передбачена відповідальність за несплату аліментів, але при цьому навідріз відмовлявся писати заяву до поліції про напад і про те, що йому перешкоджають брати участь у вихованні дитини, при тому, що він не позбавлявся батьківських прав.
«По суті, телефонував він від шоку і безвиході, що рідна дитина 13-ти років, ще й дівчинка, долучилася до побиття. Клієнту більше потрібна була психологічна підтримка, яку він і отримав разом із роз’ясненнями щодо його прав», – згадує юрист Олександр Дорошенко.
Чим я можу вам допомогти?
Фахівці контактного центру розповідають, що найскладніше у роботі — коли деякі клієнти не розуміють, що їхнє питання неможливо вирішити в телефонному режимі, й ігнорують можливість звернутися до місцевого центру або бюро правової допомоги.
А найцікавіше в професії – це необхідність постійно бути «на хвилі» законодавства. Юристи уважно відстежують зміни нормативно-правових актів, знайомляться з актуальною судовою практикою, адже без цього неможливо надати якісну консультацію. Найбільшою ж винагородою для працівників контактного центру є вдячні відгуки від клієнтів, а їх за три роки назбиралося чимало:
«Дякую консультанту Дмитру, який надав інформацію щодо нормативно-правових актів, які передбачають можливість ознайомитися з інформацією про свій стан здоров’я, зокрема з медичною документацією. Нехай і надалі будуть такі консультації, а ще пропоную, щоб у дозвонювачів була можливість оцінити роботу консультантів за 10-ти бальною шкалою».
Олена Р., червень 2020
«Хочу висловити подяку консультантці Яні, яка приділила мені багато уваги й вичерпно відповіла на моє питання щодо примусового лікування особи в психіатричному закладі».
Аліна Б., січень 2020
Тож пам’ятайте: правова допомога поруч, а здавалося б складна й безвихідна ситуація може вирішитися після слів незнайомого голосу у слухавці: «Вітаю! Ви зателефонували до контактного центру системи безоплатної правової допомоги. Чим я можу вам допомогти?».

ОГОЛОШЕННЯ про проведення онлайн-фотоконкурсу «Правова допомога поруч»


Координаційний центр з надання правової допомоги оголошує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч» (далі Фотоконкурс).
Тема конкурсних робіт (фотографій): захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на  безоплатну правову допомогу.
Учасником Фотоконкурсу може бути фізична особа або дитина за згодою одного із батьків чи іншого законного представника.
Номінації Фотоконкурсу:
Подія у системі надання безоплатної правової допомоги
фотографія зроблена під час проведення працівниками центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, у тому числі бюро правової допомоги (далі центри з надання БВПД) правопросвітницьких заходів (лекція, семінар, конференція, круглий стіл, флешмоб, тренінг тощо).
Портрет клієнта чи працівника
фотографія людини (клієнта), яка звернулася/зверталася за правовою допомогою до центрів з надання БВПД або фотографія працівника центру з надання БВПД. Фотографія обовязково має містити символіку системи надання безоплатної правової допомоги (далі система БПД) (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД) (обовязково має бути згода клієнта або працівника на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії).
Правова допомога очима дітей
фотографія зроблена дитиною (віком до 18 років) під час надання безоплатної правової допомоги в приміщеннях центрів з надання БВПД, проведення правопросвітницьких заходів працівниками центрів з надання БВПД, роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (один із батьків (законний представник) дитини обовязково має взяти згоду на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).
Робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги
фотографія зроблена під час роботи дистанційних пунктів доступу до безоплатної правової допомоги та виїздів мобільних консультаційних пунктів (прийом громадян працівниками центрів з надання БВПД в приміщеннях міських, сільських та селищних радах, відділів державної виконавчої служби, державної реєстрації актів цивільного стану, центрах зайнятості, управлінь Пенсійного фонду України тощо), (обовязково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).
Місце правових можливостей
фотографія зроблена в приміщеннях центрів з надання БВПД (обовязково має бути згода на проведення фотозйомок, публікування та подальше використання конкурсної роботи (фотографії) від усіх осіб, які потрапили в кадр конкурсної роботи (фотографії), крім працівників системи БПД. У разі зображення на фотографії дітей така згода повинна бути взята в одного з батьків (законного представника) дитини).
Для участі у Фотоконкурсі необхідно з 13.07.2020 року по 30.10.2020 року зареєструватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням: http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua, обрати одну з номінацій Фотоконкурсу та завантажити на сайт не більше 1 (однієї) фотографії у форматі JPG або PNG, колірний простір sRGB, розмір до 4 мегабайт.
Конкурсна робота (фотографія):
має містити символіку системи БПД (на фотографії має бути присутній буклет, банер, значок, вивіска, прапорець, інша друкована чи сувенірна продукція з логотипом системи БПД).
подається у високій роздільній здатності, достатній для друку (розмір не менший за 30
×40 см, 30×45 см, 30×30 см при 300 dpi). Допускається подання монохромних (чорнобілих) конкурсних робіт (фотографій).
Для участі у Фотоконкурсі не приймаються фотоколажі, а також конкурсні роботи (фотографії), що не відповідають вимогам встановленим Положенням про онлайн-фотоконкурс, затвердженим наказом Координаційного центру з надання правової допомоги від 13 липня 2020 року № 271-аг, у тому числі такі, що завдають шкоди суспільній моралі чи порушують законодавство, а також конкурсні роботи (фотографії), під час обробки яких були використані рамки, водяні знаки та печатки. Допускається лише мінімальна обробка конкурсної роботи (фотографії) (посилення контрасту, кольорокорекція, ретушування зайвих деталей).
Протягом 13.07
29.11.2020 року буде відбуватися голосування за конкурсні роботи.
Щоб проголосувати за конкурсну роботу (фотографію) потрібно авторизуватися на вебсайті Фотоконкурсу за посиланням:                      http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua виключно через Gmail пошту.
З 30.11.2020 року по 10.12.2020 року буде визначено переможців, оголошено результати Фотоконкурсу та нагороджено переможців.
У разі виникнення будь-яких питань щодо умов проведення Фотоконкурсу можна звертатися до Дарї Шинкаренко, заступника начальника відділу правопросвітництва (daria.shynkarenko@legalaid.gov.ua) Аліни Сердюк, головного спеціаліста відділу правопросвітництва (alina.serdiuk@legalaid.gov.ua) або за номером телефоном (044) 486 71 06 (Пн-Чт: з 09:00 до 18:00, Пт: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45).




Стартує онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч»


З 13 липня по 10 грудня 2020 року Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-фотоконкурс «Правова допомога поруч». Взяти участь в конкурсі можуть як дорослі, так і діти (за умови згоди одного з батьків або законного представника).
«Темою конкурсних робіт є захист прав людини, рівний доступ до правосуддя та правової інформації, посилення правових можливостей і правової спроможності населення, право на  безоплатну правову допомогу»,
зазначила заступниця Міністра юстиції Валерія Коломієць.

Фотоконкурс проводиться за п
ятьма номінаціями:
подія у системі БПД (світлини з правопросвітницького заходу);
портрет клієнта або працівника системи БПД;
правова допомога очима дітей (фотографія зроблена дитиною);
робота дистанційних та мобільних консультаційних пунктів доступу до БПД;
місце правових можливостей (фотографія зроблена в приміщеннях центрів з надання БВПД).

Фотоконкурс проводиться за трьома етапами.
I етап приймання конкурсних робіт (фотографій). З 13 липня по 30 жовтня 2020 року необхідно зареєструватися на вебсайті фотоконкурсу за посиланням http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua, обрати одну з номінацій та завантажити на сайт не більше однієї світлини.
II етап
голосування, що триватиме до 29 листопада 2020 року. Щоб проголосувати за конкурсну роботу потрібно авторизуватися на вебсайті фотоконкурсу за посиланням http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua через Gmail пошту.
На III етапі, що триватиме з 30 листопада до 10 грудня 2020 року, будуть визначені переможці, оголошені результати конкурсу та нагороджені переможці.

Детальніше про умови конкурсу можна дізнатися на сайті фотоконкурсу «Правова допомога поруч» http://photo-konkurs.legalaid.gov.ua
або на сайті системи БПД https://www.legalaid.gov.ua/novyny/ogoloshennya-pro-provedennya-onlajn-fotokonkursu-pravova-dopomoga-poruch/


Викривачі корупції – категорія осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу

З 1 січня цього року викривачі корупції отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу. Розширення кола суб’єктів, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу передбачено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції» від 17 жовтня 2019 року  № 198-IX, який набрав чинності з 1 січня 2020 року.
Законом внесені зміни до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу». Зокрема, право на безоплатну вторинну правову допомогу отримали викривачі у зв’язку з повідомленням ними інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення – на всі види правових послуг, передбачені ч. 2 ст. 13 цього Закону.
Роз’яснення щодо надання викривачам безоплатної вторинної правової допомоги надає Національне агентство з питань запобігання корупції:
Право викривача на безоплатну вторинну правову допомогу.
Викривачі перебувають під захистом держави. Для захисту прав та представництва своїх інтересів викривач може користуватися всіма видами правової допомоги, передбаченої Законом України «Про безоплатну правову допомогу», або залучити адвоката самостійно (ч. 1 та ч. 3 ст. 53 Закону).
Викривач має право на безоплатну правову допомогу у зв’язку із захистом прав викривача (п. 5 ч. 2 статті 533 Закону).
Вищевказані норми Закону кореспондуються з Законом України «Про безоплатну правову допомогу», яким визначено, що викривач у зв’язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення має право на безоплатну вторинну правову допомогу
(п. 14 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).
Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг (ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»):
1) захист від обвинувачення;
2) здійснення представництва інтересів у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;
3) складення документів процесуального характеру.
Реалізація права викривача на безоплатну вторинну правову допомогу.
Звернення про надання одного з видів правових послуг, передбачених
ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу», подаються особами, які досягли повноліття, до Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги або до територіального органу юстиції за місцем фактичного проживання таких осіб (ч. 1 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).
Разом із зверненням про надання безоплатної вторинної правової допомоги особа або законний представник особи повинні подати документи, що підтверджують належність особи або осіб, стосовно яких звертається законний представник, до однієї з вразливих категорій осіб, передбачених ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (ч. 4 ст. 18 Закону України «Про безоплатну правову допомогу»).
Враховуючи наведене, викривачу для реалізації права на безоплатну вторинну правову допомогу до центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги необхідно подати відповідне звернення разом з документами, що підтверджують здійснення ним повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
Такими документами можуть бути, зокрема:
1) копія відповіді органу (закладу, установи, організації або юридичної особи) на повідомлення (заяву, скаргу тощо) викривача;
2) копія листа органу (установи) про результати попередньої перевірки за повідомленням викривача про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону;
3) копія повідомлення Національному агентству про початок досудового розслідування за участю викривача;
4) копія повідомлення Національному агентству про участь викривача у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією;
5) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, до якого внесені відомості про заявника (викривача) у справі про корупційний злочин;
6) інші документи, видані уповноваженими органами, які підтверджують, що особа є викривачем у зв’язку із повідомленням нею інформації про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.
Роз’яснення Національного агентства з питань запобігання корупції щодо надання викривачам безоплатної вторинної правової допомоги за посиланням bit.ly/2Cz6djg


Відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання БВПД


З 9 червня 2020 року відновлено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це передбачено наказом Міністерства юстиції України від 01.06.2020 року № 1818/5.

Конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, розпочався 20 січня 2020 року. Зареєструвалися 1009 адвокатів, документи яких відповідають встановленим вимогам. Взяли участь у проходженні дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги» 916 адвокатів.

Перший етап конкурсу пройшов без персональної участі адвокатів. Конкурсні комісії розглянули документи адвокатів та оцінили за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до них дисциплінарних стягнень, а також результати проходження дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги».

З 17 березня у зв’язку з встановленням карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, було призупинено конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Другий етап конкурсу триватиме з 9 по 12 червня. Він передбачає індивідуальні співбесіди адвокатів з конкурсною комісією. Адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.

До 23 червня має бути підписаний протокол про результати конкурсу. До 25 червня року – направлений до Координаційного центру з надання правової допомоги. До 2 липня дані про відібраних за результатами конкурсу адвокатів будуть внесені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. Результати конкурсу будуть оприлюднені до 3 липня 2020 року.





Як в Україні захищають права дітей?

День захисту дітей – це нагадування суспільству про необхідність захищати права неповнолітніх, нагода звернути увагу на правові проблеми, з якими стикаються діти. Про це йшлося день під час онлайн пресконференції «Як в Україні захищають права дітей?», що відбулася на базі пресцентру ІА «Укрінформ».
«Міністерство юстиції активно включено у процес як захисту прав дитини, так і укріплення цих прав. Ми є ініціаторами та співавторами законопроєктів, метою яких є захист прав дитини. Це законодавство, дружнє до неповнолітніх, проєкти, які спрямовані на відновне правосуддя, тобто, допомога дітям, які вчинили якесь правопорушення та отримали другий шанс. Це також законопроєкт, відповідно до якого діти зможуть самостійно звертатися за правовою допомогою», – зазначила заступниця Міністра юстиції України Валерія Коломієць.
Міністерство юстиції та система безоплатної правової допомоги проводять багато правопросвітницьких заходів для дітей. Зокрема, лише цього року фахівці системи БПД провели понад 1,3 тис таких заходів, що адаптовані під дітей різних вікових категорій.  
«Понад 20 років ЮНІСЕФ підтримує уряд України у поліпшенні політики із захисту дітей. Вже багато результатів досягнуто разом. Зокрема, це пілотування відновного правосуддя для неповнолітніх у конфлікті із законом, приведення законодавства щодо дітей у відповідність до міжнародних стандартів, а також проведення поточних реформ у сфері забезпечення добробуту дітей та інклюзивної освіти», – підкреслила заступниця Голови Представництва ЮНІСЕФ в Україні Лора Білл.
Серед проєктів, що реалізуються в Україні за участі ЮНІСЕФ, – ініціатива «Міста, дружні до дитини». Вже третій рік працює Міжвідомча координаційна рада з питань правосуддя для неповнолітніх, що створена за ініціативи Міністерства юстиції України спільно з ЮНІСЕФ.  
«Але незважаючи на ці досягнення, сотні тисяч дітей, особливо найуразливіших, досі залишаються поза увагою. Ми повинні виконати зобов’язання, які держави, що ратифікували Конвенцію про права дитини, взяли на себе тридцять років тому. Ми повинні прискорити вже досягнутий прогрес і розробити нові рішення для реального забезпечення прав дитини. І найголовніше, ми повинні слухати самих дітей та молодь, які закликають до цих змін», – зазначила Лора Білл.
У справі захисту праві дітей дуже важлива співпраця державних органів, партнерів та громадських організацій. Це дає можливість створювати та впроваджувати важливі ініціативи. Наприклад, Міністерство цифрової трансформації України у співпраці з Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, Координаційним центром з надання правової допомоги, Міністерством юстиції України та Міністерством освіти і науки України випустили чат-бот «Кіберпес», який розповість про механізми дій для дітей, батьків, вчителів у разі кібербулінгу. Чат-бот – це перший крок до створення комплексного інструменту захисту дітей від кібербулінгу онлайн та отримання комплексних послуг для скарг на кібербулінг-матеріали.
«Інтернет відкриває багато чудових можливостей для наших дітей, від навчання до розваг, але це також робить їх більш вразливими та відкритими до таких загроз як кібербуллінг, шкідливий онлайн-контент, сексуальна експлуатація в Інтернеті. Саме тому, пріоритетом Міністерства цифрової трансформації є безпека дитини в цифровому середовищі», – наголосила генеральний директор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства цифрової трансформації України Гульсанна Мамедієва.
Система безоплатної правової допомоги у співпраці з органами державної влади, громадськими організаціями та міжнародними партнерами реалізує ряд проєктів у сфері захисту прав дітей. Один з них – Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину.
«Минулого року пілотний проєкт з відновного правосуддя проходив у 6 регіонах. Цього року він поширений на всю Україну. Успішне проходження програми відновного правосуддя для неповнолітніх є підставою для того, щоб дитину звільнили від кримінальної відповідальності. Вже прийнято позитивні рішення суду щодо звільнення понад 60 дітей від кримінальної відповідальності. Ще стільки ж справ знаходяться на розгляді в судах», – розповів в. о. директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олександр Баранов.
З поширенням відновного правосуддя на всі регіони виникає потреба у медіаторах. Координаційний центр оголосив відбір серед адвокатів, які надають БВПД, для навчання та подальшої участі у програмі відновлення. Тренінги проводитимуться за підтримки ЮНІСЕФ, зокрема, фахівцями Інституту миру та порозуміння.
«Ми продовжуємо працювати з дитячою аудиторію. Система безоплатної правої допомоги створила власний канал «PravoTok» у додатку TikTok. Там публікуються короткі мобільні кліпи про права дітей. Права людини починаються з прав дитини. Це беззаперечна істина. Дітям набагато складніше, ніж дорослим, захищати свої права. Тому система безоплатної правової допомоги завжди готова прийти у будь-яку мить на допомогу кожній дитині», – підкреслив Олександр Баранов.
Серед проєктів, спрямованих на захист прав дітей, – розбудова системи ювенальної пробації в Україні. Це можливість для неповнолітніх, які вступили в конфлікт із законом, розпочати нове життя та стати повноцінним членом суспільства. Якщо у 2009 році в установах виконання покарань перебували 2 тис. дітей, які позбавлені волі, то сьогодні – близько 100 дітей.
«Пробація передбачає застосування різних реабілітаційних програм. За останні 11 років, що ми реалізуємо проєкти у сфері пробації, ми бачимо, що показники рецидивізму знизилися з 63% до приблизно 2%. Такий успіх програм був обумовлений тим, що дитину відправляли відбувати покарання не в установу, а залишали її у громаді і намагалися працювати з нею індивідуально», – зазначила директор Agriteam Canada Consulting Ltd в Україні, керівник проекту SURGe, радник Міністра юстиції України Танія Санфорд Аммар.
Ще одна категорія дітей, які потребують особливої уваги, це вихованці інтернатних закладів. Адже нині там проживають близько 100 тис. дітей, 95% з яких не є сиротами, а мають біологічних батьків. Тобто, дітей віддали в інтернат батьки через бідність або інше неблагополуччя.
«Ми повинні максимально сконцентрувати всі сили партнерів, органів влади на розвиток послуг в громадах, що забезпечать всебічне задоволення реальних потреб дітей та їх сімей і саме такий захист, така підтримка - повинні стати ключовим елементом в превентивності влаштування дітей до інтернатів. Жоден фаховий вихователь, жоден гарно обладнаний заклад ніколи не зможе замінити справжню люблячу сім'ю», – зазначила директор Танія Санфорд Аммар.
Учасники пресконференції відповіли на запитання. Зокрема, щодо спільної опіки батьків над дітьми; випадків викрадення дітей одним з батьків з метою вивезення за кордон; пільг, на які можуть розраховувати діти-ВПО при вступі до вищих навчальних закладів та ін.


Система БПД запустила власний канал у TikTok

Система безоплатної правої допомоги створила власний канал «PravoTok» у додатку TikTok https://www.tiktok.com/@ualegalaid Там будуть публікуватися короткі мобільні кліпи про права дітей.
«Діти – одна з цільових аудиторій системи безоплатної правової допомоги. Підлітки становлять певну частину користувачів нашої Facebook-сторінки, акаунту в Instagram, каналів у Telegram, на YouTube. ТікТок стає все більш популярним в Україні, і система БПД обов’язково маєте бути там, де є ваша аудиторія», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.  
Офіційно канал відкритий 1 червня, у День захисту дітей. Там вже є три  відеоролики, в яких діти у креативній формі, доступними словами розповідають про свої права. Згодом на підписників сторінки чекають сюрпризи – контент для підлітків створюватимуть їхні улюблені зірки. На каналі також будуть проводитися челенджі на правову тематику.
Підписуйтеся на сторінку «PravoTok» у TikTok. Бажаючі долучитись до каналу  можуть зняти ролик про права дітей. Це може бути кліп, слоумо, відео з ефектами, дуети, скетчи – будь який формат відеоконтенту, що дозволяє додаток TikTok. Відео має бути коротким, тривалістю до 15 секунд, динамічне, озвучене українською мовою. Ролики мають бути зняті у вертикальному форматі. І ще умова – це мають бути раніше ніде не опубліковані відео. Надсилайте їх на пошту daria.shynkarenko@legalaid.gov.ua Найкращі відео будуть опубліковані на аккаунті системи БПД у TikTok https://www.tiktok.com/@ualegalaid


Система БПД розпочинає Instagram-челендж «Права дитини»

До Дня захисту дітей система безоплатної правової допомоги з 1 по 5 червня 2020 року проводить у соціальній мережі Instagram челендж «Права дитини». Мета акції – привернути увагу суспільства до стану захисту прав дітей в Україні.
«Минулого року до системи безоплатної правової допомоги звернулося понад 2,3 тис. дітей. Протягом січня-квітня цього року – понад 800 неповнолітніх. Діти мають право на особливий захист, і фахівці системи БПД готові у будь-яку мить прийти на допомогу кожній дитині», – зазначив заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.  
Ключовою вимогою участі дітей у конкурсі є відкритий акаунт в Instagram. Це може бути як акаунт самої дитини, так і її батьків.
Щоб стати учасником челенджу, необхідно завантажити фото або відео у сторіз із хештегом #правадитини. Слід зазначити найважливіше, на власну думку, право дитини. Необхідно також позначити сторінку Координаційного центру з надання правової допомоги @ualegalaid.
Кількість дописів необмежена, але це не впливає на результат конкурсу. Переможці челенджу отримають сувенірні подарунки від партнерів – Представництва ОБСЄ в Україні, Програми реформування сектора юстиції «Нове правосуддя» Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні.
Будуть обрані 10 переможців за допомогою програми Random випадковим чином серед учасників челенджу.



Звільнення підприємців від сплати ЄСВ за травень 2020 року

З данного питання консультують фахівці Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
   Верховна Рада України прийняла Закон №3329-д "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
    Законом звільнено від сплати единого соціального внеску за себе ФОПів та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність на період з 1 по 31 травня 2020 року.
    Як і раніше, такі особи можуть прийняти рішення про нарахування , обчислення та сплату єдиного внеску в розмірах та порядку, визначених цим Законом. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску за звітний період, визначений для таких осіб цим Законом.
   Нагадуємо, звільнення підприємців від сплати ЄСВ за березень та квітень передбачено Законом № 533-ІХ.При цьому , періоди звільнення від ЄСВ включаються до  страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів.
 Також, новоприйнятим законом передбачено, що:
- звільнення від штрафів, перелічених у Законі №533, буде поширюватися ще й на травень 2020 року;
- мораторій на перевірки з ЄСВ буде подовжено до 31 травня 2020 року.
 До того ж протягом не тільки періодів з 1 по 31 березня, з 1 по 30 квітня, але й з  1 по  31 травня 2020 року платникам єдиного внеску не нараховуватиметься пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягатиме списанню.
  Серед іншого, Законом продовжено дію податкових пільг та спрощених адміністративних процедур до закінчення карантину. Зокрема, продовжено;
- строк незастосування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства з 1 березня по останній календарний день місяця, в якому уряд оголосить про закінчення дії карантину;
- строк ненарахування пені;
- мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок;
- строк дії Закону України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків".
   Отримати безоплатну правову допомогу, у разі порушення прав громадян, можна звернувшись До Бобринецького бюро правової допомоги  за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, тел.: (05257) 3-48-02. Для цілодобового доступу до системи безоплатної правової допомоги цілодобово діє Єдиний телефоний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-21-31-03.




Розірвання шлюбу

Сімейне законодавство передбачає два способи розірвання шлюбу:
адміністративний (в державному органі РАЦС) та судовий
Перший спосіб: розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Припинення шлюбу в державному органі РАЦС можливе лише в таких випадках:
коли має місце розірвання шлюбу за взаємною ЗГОДОЮ подружжя, яке НЕ має дітей;
розірвання шлюбу з особою, яка визнана безвісти відсутньою;
визнання іншого з подружжя недієздатним внаслідок душевної хвороби (ст.ст. 106, 107 СК України).
   Отже, для розлучення через органи РАЦСу потрібне дотримання двох основних умов:
відсутність спільних неповнолітніх дітей
згода подружжя на розірвання шлюбу
    При дотриманні вищевказаних умов, розлучення через РАЦС є найпростішим варіантом припинення шлюбу в Україні.
    Для зазначеного способу припинення шлюбу необхідні наступні документи:
спільна заява подружжя
свідоцтво про шлюб
паспорт
Заяву про розірвання шлюбу уповноважений розглядати РАЦС за місцем проживання одного з подружжя, або за їх спільним місцем проживання. Під місцем проживання мається на увазі місце реєстрації, вказане в паспорті.
     Державні органи РАЦС не з’ясовують причини розірвання шлюбу, не вимагають доказів неможливості збереження сім’ї, не вживають заходів до примирення подружжя, тобто шлюборозлучна процедура спрощена і не вимагає великих витрат, сил і часу.
    Однак, з метою надання подружжю строку для осмислення рішення, що приймається, оформлення розлучення здійснюється через ОДИН місяць від дня подання заяви про розірвання шлюбу. Зазначений строк по суті виконує ту саму функцію, що й строк для примирення, встановлений судом.
Отже, процедура оформлення розірвання шлюбних відносин через органи РАЦС займає один місяць.
     Моментом припинення шлюбу у разі розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану є день реєстрації розірвання шлюбу.
Тому із подружжя, кого не буде, потрібно піти до нотаріуса і у своїй заповненій частині заяви завірити справжність підпису, після чого таку заяву у РАЦСі повинен подати другий і підписатися за заповнення своєї частини.
     Процедура розлучення у РАЦСі є маловитратною.
Згідно Декрету КМУ «Про державне мито»  у разі реєстрації розірвання шлюбу за взаємною згодою подружжя, яке не має дітей, сплачується держмито в розмірі 8,50 грн. (0,5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
     Також, до витрат можуть включити  додаткові платні послуги РАЦСу (складання заяви про розірвання шлюбу). Вартість цієї послуги різниться в різних областях.
Другий спосіб: розірвання шлюбу через суд.
Розірвання шлюбу в судовому порядку можливе  за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК України) чи за  позовом одного з подружжя ( ст. 110 СК України).
ВИПАДКИ РОЗІРВАННЯ ШЛЮБУ У СУДОВОМУ ПОРЯДКУ:
при наявності у подружжя спільних неповнолітніх дітей;
при відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу;
якщо один з подружжя, незважаючи на відсутність у нього заперечень, ухиляється від розірвання шлюбу в державному органі РАЦС.
Позовні заяви про розірвання шлюбу подаються до суду за місцем зареєстрованого проживання відповідача.
     Виняток становлять позови, подані відповідно до статті 28 ЦПК України, де підсудність справи визначається за вибором позивача.
   Так, позовні заяви про розлучення можуть подаватися до суду за місцем проживання дружини або чоловіка, якщо під їх опікою знаходяться малолітні або неповнолітні діти, а також коли цього вимагає стан здоров’я заявника або інші поважні причини.
На законодавчому рівні закріплена заборона на розірвання шлюбу в Україні:
-  під час вагітності дружини;
-  протягом одного року з моменту народження дитини.
 Однак тут є ряд винятків — розлучитися з вагітною дружиною або при наявності дітей до 1 року можна в зазначених нижче:
відомості про чоловіка як батька дитини виключено із свідоцтва про народження дитини
протиправна поведінка щодо другого з подружжя (склад злочину)
батьківство зачатої або народженої дитини визнане іншим чоловіком
      Першим кроком у судовому розгляді справи є визначення судом строку для примирення подружжя.
     Визначення строку для примирення не є безумовним обов’язком суду. Суд визначає його з урахуванням думки обох подружжя, наявності неповнолітніх дітей, інших обставин справи.
     Якщо у визначений судом строк примирення між сторонами не відбулось суд розглядає справу і приймає рішення по суті.
Головна обставина, яка встановлюється судом, для розірвання шлюбу – подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивачі за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу сплачують  у 2020 році судовий збір в сумі 840,80 грн.  
Для звернення до суду потрібні наступні документи:
копія паспорта та ідентифікаційного коду позивача;
копія паспорта та ідентифікаційного коду відповідача (за наявності);
Свідоцтво про шлюб (за його відсутності, потрібно його взяти повторно в органі РАЦС);
копія свідоцтва про народження дитини;
довідка про склад сім’ї за місцем проживання з дитиною (її реєстрації);
Особа, яка змінила своє прізвище у зв’язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, що визначено статтею 113 Сімейного кодексу України.
 При розірванні шлюбу в судовому порядку, днем розірвання шлюбу є саме дата набрання рішенням суду законної сили  (ч. 2 ст. 114 СК України).
    Таке рішення спрямовується судом до державного органу РАЦС за місцем його ухвалення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
   Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили. При цьому слід враховувати, що Свідоцтво про розірвання шлюбу у такому разі не видається.
Розірвання шлюбу між подружжям призводить до настання певних правових наслідків, які в деяких випадках в майбутньому вже достатньо важко змінити.
До Бобринецького бюро правової допомоги Гованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
Інформацію з актуальних правових питань можна отримати в Довідково-інформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid» за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua


Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності

Згідно Земельного кодексу України кожен українець, якому виповнилось 18 років, може отримати безкоштовно землю для різних потреб.
Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта статті 116 Земельного кодексу України).
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися із клопотанням про про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, а саме:
сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення та поза межами населених пунктів для: ведення водного господарства; індивідуального дачного будівництва; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо);
обласні державні адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена
Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб).
Увага! Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в електронній формі.
У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) (зразки клопотання (заяви).
До клопотання додаються:
графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
Увага! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України).
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Розробником проекту землеустрою може бути лише фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 Закону України "Про землеустрій").
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником договору.
Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати 6 місяців.
Проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об'єкта будівництва);
іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки також включає перелік документів, визначених Законом України "Про землеустрій" (стаття 50).
Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підстава для відмови: лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою (доповнення).
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
(оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Строк розгляду заяви: 14 днів (пункт 73 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого пстановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 ".
Вартість: внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг").
Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
Для затвердження проекту землеустрою особі необхідно надати до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.
До клопотання додаються:
екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Замовити цю послугу також можна на порталі державних послуг iGov.org.ua
Строк розгляду: 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" після отримання позитивного висновку такої експертизи).
Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
До Бобринецького бюро правової допомоги Гованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
Інформацію з актуальних правових питань можна отримати в Довідково-інформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid» за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua

Оголошено відбір серед адвокатів для навчання та участі у пілотному проєкті з відновного правосуддя


        Оголошено відбір серед адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, для навчання та подальшої участі у пілотному проєкті “Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину”.
        Координаційний центр з надання правової допомоги в рамках пілотного проєкту «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» (далі – пілотний проєкт) оголошує конкурс з відбору учасників тренінгу – адвокатів, включених до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу, на тему “Базові навички медіатора в кримінальних справах”.
         Учасники, що успішно пройдуть навчання, зможуть долучитися до реалізації пілотного проєкту.
      Пілотний проєкт впроваджується відповідно до наказу Міністерства юстиції України та Офісу Генерального прокурора №1473/5/194 від 17 квітня 2020 року на базі системи надання безоплатної правової допомоги за підтримки Представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. Тренінги проводяться у співпраці з Інститутом миру і порозуміння.
        Під час чотириденного тренінгу відібрані учасники пройдуть спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері медіації в кримінальних справах та зможуть набути необхідні знання та навички для роботи у якості посередника в рамках пілотного проєкту.
       Тренінг буде присвячений розвитку знань та навичок організації та проведення медіації в кримінальних справах, за участі неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину. Програма тренінгу включає такі напрями: принципи та зміст відновного правосуддя, розуміння почуттів та переживань учасників кримінальної ситуації, комунікативні навички медіатора, програма медіації потерпілих та правопорушників.
       Очікується, що усі учасники, які успішно пройдуть навчання, зможуть брати участь у якості посередника у пілотному проєкті.
      Дати та місце проведення тренінгів будуть визначені після завершення відбору учасників. Тривалість проведення тренінгів може бути змінена. Організатори забезпечують учасникам тренінгу проживання, харчування та покриття витрат на проїзд до та з місця проведення тренінгу.
      Вимоги до кандидатів:
• співпраця з системою безоплатної правової допомоги – включення до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу. До відбору допускаються адвокати, що беруть участь у конкурсі з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7;
• щонайменше два роки стажу адвокатської діяльності, зокрема досвід роботи з дітьми у конфлікті/контакті з законом (досвід захисту/представництва дітей у кримінальних провадженнях/провадженнях в справах про адміністративні правопорушення);
• досвід публічних виступів (поза судовими засіданнями) буде перевагою;
• досвід роботи у якості медіатора або навчання медіації буде перевагою.

Для участі у відборі необхідно:
1. Заповнити анкету за посиланням https://bit.ly/_restorative_justice до 10 травня 2020 року.
2. Бути готовими пройти інтерв’ю з тренерами за допомогою відео конференц-зв’язку.
3. У разі успішного проходження навчання, бути готовими до залучення у якості посередника в рамках пілотного проєкту.
Усім учасникам за результатом інтерв’ю на електронну адресу буде направлено відповідний лист щодо результатів відбору. Будь-які запитання щодо конкурсу просимо спрямовувати на електронну адресу: info@legalaid.gov.ua




Фахівчиня системи БПД відстояла в суді права вдови ліквідатора Чорнобильської катастрофи

Суть справи полягала в тому, що районне управління соціального захисту населення відмовило жінці здійснити виплату одноразової компенсації як вдові учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Правову допомогу надавала Наталія Яворська, юристка Бобринецького бюро правової допомоги.
Після смерті чоловіка, який був ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, жінка звернулась з письмовою заявою до управління соціального захисту населення за отриманням одноразової компенсації як особа, що втратила годувальника. Її заяву не прийняли, пояснивши, що в пакет документів до заяви обов’язково додається експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв’язку хвороби, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Заявниця відразу ж звернулася до лікаря терапевта місцевої лікарні щодо оформлення документів для направлення на розгляд Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України по встановленню причинного зв’язку хвороби. Отримавши експертний висновок Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України, жінка одразу звернулась з письмовою заявою та відповідним пакетом документів до управління соціального захисту населення РДА. Однак, заявниці в письмовій формі було відмовлено в проведені виплати одноразової компенсації,  в зв’язку з тим, що заяву з відповідним пакетом документів було подано пізніше ніж в шестимісячний термін з дати смерті її чоловіка, учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Вивчивши матеріали справи та надані клієнткою документи Наталія Яворська підготувала позовну заяву, в якій повно та всебічно обґрунтувала позовні вимоги про скасування даного рішення та зобов’язання Управління соціального захисту населення району здійснити виплату заявниці одноразової компенсації.
Адже, відповідно з ст.48 Закону України № 796-XII “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” одноразова компенсація виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків інших ядерних аварій, особам, які брали участь у ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, які стали особами з інвалідністю внаслідок відповідних ядерних аварій та випробувань, участі у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, дружинам (чоловікам), якщо та (той) не одружилися вдруге, померлих громадян, смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, участю у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, сім’ям, які втратили годувальника, та батькам померлого із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, дітям з інвалідністю, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою.
Виплата одноразової компенсації здійснюється за єдиною заявою, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 року № 1146 “Про вдосконалення механізму надання соціальної допомоги”, поданою заінтересованою особою протягом шести місяців з дати встановлення інвалідності або смерті годувальника.
З 1997 року заявниця є пенсіонеркою, станом на даний момент вдруге не вийшла заміж, тому є особою, яка відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має право на отримання одноразової компенсації, в разі втрати годувальника, із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. А терміни подання заяви з додатками для отримання одноразової компенсації були пропущені не з її вини,  а через недбале ставлення до виконання своїх обов’язків лікаря, який спочатку взагалі відмовив заявниці у наданні необхідних їй документів.
Судом першої інстанції позовні вимоги були задоволені повністю. Кіровоградський окружний адміністративний суд виніс рішення, яким визнав протиправним рішення Управління соціального захисту населення з приводу відмови жінці виплатити одноразову грошову компенсацію по втраті годувальника та зобов’язав Управління соціального захисту населення здійснити виплату одноразової компенсації в розмірах, встановлених постановою КМУ від 14 травня 2015 року № 285 “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов КМУ”.




Стартує онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав»

З 23 квітня по 5 червня 2020 року Координаційний центр з надання правової допомоги проводить онлайн-конкурс дитячих малюнків «Країна моїх прав». Учасники – діти віком до 18 років.
«Тема малюнків – права дитини. Щоб подати роботу на конкурс, дитина за допомогою батьків має зареєструватися на сайті конкурсу та завантажити  фотографію або скановану копію малюнка. Коли конкурсна робота пройде модерацію, вона з’явиться на сайті для голосування», – розповів заступник директора Координаційного центру з надання правової допомоги Сергій Ющишин.
Конкурсні роботи приймаються з 23 квітня по 20 травня. Малювати можна олівцями, фломастерами, фарбами, виконувати роботи в авторській техніці, створити малюнок за допомогою комп’ютерної графіки тощо. Малюнки мають бути у форматі А3 або А4. Кожен учасник може подати лише одну конкурсну роботу.
Проголосувати за дитячий малюнок, що найбільше сподобався, може кожна людина – для цього потрібно авторизуватися на сайті конкурсу. Оцінювання конкурсних робіт відбудеться на сайті конкурсу в онлайн-режимі усіма учасниками голосування.
З 21 травня до 24 травня визначатимуться переможці. Автори найкращих робіт будуть визначені за кількістю вподобань учасників голосування у трьох вікових категоріях: віком до 8 років, від 9 до 13 років та від 14 до 17 років.
Нагородження переможців конкурсу триватиме з 25 травня по 5 червня. Автори робіт, які набрали найбільшу кількість «лайків», отримають грамоти та призи за перше, друге та третє місця у кожній віковій групі.
Взяти участь у конкурсі, подивитися дитячі роботи та проголосувати за малюнок, що найбільше сподобався, а також детально дізнатися про умови онлайн-конкурсу дитячих малюнків «Країна моїх прав» можна, зайшовши на офіційний сайт http://art-konkurs.legalaid.gov.ua.

Для попередження розповсюдження коронавірусної хвороби Уряд запроваджує більш жорсткі обмежувальні заходи.

Забороняється:
- з 6 квітня перебування в громадських місцях без вдягнутої маски, респіратора;
- з 6 квітня переміщення групою осіб більш ніж дві особи (крім випадків службової необхідності та супроводження дітей);
- перебування в громадських місцях осіб, які не досягли 14 років, без супроводу батьків;
- відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон (крім вигулу домашніх тварин однією особою та у випадку службової необхідності);
- відвідування спортивних та дитячих майданчиків;
- перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, тощо.

Звертаємо увагу,  якщо ваші права порушені - у період карантину  правові проблеми можна вирішити дистанційно ☎
☑ зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
☑ поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання: БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
☑ написати на електронну пошту Бобринецького бюро: bobrynetske@legalaid.kr.ua або Голованівського місцевого центру: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua;
☑  зателефонуйте на номер Бобринецького бюро: (05257) 3-48-02
☑ скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
☑ прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

 Уряд уточнив перелік об'єктів, які можуть працювати під час карантину та категорії громадян 60 років і більше, які не підлягають самоізоляції.

  07 квітня 2020 року Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-
Які ще об’єкти зможуть працювати під час карантину:
– поштової та кур’єрської діяльності;
– будівельних робіт;
– зі збирання і заготівлі відходів;
– закладів торгівлі будівельними матеріалами;
– хімчистки.
Що нового ухвалили?
– Затверджений порядок обов’язкової госпіталізації осіб, які здійснюють перетин державного кордону, до обсерваторів (самоізоляторів).
– Місцеві органи влади мають право здійснювати видатки на проживання осіб у обсерваторах за рахунок коштів місцевих бюджетів (зокрема резервного фонду цих бюджетів).
Також визначено категорії осіб, які старші 60 років, та не потребують обов`язкової самоізоляції. Це зокрема держслужбовці, депутати всіх рівнів, судді, міські голови, військовослужбовці, працівники рятувальних служб та інші.
      Нагадуємо, що до завершення карантину Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян і повністю переходить на надання правових послуг дистанційно.
Щоб отримати правову консультацію:  
- напишіть на нашу електронну пошту: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua
-  зателефонуйте на номер центру: (05252) 2-25-83
- скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;
         - прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .
Для цілодобового доступу до системи безоплатної правової допомоги цілодобово діє Єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-21-31-03.

        Що ми знаємо про лікарську таємницю і чи може лікар її порушити?

У період розпалу епідемії, все більше громадян цікавляться питанням щодо права на таємницю про стан здоров’я.
       Отож, які дані становлять медичну таємницю?
Під визначення медичної таємниці підпадають абсолютно усі аспекти, котрі стосуються здоров’я пацієнта. Лікар, медсестра, будь-який інший медичний працівник чи інші особи, яким у зв’язку з виконанням їх про¬фесійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, не має права розголошувати як медичну, так і немедичну інформацію про стан здоров’я людини. Такі особи не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
Відповідно до ст. 286 Цивільного кодексу України та ст. 39 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров’я» - кожна людина має право на таємницю про стан свого здоров'я, факт звернення по медичну допомогу, діагноз, а також про відомості, одержані при її медичному обстеженні. Звертаємо Вашу увагу , деталізовану інформацію про стан вашого здоров’я (діагноз і методи лікування) не мають права вимагати за місцем роботи чи навчання.
У ст. 19 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачено, що особи, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, мають право на:
а) безоплатне лікування у державних і комунальних закладах охорони здоров’я та державних наукових установах;
б) отримання достовірної інформації про результати медичного огляду, обстеження та лікування, а також на отримання рекомендацій щодо запобігання поширенню інфекційних хвороб;
в) звернення до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та (або) майну внаслідок порушення законодавства про захист населення від інфекційних хвороб.
За ст. 145 Кримінального кодексу України, за умисне розголошення лікарської таємниці особою, якій вона стала відома у зв’язку з виконанням професійних чи службових обов’язків, якщо таке діяння спричинило тяжкі наслідки - передбачено кримінальну відповідальність.
Згідно зі ст. 132 Кримінального кодексу України розголошення службовою особою лікувального закладу, допоміжним працівником, який самочинно здобув інформацію, або медичним працівником відомостей про проведення медичного огляду особи на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини, або захворювання на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та його результатів, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових або професійних обов’язків, також тягне за собою кримінальну відповідальність.
Коли лікар може порушити медичну таємницю?
Існує буквально кілька випадків, коли лікар може порушити медичну таємницю. Це ті випадки, коли збере¬ження медичної таємниці шкодить суспільству або може мати серйозні наслідки для оточення пацієнта. Наприклад, медики зобов’язані інформувати відповідні державні органи про народження, мертвонароджених, смерть, поширення інфекційних хвороб, випадки жорстокого поводження з дітьми тощо.
Медичну документацію про особу може отримати лише безпосередньо сама особа, якої це стосується (ч. 1 ст. 285 ЦКУ), або її представник, на підставі доручення або договору про надання правової допомоги (за умови, що копії зазначених документів будуть долучені до запиту), а також батьки (усиновлювачі, опікун або піклувальник) як законні представники дитини (до 18 років), або підопічного (недієздатної особи).
Відповідно до чинного законодавства України у випадках, передбачених законодавчими актами, у тому числі і на звернення та вимогу суду заклад охорони здоров’я має право надати довідку про відвідування консультацій лікарів, а також будь-яку іншу медичну документацію, якої потребуватиме суд. Але, у всіх інших випадках, у тому числі і на адвокатські запити, якщо адвокат не є представником особи, щодо якої запитується інформація, заклад охорони здоров’я не лише має право, а й зобов’язаний відмовити у наданні відповідної інформації та/або документів.
        Нагадуємо, що до завершення карантину Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги призупиняє особистий прийом громадян і повністю переходить на надання правових послуг дистанційно.
• Щоб отримати правову консультацію:   - напишіть на нашу електронну пошту: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua або bobrynetske@legalaid.kr.ua
-  зателефонуйте на номер центру: (05252) 2-25-83 або бюро: (05257)3-48-02
- скористайтеся правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua ;
- прочитайте правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid .
Для цілодобового доступу до системи безоплатної правової допомоги цілодобово діє Єдиний телефоний номер системи безоплатної правової допомоги 0-800-21-31-03.



Гарантії внутрішньо переміщеним особам на час дії карантину

       Верховна Рада України на час карантину вирішила тимчасово не застосовувати для внутрішньо переміщених осіб необхідність підтверджувати присутність на підконтрольній Уряду України території, щоб українці могли зберегти статус ВПО і без перешкод після карантину отримати нараховані пенсії та соціальні виплати.
       Нагадуємо, що задля недопущення епідемії коронавірусної інфекції в Україні продовжили карантин до 24 квітня 2020 року.
      На період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів із дня його припинення для внутрішньо переміщених осіб заборонено:
- скасовувати дію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що така особа повернулася до покинутого місця постійного проживання;
- зупиняти видаткові операції за поточним рахунком внутрішньо переміщеної особи за відсутності проходження фізичної ідентифікації. Це адресовано ПАТ "Державний ощадний банк України";
- здійснювати контроль за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування.
      Громадяни тимчасово окупованих територій позбавлені можливості отримувати пенсійні виплати на підконтрольній Україні території, якщо вони не взяті на облік як ВПО, що змушує їх регулярно (раз на 60 днів) перетинати лінію зіткнення для перевірки даних. На час дії карантину внутрішньо переміщеним особам не треба робити ніяких додаткових дій - пенсії, соціальна допомога будуть нараховуватись автоматично і в повному обсязі, ці кошти можна буде вільно отримати по закінченні карантину, або ж користуватися банківською карткою.
Особливості платіжної картки для соціальних виплат
Для ідентифікації одержувачів соціальних виплат, які є внутрішньо переміщеними особами, і забезпечення їм соціальних виплат використовуються спеціальні платіжні карти, що випускаються "Ощадбанком". Для пенсіонерів така карта одночасно є електронним пенсійним посвідченням.
ВАЖЛИВО! Карта для соціальних виплат діє в якості платіжної картки 3 роки за умови, що одержувач виплат особисто приходить в будь-яке відділення "Ощадбанку" для ідентифікації (в перший рік - кожні шість місяців, в подальшому - раз на рік).
- Якщо одержувач виплат вчасно не пройшов обов'язкову ідентифікацію, карта автоматично блокується для платежів, про що він отримує SMS-повідомлення. Карта буде розблокована тільки після того, як одержувач виплат особисто відвідає відділення для ідентифікації. Після завершення терміну дії картка перевипускається "Ощадбанком" безкоштовно.
- Одержувач виплат може оформити додаткову банківську карту. Вона оформляється при фізичній присутності у відділенні "Ощадбанку" одночасно одержувача виплат та особи, який випускається додаткова карта.
     Звертаємо увагу, що ці правила  на період карантину призупинено.

     Якщо у вас виникли питання, або ваші права порушені звертайтеся до фахівців системи безоплатної правової допомоги - ваші правові проблеми можна вирішити дистанційно ☎
- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
- поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання: БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
- скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
- прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.



Надання житлово-комунальних послуг на час карантину


В Україні діють обмеження у зв’язку з карантином через поширення коронавірусу. При цьому всі підприємства, організації та установи, що надають житлово-комунальні послуги, працюють у штатному режимі. Фахівці Голованівського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги надають роз’яснення чинного законодавства щодо надання комунальних послуг під час карантину

17 березня було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким визначається, що на період дії карантину або обмежувальних заходів та протягом 30 днів з дня його скасування забороняється:

– нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги;
– відключення споживачів від послуг за борги;
– примусове виселення із житла та примусове стягнення житла (житлових будинків, частин житлових будинків, квартир, кімнат у квартирах, кімнат, житлових секцій чи блоків у гуртожитках, інших жилих приміщень), що належить на праві приватної власності громадянам України, під час примусового виконання рішень судів щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;
– примусове виселення громадян за несвоєчасну оплату житлово-комунальних послуг із жилих приміщень у будинках державного, громадського житлового фонду та житлового фонду соціального призначення.
Відповідно до чинного законодавства комунальні послуги (постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами), та послуга з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на проведення ремонтних і профілактичних робіт, у міжопалювальний період для систем опалення та ліквідації наслідків аварії.

У період карантину залишайтесь вдома - правові проблеми можна вирішити дистанційно :
- зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
- поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання БВПД https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
- написати на електронну пошту Голованівського місцевого центру holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua, або Бобринецького бюро bobrynetske@legalaid.kr.ua
- скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
- прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

Що робити під час карантину з кредитами в банках та погашенням кредитних карток

Відповідно до п.6 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України «Про споживче кредитування» п.6 у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.
В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором.
Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів).
Правову допомогу можна отримати зателефонувавши до Бобринецького бюро правової допомоги за номером (05257) 3-48-02

На роботі у звязку з епідемією змушують брати відпустку за свій рахунок. Наскільки це законно?

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, за його згодою відпустку.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 (зі змінами від 16.03.2020 року, постанова КМУ № 215) з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усієї території України встановлюється КАРАНТИН.
Постановою встановлено заборону з 00 год. 01. хв. 17 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування, торгівельно розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес центрів, закладів культури, торгівельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв’язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торгівельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту.
Постановою також рекомендовано центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.
Разом з тим, ч. 1 ст. 34 Кодексу законів про працю України передбачає, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Відповідно до ч. 1 ст. 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати є правом, а не обов’язком працівника, та надається за його бажанням, крім того під час карантину у роботодавця є право за можливості забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості – також роботи в режимі реального часу через Інтернет.
Правову допомогу можливо отримати:
☑ зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
☑ поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання: БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
☑ написати на електронну пошту Бобринецького бюро правової допомоги: bobrynetske@legalaid.kr.ua або Голованівського місцевого центру: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua;
☑  зателефонуйте на номер Бобринецького бюро правової допомоги (05257)3-48-02
☑ скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
☑ прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.


У період карантину залишайтесь вдома - правові проблеми можна вирішити дистанційно ☎
☑ зателефонувати на безкоштовний номер системи надання безоплатної правової допомоги 0 800-213-103;
☑ поставити запитання в месенджер фейсбук-сторінки Голованівський місцевий центр з надання: БВПД:https://www.facebook.com/glvn.legalaid.kr.ua/;
☑ написати на електронну пошту Бобринецького бюро правової допомоги: bobrynetske@legalaid.kr.ua або Голованівського місцевого центру: holovanivsk.kropyvnytskyi@legalaid.kr.ua;
☑  зателефонуйте на номер Бобринецького бюро правової допомоги (05257)3-48-02
☑ скористатися правничою вікіпедією WikiLegalAid https://wiki.legalaid.gov.ua;
☑ прочитати правову консультацію на телеграм-каналі «Безоплатна правова допомога» https://t.me/ualegalaid або обговорити її у нашому чаті - https://t.me/ualegalaidchat.

Підстави та порядок звернення із заявою про видачу обмежувального припису

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Заходами, які можуть бути застосовані до кривдника на підставі обмежувального припису, є:
заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалої особи;
заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Варто зауважити, що обмежувальний припис може передбачати застосування одразу кількох зазначених заходів. Обмежувальний припис не може містити заходів, що обмежують право проживання чи перебування неповнолітнього кривдника у місці свого постійного проживання (перебування).
Обмежувальний припис виноситься на строк від одного до шести місяців.
Особи, які можуть звернутись з заявою про видачу обмежувального припису
Обмежувальний припис виноситься судом на підставі звернення зацікавлених осіб а саме:
постраждалої особи або її представника;
у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьків або інших законних представників дитини, родичів дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачухи або вітчима дитини, а також органу опіки та піклування;
у разі вчинення домашнього насильства стосовно недієздатної особи - опікуна, органу опіки та піклування.
Порядок звернення до суду
Видача обмежувального припису здійснюється шляхом ухвалення рішення суду у порядку окремого провадження, для цілей чого розділ IV ЦПК доповнено новою главою 13.
Заява про видачу обмежувального припису подається до суду за місцем проживання (перебування) особи, яка постраждала від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, а якщо зазначена особа перебуває у закладі, що належить до загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, - за місцезнаходженням цього закладу.
У заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено:
найменування суду, до якого подається заява;
ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) заявника та заінтересованої особи, їх місце проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, у разі якщо заява подається особою, зазначеною у пунктах 3 і 4 частини першої статті 350-2 ЦПК України, - процесуальне становище особи, яка подає заяву, із зазначенням її імені (прізвища, імені та по батькові), місця проживання чи перебування, поштового індексу, відомих номерів засобів зв’язку та адреси електронної пошти, а також ім’я (прізвище, ім’я та по батькові) дитини або недієздатної особи, в інтересах якої подається заява, місце її проживання чи перебування, поштовий індекс, відомі номери засобів зв’язку та адреси електронної пошти, якщо такі відомі;
Заінтересованими особами у справах про видачу обмежувального припису є особи, стосовно яких подано заяву про видачу обмежувального припису.
обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Обставинами, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису є факти вчинення кривдником одного з видів насильства передбачених статтею 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Доказами, що підтверджують дані обставини можуть бути матеріали якими підтверджується наявність провадження (кримінального чи про адміністративне правопорушення) щодо особи, яка вчинила домашнє насильство, винесення термінового заборонного припису, інформації про внесення відомостей до Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства, роздруківки текстових повідомлень, копії заяви до поліції тощо.
У разі неможливості надати зазначені докази, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Поряд розгляду та виконання рішення суду про видачу обмежувального припису
Справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Про видачу або продовження обмежувального припису суд не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано або продовжено обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні, районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.


Відпустка на період карантину


Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону України "Про відпустки" (далі — Закон № 504) передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері або іншій особі, зазначеній у частині третій статті 18 цього Закону, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.
Коло осіб, що мають право на отримання даної відпустки
матір
батько
баба
дід
інші родичі, які фактично доглядають за дитиною
особа, яка усиновила дитину
особа, яка взяла під опіку дитину
один із прийомних батьків
один із батьків-вихователів
Підстави для надання відпустки
Період, на який оголошено карантин, має бути підтверджений документально. Рішення щодо тимчасового призупинення навчального процесу у навчальних закладах та установах освіти в кожному районі чи місті обласного значення управління та відділи освіти ухвалюють відповідно до норм Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення". Запровадження карантину через перевищення епідемічного порогу захворюваності на грип та гострі респіраторні вірусні інфекції оголошується органами місцевого самоврядування. Загальноосвітні навчальні заклади у зв’язку з цим видають накази про призупинення навчального процесу. Отже, на практиці документами, що підтверджують оголошення карантину, для працівників, які хочуть оформити відпустку без збереження заробітної плати, можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про призупинення навчального процесу.
Якщо працівник бажає отримати відпустку в період карантину, він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини та документ, який посвідчує відповідний статус працівника (заява працівника про надання відпустки без збереження заробітної плати на період оголошення карантину).
Термін, на який надається відпустка
Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону № 504 передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.
Міністерство соціальної політики України у листі від 29 квітня 2016 року № 243/13/116-16 роз’яснює, що роботодавці за рахунок власних коштів можуть установлювати додаткові трудові та соціально-побутові пільги для працівників, зокрема, інші види оплачуваних відпусток або відпусток більшої тривалості, ніж встановлено законодавством, на умовах, визначених у колективному договорі.
Альтернативні варіанти для працівника і роботодавця
Крім відпустки батьки дітей до 14 років на період оголошення карантину можуть скористатися іншими правами і гарантіями, а саме:
використати щорічну відпустку, а також додаткову соціальну відпустку;
оформити листок непрацездатності в разі, якщо дитина захворіла в період карантину;
оформити відпустку без збереження заробітної плати, що надається за угодою сторін тривалістю до 15 календарних днів;
працювати на умовах неповного робочого часу відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України.


Як отримати юридичну консультацію дистанційно!
У зв’язку з поширенням коронавірусу COVID-19 для попередження розповсюдження інфекції система безоплатної правової допомоги на період дії карантину у межах України запроваджує додаткові обмежувальні заходи у своїй роботі.
Наші клієнти входять до групи ризику щодо можливості бути інфікованими — літні люди, люди з інвалідністю, діти. Тому, щоб не створювати додаткових ризиків, максимально будуть запропоновані можливості вирішити свою правову проблему дистанційно.
Як можна отримати правову допомогу дистанційно:
✅ зателефонувати на нашу гарячу лінію 0800-213-103
✅ поставити запитання в месенджер нашої фейсбук-сторінки
✅ прийти в дистанційний пункт доступу і проконсультуватися через Skype-зв’язок з нашим юристом
✅ написати на електронну пошту найближчого місцевого центру
✅ скористатися правничою вікіпедією https://wiki.legalaid.gov.ua



До центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги часто звертаються громадяни з проханням надати правові роз’яснення щодо порядку отримання права власності на будинок у сільській місцевості, який визнаний самочинно забудованим. Тому, з цього питання надаємо наступні консультації.

Дуже поширеною є ситуація, коли у сільській місцевості люди живуть у будинках десятки років, але не мають жодних документів, які б підтверджували право власності на житло. Через ці обставини, у власників таких будинків виникає багато проблем, починаючи від укладення договорів з енергопостачальними компаніями, товариствами по газопостачанню, не кажучи вже про процедуру спадкування, дарування чи продаж такого будинку.
Важливо. Нерухомість, на яку не оформлене право власності – не являється майном людини, яка в ньому проживає і визнається самочинно збудованим. Тому, враховуючи докорінні зміни у законодавстві, які відбуваються сьогодні, рано чи пізно вас і вашу родину можуть з нього виселити.
Крок 1. Здійснення технічної інвентаризації будинку. Технічна інвентаризація це абсолютно не складна процедура, яка полягає у виїзді техніка (експерта) з інвентаризації до вашого домоволодіння і здійснення замірів всіх об’єктів нерухомості, як всередині так і ззовні, які знаходяться на вашому подвір’ї (будинок, комора, погріб, гараж, вигрібна яма). Такі техніки є, як в кожному бюро технічної інвентаризації (БТІ), так і в приватних організаціях, які займаються такими роботами.
Після виїзду техніка та здійснення замірів ви маєте отримати технічний паспорт, у якому буде зазначене ваше прізвище як замовника, будуть зроблені креслення вашої ділянки і усіх споруд на вашій ділянці.
Увага. Потрібно обов’язково перевірити, щоб на технічному паспорті була відмітка про технічне обстеження будинку. Термін здійснення інвентаризації та виготовлення технічного паспорту займе у вас не більше 10 днів.
Крок 2. Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держбудінспекція).
До Держбудінспекції потрібно надати такий перелік документів:
• документи на землю (акт чи свідоцтво про право власності на землю, договір оренди земельної ділянки, або довідку з сільської ради про те, що у вас немає заборгованості зі сплати податку на землю);
• технічний паспорт з проведенною інвентаризацією;
• декларацію про готовність будинку до експлуатації (заповнити її вам можуть допомогти працівники Держбудінспекції)
Протягом 10-ти робочих днів, Держбудінспекція зареєструє подану вами декларацію і видасть вам її з відміткою про реєстрацію. З цього моменту ви офіційно повідомили органи державної влади про те, що ваша нерухомість існує і ви маєте на неї певні права.
Крок 3. Державна реєстраційна служба речових прав на нерухоме майно.
До державного реєстратора ви маєте подати заяву про реєстрацію права власності (за необхідності, з відповідними додатками – про це потрібно буде попередньо дізнатись у реєстратора). Разом із такою заявою вам необхідно буде подати реєстратору технічний паспорт на ваш будинок, зареєстровану декларацію, копію вашого паспорта. Інколи реєстратор може вимагати від вас документи на землю під вашим будинком. Строки такої реєстрації 14 днів.
Наголошуємо на тому, що здійснення процедури реєстрації права власності (отримання свідоцтва про право власності), а також отримання витягу про державну реєстрацію права власності в державному реєстрі буде платним.



Відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг фізичною особою може здійснюватися як на підставі трудового, так і цивільно-правового договору.
Основною відмінністю трудових договорів від цивільно-правового договору (ЦПД) є те, що перші регламентуються Кодексом законів про працю, а інші — Цивільним кодексом України (ЦКУ).

Відповідно до ст. 21 КЗпП трудовий договір — це угода між працівником і роботодавцем, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а роботодавець зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Дотримання внутрішнього трудового розпорядку означає, зокрема, що робочий час встановлюється не особою, яка за угодою має виконувати роботу, а роботодавцем (наприклад, охорона приміщення у дні та години, визначені роботодавцем із додержанням норм законодавства про працю щодо тривалості робочого часу).
Працівнику гарантуються заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо, до трудової книжки вноситься відповідний запис.
Загальне визначення ЦПД наведено у ст. 626 ЦКУ. Це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Найпоширенішими серед ЦПД є договори:
- на виконання робіт (договори підряду);
- на надання послуг.
За ЦПД підрядник на відміну від працівника не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує і виконує свою роботу. У трудовій книжці запис про виконання роботи за ЦПД не робиться.
Предмет і мета договору
Мета укладання трудового договору — організація процесу праці. Відповідно, предметом є сам процес праці, тобто виконання певної роботи (певних трудових функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. За ЦПД процес організації праці залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Оплата роботи
Відповідно до вимог трудового договору роботодавець зобов’язаний регулярно виплачувати заробітну плату за виконану роботу в установлені для її виплати строки, а її розмір не може бути нижче за мінімальну заробітну плату.
Водночас за ЦПД оплачується не процес праці, а її результати, котрі визначають після закінчення роботи і оформлюють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату.
Відповідальність сторін
У разі порушення працівником обов’язків трудового договору його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності (догана або звільнення).
Крім того, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у статтях 132 та 134 КЗпП.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу згідно з актом виконаних робіт. Відповідальність виконавця роботи за порушення ЦПД насамперед має встановлюватися самим договором (пеня, штраф тощо). У трудових відносинах такі види санкцій не допускаються.
Охорона праці
У трудових відносинах на роботодавця покладається низка обов’язків щодо працівника, які підлягають виконанню незалежно від змісту трудового договору.
Так, зокрема, роботодавець зобов’язаний забезпечити працівникові безпечні та нешкідливі умови праці. Крім того, він не має права вимагати від працівника виконання роботи, пов’язаної із явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про працю.
Щодо цивільно-правових відносин, то в даному випадку подібних вимог немає, а визначальним фактором для умов праці виконавця є те, про що домовились сторони.
За договором підряду відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника).
Таким чином, власний ризик виконавця робіт істотно відрізняє ЦПД від трудового договору.
Соціальне страхування
Статтею 18 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.99 року №1105-XIV передбачено, що страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, місцевого самоврядування та в інших органах.
Також особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), підлягають страхуванню від нещасного випадку (ст. 35 Закону про соціальне страхування).
Водночас для осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, тобто працюють за ЦПД, передбачено добровільне страхування.
ЦПД на окремі професії
В окремих випадках можливо укладання ЦПД для виконання робіт за певною професією, але за умови, що виконавці є приватними підприємцями.
Наприклад, ст. 33 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров'я» від 19.11.92 року № 2801-XII передбачено, що медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров’я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією, та фізичними особами — підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку і можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV передбачено, що підприємство може користуватися послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.
Відрядження
Відрядження — це поїздка працівника за рішенням керівника підприємства, установи, організації до іншого населеного пункту для виконання трудових обов’язків поза місцем його постійної роботи. Тобто відрядження існують виключно для працівників (осіб, які працюють на умовах трудового договору).
Гарантії і компенсації при службових відрядженнях для найманих працівників, які працюють на умовах трудового договору, визначено у ст. 121 КЗпП, відповідно до якої працівникам, які направляються у відрядження, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати з найму жилого приміщення у порядку і розмірах, встановлюваних законодавством. За працівниками, направленими у відрядження, протягом усього часу відрядження зберігається місце роботи (посада).
Працівникам, направленим у службове відрядження, оплата праці за виконану роботу здійснюється відповідно до умов, визначених трудовим або колективним договором, і розмір такої оплати праці не може бути нижчим середнього заробітку.
За відсутності трудових відносин ситуація інша. Якщо за умовами ЦПД роботи мають виконуватися в іншому населеному пункті, питання компенсації виконавцю витрат на проїзд, проживання, харчування тощо та розміри такої компенсації мають бути визначені безпосередньо у договорі та включатися до вартості договору. Направлення у службове відрядження при цьому не відбувається, оскільки відсутні трудові відносини.

ПІЛОТНИЙ ПРОЄКТ З ВІДНОВНОГО ПРАВОСУДДЯ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ПОДОВЖЕНО ЩЕ НА РІК

Пілотний проєкт «Програма відновлення для неповнолітніх, які є підозрюваними у вчиненні злочину» подовжено на 2020 рік. Він охоплюватиме всю територію України.
Пілотний проєкт з відновного правосуддя для неповнолітніх реалізується з березня 2019 року на базі системи надання БПД у шести регіонах – Донецькій, Одеській, Львівській, Луганській, Миколаївській та Харківській областях.
Заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць зазначила, що захист прав дітей та гуманізація правосуддя щодо них є одними з пріоритетних напрямків роботи Міністерства юстиції. Вона підкреслила, що пілотний проєкт з відновного правосуддя довів свою ефективність протягом 2019 року.
Завдяки проєкту допомогу отримали десятки дітей, які вперше вчинили дрібні злочини. Замість судового переслідування учасники пілоту пройшли процес медіації та відшкодували завдані збитки потерпілим і досягнули примирення з ними.



Оголошено XII конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 17.01.2020 № 128/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 20 січня по 30 березня 2020 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).
Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:
1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 21 січня по 23 лютого 2020 року, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, форма якої встановлена Мін’юстом; усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.
УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів і відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).
Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.
2) Протягом 27 лютого – 09 березня 2020 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).
3) Протягом 16 – 19 березня 2020 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.
УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Окрім того, з 11 по 13 березня 2020 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосовання до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.
Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до Порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.
Контакт для зворотного зв’язку з адвокатами:
Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу експертно-правового аналізу надання безоплатної правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45), dmytro.borovlov@legalaid.gov.ua.



Безоплатна передача земельної ділянки громадянам із земель державної і комунальної власності

Згідно Земельного кодексу України кожен українець, якому виповнилось 18 років, може отримати безкоштовно землю для різних потреб.
Законодавством не передбачено обмежень у виборі місця розташування такої земельної ділянки.
Кожен громадянин може одночасно отримати та приватизувати 6 земельних ділянок різного призначення, тобто передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах зазначених норм, провадиться один раз по кожному виду використання (частина четверта статті 116 Земельного кодексу України).
Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах:
для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;
для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;
для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;
для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;
для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Громадянам, зацікавленим в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності необхідно звернутися із клопотанням про про надання дозволу на розробку проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України, а саме:
сільської, селищної, міської ради (якщо питання стосуються земель комунальної власності, які розташовані в населених пунктах);
районної державної адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах сіл, селищ, міст районного значення та поза межами населених пунктів для: ведення водного господарства; індивідуального дачного будівництва; будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо);
обласні державні адміністрації (якщо питання стосується земель державної власності у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена
Головного управління Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в області (якщо питання стосується земельних ділянок для сільськогосподарських потреб).
Увага! Клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою можна направити в електронній формі.
У заяві зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри (в межах норм безоплатної приватизації) (зразки клопотання (заяви).
До клопотання додаються:
графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (наприклад, викопіювання з кадастрової карти);
погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб);
документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства);
копію документа, що посвідчує особу (наприклад, паспорта громадянина України);
документ що підтверджує право на пільги при отриманні земельних ділянок (у разі наявності останнього).
Увага! Забороняється вимагати додаткові матеріали та документи (частина шоста статті 118 Земельного кодексу України).
Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки відповідним органом влади, або про відмову у наданні такого дозволу (мотивовано) має бути прийнято в місячний строк.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою, техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у визначеному порядку.
У разі прийняття уповноваженим органом рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки потрібно замовити в землевпорядній організації виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Розробником проекту землеустрою може бути лише фізична особа - підприємець, яка володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованим інженером-землевпорядником (частина друга статті 26 Закону України "Про землеустрій").
Складання документації із землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник повинен визначити точні межі земельної ділянки, їх геодезичні координати і скласти кадастровий план земельної ділянки для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру, а також може стати в нагоді для відновлення меж ділянки і захисті права на землю.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблятиметься виконавцем (землевпорядною організацією) на підставі укладеного із замовником договору.
Термін виконання робіт згідно із законодавством не може перевищувати 6 місяців.
Проект відведення земельної ділянки підлягає погодженню з:
територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру;
управлінням з питань містобудування та архітектури місцевої державної адміністрації або місцевої ради (у випадку місцезнаходження земельної ділянки у межах населеного пункту або на якій планується розташування об'єкта будівництва);
іншими організаціями (органами лісового, водного господарства, охорони культурної спадщини, екології тощо) в окремих індивідуальних випадках.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки також включає перелік документів, визначених Законом України "Про землеустрій" (стаття 50).
Строк розгляду: протягом 10 робочих днів з дня одержання проекту або його копії відповідні органи зобов'язані безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.
Підстава для відмови: лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою (доповнення).
Для реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі необхідно звернутися до територіального органу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за місцем розташування земельної ділянки із:
заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру;
(оригіналом документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (погоджений проект землеустрою, за потреби, позитивний висновок експертизи);
документацією із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.
Строк розгляду заяви: 14 днів (пункт 73 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого пстановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 ".
Вартість: внесення відомостей до Державного земельного кадастру здійснюється безоплатно (додаток 3 до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 "Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг").
Крім того, на підтвердження державної реєстрації заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, в якому зазначаються відомості внесені до Поземельної книги, зокрема, кадастровий номер. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.
Затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
Для затвердження проекту землеустрою особі необхідно надати до місцевої ради або місцевої державної адміністрації клопотання про затвердження проекту землеустрою.
До клопотання додаються:
екземпляр погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.
Замовити цю послугу також можна на порталі державних послуг iGov.org.ua
Строк розгляду: 2 тижні з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації" після отримання позитивного висновку такої експертизи).
Рішення про затвердження проекту землеустрою є одночасно рішенням про передачу земельної ділянку у власність чи у користування.
До Бобринецького бюро правової допомоги Гованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
Інформацію з актуальних правових питань можна отримати в Довідково-інформаційній платформі правових консультацій «WikiLegalAid» за адресою https://wiki.legalaid.gov.ua


Не так давно вступив в дію закон, яким запроваджується адміністративна відповідальність за порушення правил перевезення дітей: водія штрафуватимуть на суму у розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів, тобто 510 гривень. У разі повторного порушення штраф сягатиме 50 неоподатковуваних мінімумів, тобто 850 гривень.
Самі ж правила перевезення дітей не змінилися: ПДР забороняють перевозити дітей зростом менше 145 см, або які не досягли 12-річного віку без використання спеціальних засобів, які дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу.
Під "спеціальними засобами" слід розуміти дитячі автолюльки, автокрісла, бустери або стяжки ременів безпеки, котрі слід використовувати згідно з інструкцією до них та автомобіля, а також з урахуванням зросту, віку та ваги дитини. Також таких дітей не можна перевозити на задньому сидінні мотоцикла та мопеда. Окрім цього, заборонено перевозити дітей, які не досягли 16-річного віку у кузові будь-якого вантажного автомобіля, та здійснювати перевезення організованих груп дітей у темну пору доби.
Є правові запитання? Телефонуйте 0 800 213 103.

Бобринецьке бюро правової допомоги інформує!


В Україні з 1 грудня зріс прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2102 гривні, для непрацездатних – 1638 гривень.
У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в складанні позовних заяв та представництві в суді. Це відповідно 4204 грн для працездатних осіб і 3276 грн для осіб, які втратили працездатність.

652 звернення від постраждалих від домашнього насильства за цей рік. Минулого року було 241. Це не означає, що кількість випадків збільшується. Це значить, що в людини збільшується віра в те, що її захистять.
Безоплатна правова допомога знає історію кожної такої людини. І все одно 652 - занадто мало.
Не мовчіть про насильство ні в своїй, ні в чужій родині.
Дзвоніть 0-800-213-103

Насильство проти жінки – не міф, а реальна проблема.
Цього року ми маємо 652 звернення від постраждалих. Це страшна цифра, але це - ніби прорваний нарив. Значить, наші жінки вчаться звертатися по допомогу.

7-8 грудня 2019 року  відбудеться хакатон з доступу до правосуддя

Координаційний центр з надання правої допомоги спільно з громадською організацією KYIV Legal Hackers 7-8 грудня 2019 року проводить Access to Justice Hackathon.
Захід відбудеться на базі правових клубів PRAVOKATOR у Дніпрі, Львові, Києві, Одесі та Харкові.
Запрошуємо юристів, студентів, програмістів, маркетологів, дизайнерів зануритися в атмосферу legal tech.
На Access to Justice Hackathon ви зможете:
- розвинути і втілити ідеї надання юридичних послуг людям, які не можуть дозволити собі оплачувати послуги класичних юристів;
-  створити продукти, націлені на захист прав, боротьбу з дискримінацією, булінгом, насильством в сім'ї та іншим;
- придумати альтернативні способи вирішення юридичних проблем, які доведуть, що правосуддя може бути простим і доступним.
Якщо ви зацікавлені в партнерстві, пишіть сюди: kyivlegalhackers@gmail.com
Деталі тут: https://legalhackathon.net/
Реєстрація учасників тут: http://bit.ly/2PWGEgM
Партнерами системи надання БПД у проведенні Access to Justice Hackathon є: Міжнародний фонд «Відродження», Програма USAID «Нове правосуддя» – USAID New Justice Program, Open World Ukraine - програма обмінів усередині законодавчої гілки влади США, лабораторія інноваційного розвитку UNDP Ukraine / ПРООН в Україні, UNHCR Ukraine – Агентство ООН у справах біженців в Україні.

Жителька Голованівського району за допомогою адвокатки системи БПД стягнула з іноземця аліменти на утримання сина

До Голованівського місцевого центру з надання БВПД звернулась жінка з проханням надати їй правову допомогу у стягненні аліментів з її цивільного чоловіка, громадянина іншої держави.
Правову допомогу надавала – адвокатка Оксана Задорожнюк.


Вивчивши матеріали справи, адвокатка встановила, що клієнтка у 2014 році виїхала працювати до Польщі, де познайомилась з місцевим жителем та почала проживати з ним у цивільному шлюбі. Через деякий час клієнтка вимушена була повернутись з Польщі на Україну. Після повернення додому, з’ясувалось, що вона вагітна. У 2015 році у неї народився син. Батько дитини провів дослідження на підтвердження свого батьківства у одному з Інститутів судової генетики Польщі. ДНК-тест підтвердив його батьківство. Але, незважаючи на беззаперечні докази його батьківства, чоловік не бажав офіційно визнавати дитину своїм сином і категорично відмовився від внесення відомостей про нього як батька дитини до актового запису про народження дитини та сплати аліментів.
Оксана Задорожнюк пояснила клієнтці, що «при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім’я та по батькові дитини записується за її вказівкою. А батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані, відповідно до Цивільного процесуального кодексу України».
Також адвокатка пояснила, що відповідно ст. 180, 198, 199 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутись до суду з відповідним позовом.
Керуючись Договором між Україною і Польщею про правовому допомогу та правової відносини у цивільних і кримінальних справах, Оксана Задорожнюк склала позовну заяву про встановлення батьківства, внесення змін до актового запису про народження дитини та стягнення аліментів з батька дитини.
Взявши до уваги всі обставини справи та наявні докази, Голованівський районний суд Кіровоградської області заяву задовольнив повністю та зобов’язав громадянина Польщі сплачувати на утримання свого сина аліменти в розмірі ¼ частини з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення ним повноліття.
До Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, тел. (05257) 34802
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД  можна звернутись за адресою:  смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.

Аспекти оформлення договору оренди земельної ділянки; продовження його та умови розірвання в односторонньому порядку.


Питання оренди землі сільськогосподарського призначення  набирає все більшої актуальності серед українців. Під час укладання договору оренди власники земельних ділянок часто стикаються з різними питаннями, щодо правильності оформлення договору.
Першим кроком, необхідним для оформлення відносин між фермером та власником земельної ділянки є укладення договору її оренди. Відповідно до закону, він може мати просту письмову форму, але за взаємним бажанням орендаря і орендодавця вони можуть посвідчити його нотаріально.
Договір оренди земельної ділянки повинен містити такі істотні умови:
- інформацію про земельну ділянку, що передається в оренду: кадастровий  номер,  місце  розташування  та розмір земельної ділянки;
- строк дії договору оренди;
- орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, способу та  умов  розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За  згодою  сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Договір, що не містить хоча б одну із вище зазначених істотних умов, вважається неукладеним.
Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Орендна плата. Базою для розрахунку орендної плати є нормативна грошова оцінка землі. Вона зазначена в кожному сертифікаті на отримання земельної частки (паю). Розмір ставки орендної плати за землі сільськогосподарського призначення повинен бути не менше 3 відсотків від вартості земельної ділянки.
Розірвання договору. Якщо орендар не виконує належно договір, не виплачує в строк орендну плату в грошовій або в натуральній формі (зерно, цукор, крупи, тощо), в тому числі, використовує земельну ділянку всупереч визначених у договорі умов (наприклад, надмірно виснажує землю, використовує пестициди, які суттєво погіршують її стан), орендодавець має право розірвати договір оренди.
Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або ж самим договором. Це означає, що одностороння відмова повинна передбачатися у договорі та мати відповідний механізм.
Наприклад, у разі систематичного порушення орендарем договору, псування, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, орендодавець може надіслати орендарю лист-повідомлення розірвання оренди. Такий лист повинен бути рекомендованим з повідомленням про вручення, що підтвердить ваше бажання розірвати договір та зафіксує момент, коли орендар дізнався про розірвання договору.
З моменту отримання зазначеного листа орендар має звільнити орендовану землю протягом відповідного періоду, враховуючи сезонність та с/г роботи (наприклад, період збору врожаю, тощо). Це звичайно ж найбільш простий спосіб врегулювання спірних відносин між сторонами.
У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендаря орендодавець має право на отримання орендної плати за шість місяців – на землях сільськогосподарського призначення, і за рік – на  землях не сільськогосподарського призначення, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладення договору оренди цієї ж земельної ділянки на тих самих умовах, за  винятком випадків, коли розірвання договору було обумовлено невиконанням або неналежним виконанням орендодавцем договірних зобов'язань. У разі розірвання договору оренди землі за погодженням сторін кожна сторона має право вимагати в іншої сторони відшкодування понесених збитків відповідно до закону.
До  Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: 27200, Кіровоградська область,  м. Бобринець,  вул. Орджонікідзе, 80.

Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Права громадян, які подорожують потягом


За статистикою, у період розпалу сезону відпусток, більшість українців для подорожей обирають саме залізничний вид транспорту. Та наші подорожі іноді могли б бути набагато комфортніші, адже АТ «Українська залізниця» надає широкий спектр послуг, яким ми не користуємось тільки тому, що не знаємо про них. Тож фахівці Голованівського місцевого центру з надання БВПД підготували правові поради громадянам, які подорожують потягом.

Під час подорожі пасажири мають право:
- безкоштовно користуватися необхідними медикаментами з аптечки вагону та гарячою водою. Це вже включено у вартість квитка;- попросити у провідника ковдру, незалежно від пори року;- взяти у провідника ремінь безпеки для дитини або дорослого пасажира, якщо він подорожує на верхній полиці. Ці ремені безпеки є у потягах завжди, і їх зобов’язані надавати пасажирам верхніх полиць на першу вимогу. Якщо наданий ремінь, на ваш погляд, недостатньо міцний ви можете попросити його замінити;
- користуватися розетками у вагонах потяга безкоштовно в будь-який час, це не залежить від того, стоїть потяг чи їде;
- провозити з собою у вагоні ручну поклажу вагою до 36 кг, що не перевищує за обсягом відведеного на одного пасажира місця для багажу;- палити в українських потягах – заборонено. Тому, якщо хтось із пасажирів палить, ви можете вимагати від провідника вжити належних заходів, також ви маєте право попросити провідника втихомирити галасливих пасажирів;- попросити вимкнути музику, якщо вона вам заважає;- провідник зобов’язаний розбудити вас при під’їзді до вашої кінцевої станції;- пасажири потягів зі спальними місцями повинні забезпечуватися чаєм і кавою за встановлену плату. Вартість напоїв може бути спочатку включена в ціну квитків (про це в проїзному документі повинна бути відповідна відмітка). Якщо маєте свій пакетик чаю чи кави і вирішили заощадити – можете попросити склянку кип’яченої види і ложечку. Провідник не повинен вам відмовити;  
- вартість постільної білизни вже включено у квиток на потяг «Укрзалізниці», якщо ви від неї не відмовилися при оформленні квитка на потяг;- попереднє застилання полиць постільною білизною здійснюється провідниками у вагонах СВ. За бажанням пасажирів провідник надає допомогу в застиланні постільної білизни людям з інвалідністю, хворим, людям похилого віку, пасажирам з малими дітьми, вагітним;- пасажир має право не тільки не здавати ліжко, а й не прибирати його за собою. Прибирання постільної білизни входить у посадові обов’язки провідника (до обов’язків провідника також входить підйом і опускання верхніх полиць);
- якщо ваше місце в потязі зайняв інший пасажир, провідник зобов’язаний виділити вам інше;

- якщо вам дуже спекотно, або холодно, викликайте начальника потягу з правовими нормами перевезення пасажирів. У них ви можете побачити  
дозволені температури перевезення пасажирів у різні сезони. Якщо умови перевезення не відповідають вказаним, начальник потягу може вам безкоштовно надати таке саме за класом місце в іншому вагоні, або так само безкоштовно підвищити клас;

якщо ви купили електронний квиток з QR – кодом, не обмінюйте його на звичайний. Роздрукуйте, але показуйте його зі смартфона. Якщо провідник не може його зісканувати, це його проблема, а не ваша;
пасажир має право сідати в будь-який вагон потяга. Наприклад, якщо ви спізнюєтесь на потяг, і до його відправлення встигаєте дійти тільки до першого або хвостового вагона, а у вашому квитку вказані місця в іншому кінці потяга (це правило актуальне для посадки на проміжних станціях, зупинка на яких дуже маленька за часом);
якщо переплутали потяг, ви маєте право повернутися на початкову станцію безкоштовно;- якщо проїхали свою станцію, можете повернутися на станцію призначення теж безкоштовно;
відстали від потяга – маєте право продовжити поїздку без доплат! -   у разі запізнення в пункт пересадки з вини перевізника (запізнення або відміна погодженого поїзда) і на бажання продовжити поїздку, перевізник повинен відправити вас наступним потягом без стягнення плати!
До  Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: 27200, Кіровоградська область, місто Бобринець, вул. Незалежності, 80.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

В Україні з 1 липня зріс прожитковий мінімум. Тепер він для працездатних громадян становить 2007 гривень, для непрацездатних – 1564 гривні.
У зв'язку з цим повідомляємо, яка сума середньомісячного доходу дозволяє громадянам мати право на безоплатну вторинну правову допомогу, що полягає в складанні позовних заяв та представництві в суді. Це відповідно 4014 грн. для працездатних осіб і 3128 грн. для осіб, які втратили працездатність.

Фахівець бюро правової допомоги допоміг пенсіонерці оскаржити факт безпідставно нарахованої заборгованості за водопостачання


Дата публікації: Вівторок, 25 червня 2019, 08:58
ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до суду позовну заяву про стягнення з жительки м. Бобринця заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Але з 2006 року жінка була зареєстрована та фактично проживала за іншою адресою, тому за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Денис Ніколаєнко, фахівець Бобринецького бюро правової допомоги довів у суді, що вказаний позов був безпідставний.
Вивчивши матеріали справи, Денис Ніколаєнко з’ясував, що ОКВП «Дніпро-Кіровоград» подав до Бобринецького районного суду позовну заяву про стягнення з громадянки Н. заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 12888,95 грн. Однак, з 10 лютого 2006 року клієнтка проживала за іншою адресою та за вказаний період не користувалася послугами ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Договір на постачання води за вказаною адресою відповідачка не підписувала. На час позову в квартирі проживав з сім’єю син клієнтки.
Зібравши необхідні докази, Денис Ніколаєнко підготував відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити в задоволенні позову, адже дана позовна заява є безпідставною.
Під час судового розгляду були взяті до уваги матеріали справи та свідчення свідків.
Бобринецький районний суд виніс рішення на користь клієнтки та відмовив позивачу в повному обсязі.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України

Відпочинок дитини у літньому таборі: що потрібно знати батькам


Літо - чудова пора для відпочинку, знайомству з новими друзями, участі у цікавих заходах.
Влітку батьки прагнуть оздоровити свою дитину перед навчальним роком. Адже, організоване оздоровлення та відпочинок забезпечує поліпшення стану здоров’я дітей, відновлення їх життєвих сил, зайнятість у період канікул, запобігає їх бездоглядності, дає можливість продовжити виховний процес та розвиток творчих здібностей.
Право кожної дитини на оздоровлення і відпочинок гарантовано державою. Діти віком від 4 до 7 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку разом із батьками або іншими законними представниками. Діти віком від 7 до 18 років перебувають у дитячих закладах оздоровлення та відпочинку самостійно або за згодою керівника дитячого закладу оздоровлення та відпочинку разом з батьками чи іншими законними представниками.
За рахунок бюджетних коштів дитина має право на забезпечення путівкою до дитячих закладів оздоровлення та відпочинку один раз на рік за умови, що пільгова путівка за бюджетні кошти не надавалась їй у поточному році іншими уповноваженими установами.
Перед заїздом дітей у табір батьки повинні:
 ознайомитися з правилами внутрішнього розпорядку табору; зі списком рекомендованих речей, які потрібно мати дитині при заїзді в табір; зі списком продуктів і речей, які заборонено привозити в табір;
 забезпечити дитину на час перебування у таборі необхідним одягом, взуттям, засобами гігієни;
 провести з дитиною роботу щодо запобігання шкідливим звичкам;
 забезпечити проходження дитиною медичного обстеження;
 надати інформацію працівникам табору, про індивідуальні особливості дитини;
 своєчасно забрати дитину з закладу;
 відшкодувати заподіяні табору збитки внаслідок недисциплінованої поведінки дитини.
При заїзді в табір потрібно мати:
 карту щеплень, форма первинної облікової документації № 079/о «Медична довідка на дитину, яка від'їжджає в дитячий заклад оздоровлення та відпочинку», оформлена належним чином за три дні до початку оздоровчої зміни;
 путівку на дитину.
Дитині може бути відмовлено в прийомі до табору якщо:
 відсутня путівка;
 вік дитини не відповідає встановленим вимогам;
 у дитини, яка прибула на оздоровлення та відпочинок відсутня медична довідка.
Дитинство – це пора сподівань та здійснення мрій! А за щасливе дитинство малечі відповідаємо ми, дорослі, тому турбота про дітей, захист їхніх прав повинен стати одним з найголовніших наших обов'язків.
До Бобринецького бюро правової допомоги Гованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Права туристів

З настанням весни для багатьох громадян стає актуальним питання туризму. Напередодні планування відпочинку корисною та необхідною стане інформація про права та обов’язки туристів.


Законом України «Про туризм», визначено, що туристом є особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов’язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.
Всі види туристичної діяльності повинні сприяти забезпеченню прав людини. Тобто у кожній державі повинні створюватися умови для того, щоб зробити туризм і подорожі доступними для громадян, а також їх права повинні забезпечуватися під час здійснення самої подорожі.
Відповідно до положень Закону України «Про туризм», туристи і екскурсанти мають право на:
• реалізацію закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, відновлення і зміцнення здоров'я, безпечне для життя і здоров'я довкілля, задоволення духовних потреб, захист і повагу людської гідності;
• необхідну і достовірну інформацію про правила в'їзду до країни (місця) тимчасового перебування, а також виїзду з країни (місця) тимчасового перебування і перебування там, про звичаї місцевого населення, пам'ятки природи, історії, культури та інші об'єкти туристичного показу, що знаходяться під особливою охороною, стан навколишнього середовища;
• інформацію про наявність ліцензії у суб'єкта, що здійснює підприємницьку діяльність у галузі туризму, інших документів, наявність яких передбачена законодавством (актуальна інформація доступна на офіційному сайті Мністерства економічного розвитку і торгівлі www.me.gov.ua у розділі «Діяльність-Туризм-Туроператорська діяльність-Ліцензійний реєстр»);
• отримання обов'язкової інформації, що передує укладенню договору;
• отримання туристичних послуг, передбачених договором;
• особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а також майна;
• одержання відповідної медичної допомоги;
• відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору;
• сприяння з боку органів державної влади України в одержанні правових та інших видів допомоги, а громадяни України також і за її межами;
• реалізацію інших прав.
Важливо знати, що права і обов'язки громадян України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, регулюються законодавством країни перебування та міжнародними угодами. Тож, громадяни України, які здійснюють туристичні подорожі за кордон, зобов'язані дотримуватися вимог законодавства країни перебування.
У місцях транзиту і тимчасового перебування
туристи мають право:
 отримувати комплекс туристичних послуг, передбачених договором(контрактом) та програмою перебування;
 на особисту безпеку, захист життя, здоров'я, прав споживача, а такожмайна;
 на одержання відповідної медичної допомоги у разі захворювання;
 на відшкодування матеріальних і моральних збитків у разі невиконання або неналежного виконання умов договору (контракту);
 розірвати договір (контракт) без відшкодування збитків суб'єкту туристичної діяльності, якщо збільшення загальної вартості туру чи послуги перевищує 5 відсотків обумовленої вартості, а також у разі підвищення цін на туристичні послуги при їх загальнодержавній зміні;
 на повну і об'єктивну інформацію про закони та правила проживання в даній країні (місцевості), звичаї місцевого населення, поведінку в громадських місцях та місцях, пов'язаних з проведенням релігійних обрядів;
 про культурні, археологічні, архітектурні, історичні, природні цінності, які перебувають під захистом держави;
 умови страхування, розірвання договору (контракту) на тур;
 на користування відповідними засобами гігієни, особливо в місцях розміщення, на підприємствах харчування і транспорті, на отримання інформації про ефективні засоби запобігання інфекційним захворюванням, нещасним випадкам, а також на доступ без перешкод до служб охорони здоров'я.
Крім того, туристам повинно бути забезпечене право на захист їх майна від крадіжок, ушкодження та втрати, право власності громадян охороняється законодавством України. Це право забезпечується приймаючою фірмою через правильну організацію транспортування багажу туристів і контролю за його збереженістю під час руху. Для цього призначені спеціально обладнані відсіки для багажу в туристському автобусі. Якщо багаж транспортується окремо від туристів, це повинно бути оформлено відповідними прийомо-здаточними документами. Фургони для багажу повинні опломбовуватися з зазначенням у документах номеру пломбіратора. Факт пошкодження багажу під час його переміщення засвідчується при його прийомі відповідним актом.
Якщо з туристом трапилася надзвичайна подія, йому необхідно терміново інформувати про це консульську установу України в країні його тимчасового перебування (подорожування). У випадку арешту, турист має право звернутися до органів поліції з вимогою повідомити про це консула України, який вживає заходів, щоб відносно громадян України, заарештованих, ув’язнених, затриманих за підозрою у вчиненні злочину чи підданих іншим заходам судового або адміністративного впливу, взятих під варту, було дотримано у повному обсязі положення законодавства держави перебування і щоб їх утримували в умовах, які відповідають вимогам гігієни та санітарії.
На прохання туриста, консул може також зв’язатися з його родиною. Консул зобов’язаний вживати заходів, щоб туристи користувалися тими правами, які належать їм за законами держави перебування i міжнародними договорами, а у разі порушення – для відновлення порушених прав.
У разі виникнення надзвичайних ситуацій держава вживатиме заходів щодо захисту інтересів українських туристів за межами України, у тому числі заходів для їх евакуації з країни тимчасового перебування.
Бобринецьке бюро правової допомоги знаходиться за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, тел. (05257) 3-48-02
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

  Паспорт громадянина України  можна отримати з 14 років


Звичні внутрішні паспорти у вигляді книжечки відходять у минуле.   Замість них видають нові біометричні паспорти у вигляді пластикової ID-картки.
Біометричний паспорт громадянина України має спеціальний електронний чіп, куди вноситься вся необхідна інформація про його власника. ID-картка містить ті самі дані, що й паперовий документ, і навіть реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний код). Зараз біометричний паспорт має паперовий додаток, у якому фіксуватимуться зміни місця реєстрації власника. Це тимчасове явище, доки у всіх державних установах не з’являться пристрої для зчитування інформації з чіпів.
Відповідно до законодавства України кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, може отримати паспорт громадянина України.
Законодавством передбачена відповідальність за проживання громадян без паспорта або за недійсним паспортом – у вигляді попередження або накладення штрафу від одного до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Хто може отримати ID-картку:
 молоді люди, яким виповнилося 14 років і які отримують паспорт вперше;
 особи, які змінюють прізвище чи ім’я;
 особи, які втратили паспорт (він був загублений чи викрадений);
 особи, чий паспорт був пошкоджений.
Звертаємо увагу, що громадяни, які не вклеїли своєчасно фото у паспорт, у зв’язку з досягненням 25-ти або 45-ти років, теж будуть змушені замінити свій паспорт на ID-картку.
Змінювати діючий паспорт зразка 1994 року - у вигляді книжечки – не обов'язково.
Для отримання ID-картки особі, яка досягла 14-ти років необхідно підготувати документи:
 свідоцтво про народження;
 оригінали документів, які підтверджують громадянство України та посвідчують особу батьків або одного з них. Якщо на момент народження дитини один з батьків не був громадянином України, потрібно додати ще довідку про реєстрацію дитини громадянином України;
 довідку про місце реєстрації (додаток № 13), яку можна отримати в сільських, селищних, міських радах, або Центрах надання адміністративних послуг;
 довідку про присвоєння ідентифікаційного коду або повідомлення про відмову від його прийняття.
Перший паспорт оформляється безкоштовно.
Стандартна процедура виготовлення ID-картки займає 20 днів, пришвидшена – 10 днів.
Особам, які не досягли 18-річного віку (після досягнення 14-річного віку) – паспорт оформляється на 4 роки, а особам, які досягли 18-річного віку – на кожні 10 років.
Трапляються випадки, коли громадяни втрачають свідоцтво про народження. Чим це загрожує?
По-перше, це єдиний документ, що підтверджує особу дитини.
По-друге, без нього не вдасться отримати ні паспорт, ні ідентифікаційний код.
Але, якщо ви народились на території України і втратили свідоцтво про народження, його відновлення не є проблемою.
Для цього людина, яка втратила документ, або її батьки, усиновителі, опікуни, представники органу опіки, навчального або іншого закладу, у якому дитина перебуває постійно, можуть звернутися з заявою в будь-яке відділення державної реєстрації актів цивільного стану на території України, сплатити держмито (на даний час це 51 копійка!), та отримати повторне свідоцтво про народження.
До Бобринецького бюро  можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Тел.: (05257) 3-48-02

Відшкодувати матеріальні та моральні збитки можливо: позитивна практика фахівців бюро правової допомоги


В наслідок отриманих тілесних ушкоджень, клієнт системи БПД у судовому порядку стягнув з кривдника матеріальну шкоду на суму 5079 гривень та моральну шкоду на суму 2000 гривень.
Правову допомогу клієнту надавала начальниця Благовіщенського бюро правової допомоги Наталія Радоуцька.
До Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин П., з проханням надати йому правову допомогу щодо складення позовної заяви про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення стосовно нього кримінального правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька встановила, що 19 листопада 2017 року відповідач, громадянин Г., наніс клієнту бюро, громадянину П. легкі тілесні ушкодження, що спричинило короткочасний розлад його здоров’я. У результаті заподіяних тілесних ушкоджень, громадянин П. перебував на лікуванні в травматологічному відділенні Благовіщенської ЦРЛ та витратив на придбання ліків 5079 грн. 47 коп.
“Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України , фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому дохід, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду. Тобто, будь-які витрати, пов'язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров'я”, – пояснила Наталя Радоуцька.
На підставі наданих клієнтом документів та керуючись ч. 2 ст. 127 КПК України, якою  передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про відшкодування матеріальної та моральної шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
22 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області позовну заяву задовольнив повністю.
Довідково.
Нормами ст. 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Протиправними діями відповідача позивачу завдано ушкодження здоров'ю, а тому завдано моральну шкоду, яка підлягає відшкодуванню.
До Бобринецького бюро  можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80
Тел.: (05257) 3-48-02

«Як внутрішньо переміщеній особі проголосувати на виборах Президента України?»


У системі безоплатної правової допомоги створюється Наглядова рада

Рішенням Уряду запроваджується нова форма управління системою безоплатної правової допомоги. Буде створена Наглядова рада Координаційного центру з надання правової допомоги. Такі зміни покликані нівелювати ризики впливу на роботу системи, гарантувати для громадян якісну правову допомогу.
Відповідні зміни до Положення про Координаційний центр внесені на засіданні Кабінету Міністрів 20 березня.
Це новий етап функціонування системи безоплатної правової допомоги. Безпосередньо моніторинг, оцінку ефективності, а також пропозиції Уряду щодо бюджетування на наступні роки роботи системи безоплатної правової допомоги здійснюватиме незалежна Наглядова рада, яка буде формуватися на публічному конкурсі.
«Наглядова рада – це колегіальність та відкритість у прийнятті рішень щодо діяльності системи безоплатної правової допомоги. Цей незалежний орган управління посилить суспільну довіру до сервісів та проектів, які ми упроваджуємо», – переконаний директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.
Наглядова рада визначатиме стратегічні напрями розвитку системи БПД, здійснюватиме нагляд за її діяльністю. Крім того, схвалюватиме річні плани діяльності та звіти Координаційного центру, оцінюватиме діяльність його директора. Одним з її пріоритетів стане ідентифікація та оцінювання ризиків (політичних, фінансових та інших), рекомендації щодо шляхів їх запобігання та вирішення, а також пропозиції щодо мінімізації можливих негативних наслідків.
Наглядова рада складатиметься з дев’яти членів, які будуть виконувати свої обов’язки на громадських засадах. Порядок проведення конкурсу щодо обрання членів Наглядової ради затверджуватиме Міністерство юстиції. До конкурсної комісії входитимуть вісім осіб: чотири працівники Мін’юсту та чотири особи, рекомендовані міжнародними партнерами, що довготривало співпрацюють з Координаційним центром.

Як не стати корупціонером, заповнивши декларацію?


З 1 січня 2019 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних протягом 2018 року.
Тема декларування є актуальною на даний час, адже кожен раз при заповненні декларації ми знаходимо для себе пункти, які змушують нас задуматись – що саме мені потрібно тут написати і чи взагалі потрібно щось писати?
Як зазначається у ст. 45 Закон України «Про запобігання корупції» суб’єкти декларування зобов’язані подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, визначеною НАЗК, до 1 квітня  ( до кінця доби 31 березня). Документ, поданий у 00 годин 02 хвилини 1 квітня, буде вважатися таким, що поданий невчасно, а за це, згідно із статтею 1726 КУпАП, за певних умов, може наступити адміністративна відповідальність із занесенням відповідних відомостей про порушника до реєстру корупціонерів, та ще й припинення державної служби, якщо суб’єкт декларування є, наприклад, державним службовцем.
Наголошуємо, що інформація в декларації, зокрема, щодо сімейного стану, майнового стану, посади та місця роботи, тощо, зазначається станом на 31 грудня звітного періоду( тобто станом на 31 грудня 2018 року).
Окремі розділи декларації містять так звані порогові суми, тобто, якщо вартість того чи іншого об’єкту декларування, менше вказаної суми – інформацію про об’єкт можна у декларації не зазначати. Вказані суми кратні одному прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому з 1 січня звітного періоду.
Зупинимось на них докладніше.
У розділах декларації фігурують такі порогові суми: 5 прожиткових мінімумів, 50 прожиткових мінімумів, 100 прожиткових мінімумів.
З 1 січня 2018 року для працездатних осіб встановлювався прожитковий мінімум у розмірі 1762 грн.
Отже, у розділі 11 декларації «Доходи, у тому числі подарунки», зокрема, зазначаються відомості щодо подарунка лише у разі, якщо його вартість перевищує 5 прожиткових мінімумів, тобто 8810 грн — для подарунків як у грошовій, так і не у грошовій формі.
Порогова сума 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року (або 88100 грн), у декларації зустрічається у трьох розділах:
— у розділі 12 декларації «Грошові активи» не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року;
— у розділі 13 декларації «Фінансові зобов’язання» відомості щодо отриманих кредитів, позик, зобов’язань за договорами лізингу, розміру сплачених коштів в рахунок основної суми позики (кредиту) та процентів за позикою (кредиту), зобов’язань за договорами страхування та недержавного пенсійного забезпечення, позичених іншим особам коштів тощо зазначаються лише у разі, якщо розмір зобов’язання перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року.
— у розділі 14 декларації «Видатки та правочини суб’єкта декларування» відомості щодо видатків та усіх правочинів, вчинених у звітному періоді, зазначаються лише у разі, якщо розмір відповідного видатку перевищує 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року. До таких відомостей включаються дані про вид правочину, його предмет.
У розділі 5 декларації «Цінне рухоме майно (крім транспортних засобів)» зазначається цінне рухоме майно, вартість якого перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня звітного року, (тобто 176200 грн), що належить суб’єкту декларування або членам його сім’ї на праві приватної власності, у тому числі спільної власності, або перебуває в її володінні або користуванні незалежно від форми правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Такі відомості включають: дані щодо виду майна, характеристики майна, дату набуття його у власність, володіння або користування, вартість майна на дату його набуття у власність, володіння або користування.
Під рухомим майном розуміються будь-які матеріальні об’єкти, які можуть бути переміщеними без заподіяння їм шкоди (наприклад, ювелірні вироби, персональні або домашні електронні пристрої, одяг, твори мистецтва, антикваріат тощо). Згідно інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті НАЗК, у цьому розділі також слід вказувати відомості і про тварин, вартість яких перевищує наведену вище порогову суму.
Дана стаття не охоплює всі проблемні питання, які можуть виникнути при заповненні електронної декларації, але фахівців системи БПД завжди готові надати вам правові консультації при особистому зверненні.
До Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Бобринець, тел. (05257) 34802
До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1, тел. (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.

Понад 2 тис. засуджених отримали допомогу адвокатів БПД у 2018 році


Адвокати та працівники центрів з надання БВПД отримали 2,2 тис. доручень для надання безоплатної вторинної правової допомоги засудженим протягом минулого року. Усього, починаючи з жовтня 2014 року по січень 2019 року, центри з надання БВПД видали 9,9 тис. доручень щодо правової допомоги засудженим.
«Засуджені, які відбувають покарання в місцях несвободи, мають менше засобів для захисту своїх прав. Адже вони обмежені у свободі пересування. Доступність правової допомоги для таких людей часто має життєве значення», – зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк.
Один з прикладів професійної роботи адвоката системи БПД – звільнення довічно засудженого. Чоловік, який уже 17 років відбував покарання, звернувся до Регіонального центру з надання БВПД у Вінницькій області. Йому призначили адвоката за рахунок держави Оксану Казеко. Справа пройшла всі судові інстанції: від Вінницького міського до Верховного Суду. У підсумку чоловіка випустили з в’язниці через важку хворобу – повну сліпоту, що перешкоджає відбуванню покарання надалі.
У жовтні 2014 року особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, отримали право на безоплатну вторинну правову допомогу.
Доручення для здійснення захисту засуджених видають регіональні центри з надання БВПД. Здійснення представництва інтересів таких осіб у судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, а також складання документів процесуального характеру забезпечуються місцевими центрами з надання БВПД.
Більшість питань, з якими засуджені зверталися торік до місцевих центрів з надання БВПД, стосувалися адміністративного, цивільного та кримінального права.

Якщо ви травмувались на слизькій дорозі
З настанням зими, на жаль, актуальною стає проблема травм під час падінь на вулицях. Слизькі тротуари та східці магазинів і організацій, імпровізовані «катки» з льоду після чергової відлиги перетворюються на пастки для перехожих. І ось до травмпунктів уже шикуються черги потерпілих — з вивихами, травмами голови, переломами кінцівок… На слизьких тротуарах сотнi українцiв ламають руки чи ноги. Але мало хто знає, що має законне право вiдшкодувати всi витраченi на вимушене лiкування грошi.


Відшкодувати матеріальну шкоду, завдану через падіння на слизькому тротуарі, можна. Винуватець має відшкодувати вартість лікування, усі витрати, пов’язані із травмою, компенсувати втрачений заробіток внаслідок тимчасової непрацездатності.
Важче відшкодувати в суді моральну шкоду, завдану особі. Та і це можливо.
Коли ви травмувалися на слизькiй дорозi, для початку викликайте швидку, щоб лікарі вас забирали безпосередньо з місця події. Наполягайте, щоб лікарі зафіксували місце події, час, обставини отримання травми (потім ксерокопію запису в журналі лікаря «швидкої» допомоги можна використати як доказ у суді).
Поки ви чекаєте на «швидку», варто сфотографувати місце падіння, зокрема так, аби було видно, що дорога є непосипаною, слизькою. Візьміть   контактні номери телефонів у свідків події. Свідками в суді можуть бути і лікарі «швидкої», які надали першу медичну допомогу.
Якщо подія трапилась біля магазину чи якогось закладу, то варто поцікавитися наявністю там камер відеоспостереження.
Викликайте поліцію для складання протоколу та фіксації факту травмування. Напишіть відповідну заяву до правоохоронних органів.   
Якщо немає можливості викликати швидку допомогу та поліцію, необхідно звернутися до найближчого травмпункту. В амбулаторній картці лікар повинен зафіксувати з ваших слів: де, коли і за яких обставин отримано травму, хто при цьому був присутнім.
Під час лікування зберігайте всі квитанції, пов’язані з витратами на лікування, поїздки, що пов’язані із травмуванням. Пам'ятайте, що можна отримати матерiальну компенсацiю лише тих витрат, якi ви можете довести.
Коли ви отримали довiдку з травмпункту, лiкарняний листок та зiбрали чеки, пишiть позовну заяву на винних осiб, що неналежно обслуговували дорогу, на якiй ви травмувалися.
Знайти власника «небезпечної» території не важко. Якщо ви послизнулися на тротуарi бiля будинку, звичайно, що за його утримання несе вiдповiдальнiсть комунальне пiдприємство або об'єднання спiввласникiв. Якщо ви травмувалися бiля магазину чи якоїсь приватної установи, слiд пам'ятати, що пiдприємцi також вiдповiдальнi за стан прилеглої до їхнiх установ територiї i мають органiзувати її розчищення вiд снiгу.
Чинне законодавство покладає обов’язок утримувати прибудинкову територію в належному стані саме на власника (балансоутримувача) об’єкта благоустрою (ст. 25 Закону про благоустрій). До того ж такий обов’язок не залежить ані від пори року, ані від погодних умов.
Найпростiший спосiб знайти власника дороги – написати запит у районну адмiнiстрацiю чи мiську раду.
Змiст запиту має бути такий:
«Прошу надати менi iнформацiю вiдповiдно до Закону "Про доступ до публiчної iнформацiї" про те, хто здiйснює утримання територiї за цiєю адресою».
Окрім відшкодування витрат на лікування ¬– матеріальної шкоди, ви маєте право подавати до суду позов і на отримання моральної компенсації. Моральні збитки – поняття неконкретне і в кожному випадку різне.  
Такий самий алгоритм дій варто застосовувати у разі, якщо на вас впаде бурулька чи снігова брила з даху будинку. Оскільки кожен будинок перебуває на чиємусь балансі – притягнути до відповідальності відповідальних за утримання будинків осіб, можливо.
Отже, якщо все ж таки подібна неприємність трапилася і якщо ви матимете бажання і терпіння пройти усю цю непросту процедуру та зібрати необхідні докази – правда буде на вашому боці.
Але для власного ж здоров’я, як фізичного так і психологічного, будьте взимку на вулиці обережними та уважними. Не поспішайте. Бережіть себе!
До Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутись за адресою: м. Бобринець, вул. Незалежності, 80, тел.: (05257) 3-48-02
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.


 Жорстоке поводження з дітьми і зневага їхніми інтересами можуть мати різні види і форми. Але їх наслідками завжди є серйозний збиток для здоров'я, розвитку і соціалізації дитини, нерідко й загроза її життю чи навіть є причиною смерті.
Протягом останніх років наше суспільство дедалі гостріше починає турбувати проблема дитячої злочинності.
Неповнолітні зловмисники шокують не лише дрібними крадіжками та хуліганством. Але варто пам'ятати, що за кожне діяння проти закону потрібно нести відповідальність.
У міру дорослішання дитина дістає нові можливості, набирає досвіду, а значить - отримує нові права, обов'язки, відповідальність.
Щоб запобігти порушенню прав дитини, а в разі порушення – захистити, то потрібно їх знати.


Фахівець системи БПД допомогла клієнтці відстояти в суді інтереси неповнолітнього онука  


До Благовіщенського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась за правовою допомогою клієнтка, яка переймалася долею свого онука та хотіла позбавити батьківських прав батька дитини, який ухилявся від виконання своїх обов’язків, і стягнути з нього аліменти, тим самим відстояти інтереси онука.

Після опрацювання матеріалів справи, начальник Благовіщенського бюро правової допомоги Наталя Радоуцька  встановила, що клієнтка А. є бабусею дитини, мати котрої померла в грудні 2017 року. Батько дитини не проживав з сім’єю з 2004 року. Весь цей час він не цікавився життям сина, не виявляв бажання спілкуватись з ним та приймати участь у його вихованні. Дитина після смерті матері знаходиться на повному утриманні бабусі.
Наталя Радоуцька  пояснила клієнтці, що п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що батько дитини може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухилявся від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
«Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не створюють умов для отримання нею освіти», – підкреслила Наталя Радоуцька.
У той же час, нормами ч. 2 ст. 166 СК України передбачено, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
На підставі наданих клієнткою документів, Наталя Радоуцька склала позовну заяву про позбавлення батьківських прав батька та стягнення з нього аліментів на утримання дитини.
У подальшому, за допомогою фахівця бюро, клієнтка подала заяву про збільшення позовних вимог щодо призначення її піклувальником над неповнолітнім онуком.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Так, 2 травня 2018 року Ульяновський районний суд Кіровоградської області прийняв рішення призначити бабусю опікуном над неповнолітнім онуком та стягнути аліменти з батька дитини.
Довідково.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно. Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхіднім та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Відповідно до ст. 244 Сімейного Кодексу України піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.
До Бобринецького бюро можна звернутись за адресою: вул. Незалежності, 80, м. Бобринець.
Тел.: (05257) 3-48-02
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.



Оголошено ХІ конкурс з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги» Координаційний центр з надання правової допомоги повідомляє про проведення з 03 грудня 2018 року по 31 січня 2019 року конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі – конкурс).
Для участі у конкурсі адвокатам необхідно:
1) Зареєструватися на веб-сторінці http://contest.legalaid.gov.ua з 03 по 24 грудня 2018, де заповнити онлайн анкету та біографічну довідку; зазначити адресу електронної пошти для отримання інформації у зв’язку з конкурсом; завантажити скановані копії заяви, заяви, форма якої встановлена Мін’юстом; усіх заповнених сторінок паспорта (чи іншого документа, що посвідчує особу); свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та мотиваційного листа (до 500 слів), складеного у довільній формі.
УВАГА! За фактом реєстрації адвокат отримає повідомлення Координаційного центру з надання правової допомоги про прийняття заявки на опрацювання. Після перевірки наявності надісланих копій документів і відомостей про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів України, адвоката буде поінформовано про їх відповідність чи невідповідність встановленим вимогам за вказаною адвокатом адресою електронної пошти. У разі отримання повідомлення про невідповідність документів встановленим вимогам реєстрацію можна пройти повторно (до завершення строку реєстрації).
Участь у конкурсі можуть брати адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України.
2) Протягом 28 грудня 2018 року – 09 січня 2019 року пройти дистанційний курс «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги», ознайомившись з його матеріалами та склавши перевірочні тестові завдання, що оцінюються автоматично (адреса веб-сторінки дистанційного курсу, логін та пароль будуть зазначені в електронному повідомленні Координаційного центру з надання правової допомоги).
3) Протягом 21 – 22 січня 2019 року (конкретні дата, час і місце проведення будуть повідомлені кожному адвокатові додатково) пройти індивідуальні співбесіди з конкурсною комісією, під час якої адвокати оцінюватимуться за критеріями мотивації до надання безоплатної правової допомоги, комунікабельності, емоційної врівноваженості, вміння представити приклади надання правової допомоги.
УВАГА! Під час проходження співбесіди із конкурсними комісіями адвокати повинні пред’явити оригінали паспорта та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Окрім того, з 14 по 16 січня 2019 року конкурсні комісії розглядатимуть подані адвокатами копії документів, оцінюючи адвокатів за критеріями стажу адвокатської діяльності, наявності або відсутності застосування до адвоката дисциплінарних стягнень та враховуючи результат проходження адвокатом дистанційного курсу «Вступ до системи надання безоплатної правової допомоги». Цей етап відбувається без персональної участі адвокатів.
Адвокати, які пройдуть конкурс, залучатимуться до надання БВПД на постійній основі за контрактом або на тимчасовій основі на підставі договору, відповідно до порядку та умов укладення контрактів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на постійній основі, та договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правову допомогу на тимчасовій основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2012 року № 8.
Контакт для зворотного зв’язку з адвокатами:
Боровльов Дмитро Дмитрович, начальник відділу моніторингу якості правової допомоги управління забезпечення якості правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги, (044) 486 71 06 (понеділок – четвер: з 09:00 до 18:00, п’ятниця: з 09:00 до 16:45, обідня перерва із 13:00 до 13:45),  dmytro.borovlov@legalaid.gov.ua.
________________________________________
Переглянути порядок і умови проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений постановою КМУ від 28 грудня 2011 р. № 1362 (у редакції постанови КМУ від 09.08.2017 №575, зі змінами, внесеними постановою КМУ від 31.10.2018 №898).
Переглянути наказ Міністерства юстиції України від 06.11.2018 № 3957/7 «Про проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги».
Переглянути Порядок оцінювання адвокатів за результатами конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 13.11.2017 № 3552/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 14.11.2017 за № 1387/31255.




        На Кіровоградщині адвокат допоміг  відновити право громадянина на його земельну ділянку


До Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернувся громадянин з проханням надати йому правову допомогу у справі про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.
Для надання правової допомоги клієнту було призначено адвоката Тимура Зятковського.
Вивчивши матеріали справи, адвокат з’ясував, що на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого Голованівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, клієнту на правах власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, з відповідним кадастровим номером, площею 2,72 га.
Клієнт стверджував, що ні з ким не укладав договору оренди його земельної ділянки, але випадково дізнався, що ним нібито був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки з ТОВ «Союзнатурпродукт», а також, що вказаний договір вже пройшов державну реєстрацію.
Як представник клієнта, адвокат Тимур Зятковський отримав інформаційну довідку з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно якої інформація про існування договору оренди належної клієнту земельної ділянки підтвердилася, але клієнт стверджував, що ніколи не мав наміру укладати договір оренди земельної ділянки з зазначеним товариством, а також ніхто із працівників вказаного ТОВ з пропозиціями про оренду до нього не звертався і договір клієнт ніколи не бачив та не підписував.
Адвокат Тимур Зятковський склав позовну заяву про визнання недійсним договору оренди землі, укладений між клієнтом та вказаним ТОВ і в подальшому захищав інтереси клієнта в суді.
18 вересня 2017 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області задовольнив позов клієнта в повному обсязі, договір оренди землі був визнаний недійсним.
Довідково.
Історія розвитку справи:
- в обґрунтуванні позовних вимог адвокат зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 14 ЗУ « Про оренду землі», договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально;
- відповідно до ч. 1 ст.  638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні;
- відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;
- у свою чергу, ч. 3 ст. 203 ЦК України встановлено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;
- згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу;
- відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.


Військовослужбовцям штрафні санкції, пеня або проценти за користування кредитом не нараховуються


Напередодні свята Дня захисника України, в межах всеукраїнського правопросвітницького проекту «Я МАЮ ПРАВО!», проводиться кампанія «Права захисників». Метою цієї кампанії є надання консультацій з правових питань, відповіді на які хотіли б отримати захисники нашої Батьківщини.

Так, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов’язаним – з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, штрафні санкції, пеня за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Але, незважаючи на цю норму закону, деякими фінансовими установами, які надають швидкі кредити та банківськими установами, продовжується нарахування військовослужбовцям відсотків, в деяких випадках нарахування штрафів за користування кредитом. Зазначені вимоги висуваються кредиторами після звільнення мобілізованих громадян, але які є військовозобов'язаними.
Відповідно до Указу Президента від 17 березня 2014 року № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого у встановленому порядку Верховною Радою, в Україні оголошено часткову мобілізацію, у зв’язку з чим настав особливий період, який, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», припиняється тільки згідно рішення Президента про демобілізацію із внесенням такого указу на затвердження Верховною Радою України.
На цей час відповідних рішень про демобілізацію з березня 2014 року Президентом України не приймалося.
Отже, в Україні з 17 березня 2014 року по даний час настав і діє особливий період відповідно до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Тому, нараховування штрафних санкцій, пені або процентів за користування кредитом військовослужбовцям, резервістам та військовозобов’язаним з 17 березня 2014 року по даний час є протиправним.
Резервісти та військовозобов’язані, призвані під час мобілізації навіть після звільнення зі служби, зберігають за собою право не сплачувати штрафні санкції, пеню або проценти за користування кредитом, оскільки в Законі визначено терміни: з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, який відповідно ще триває. При цьому дата отримання кредиту може бути до настання особливого періоду.
Якщо ж все ж таки штрафи, пеня або проценти нараховуються, радимо написати заяву про скасування нарахування штрафних санкцій або пені.
Заяву потрібно надіслати тій фізичній чи юридичній особі, яка нараховує штрафи, пеню або проценти за кредит, рекомендованим листом з повідомленням про вручення та долучити до заяви відповідні копії підтверджуючих документів щодо належності до вищевказаних категорій.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ,  вул. Ціолковського, 1.
Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45, 093 423 33 73.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний телефонний номер 0-800-213-103.


Телепроект «Я МАЮ ПРАВО!» допоможе отримати відповіді на найбільш гострі правові потреби


Українські громадяни отримали можливість підвищити свою правову обізнаність з найбільш гострих проблем завдяки серії випусків програми «Я МАЮ ПРАВО!», яка щосуботи транслюватиметься в ефірі 5 каналу о 16 год.  10 хв.
Проект Міністерства юстиції України став можливим завдяки підтримці проекту «Доступна та якісна правова допомога в Україні», який реалізується Канадським бюро міжнародної освіти у партнерстві з Координаційним центром з надання правової допомоги, та фінансується Урядом Канади.
Перший випуск програми присвячено темі аліментів, роз’яснює що потрібно робити, аби захистити права дитини та отримати аліменти. Зокрема, йдеться про кілька варіантів вирішення цього питання – звернення до приватного адвоката, звернення до системи безоплатної правової допомоги та перемовини між сторонами за участі посередника.
На прикладі життєвої історії глядачам у доступній формі за допомогою інфографіки роз’яснюється алгоритм дій.
Зокрема, у разі домовленостей між батьками потрібно закріпити їх у нотаріуса за допомогою угоди. Фахівець підготує договір протягом одного дня. Документ повинен містити:
• права та обов’язки батьків;
• порядок сплати коштів на утримання дитини;
• місце проживання дитини.
Якщо батькам домовитися не вдалося – доведеться захищати права дитини в суді. Існує дві форми судового провадження - наказне та позовне. Термін розгляду наказного провадження - 5 днів. Наказ не потребує встановлення місця перебування боржника, його не можна оскаржити, а за послугу потрібно сплатити гроші. Позовне провадження є безкоштовним, однак потребує встановлення місця перебування боржника, а слухання доведеться чекати близько місяця. Крім того, таке рішення може оскаржуватися.
Відео також ознайомлює глядачів з порядком обчислення аліментів відповідно до діючого законодавства. Так, повідомляється, що аліменти не можуть бути меншими 50% прожиткового мінімуму. У 2018 році ця сума становить для дітей до 6 років - 1559 гривень, для дітей 6-18 років – 1944 гривні. Водночас, аліменти не можуть перевищувати десяти прожиткових мінімумів (для дітей до 6 років – 15590 гривень, для дітей 6-18 років – 19440 гривень).
Як зазначив директор Координаційного центру з надання правової допомоги Олексій Бонюк, тематика відеосюжетів готувалась відповідно до переліку найбільш актуальних проблем, з якими звертаються громадяни до системи безоплатної правової допомоги. Проект допоможе зняти багато питань, а головне – громадяни знатимуть як діяти та куди звертатись у випадку правових потреб.
Інформер, що потрібно зробити, аби отримати аліменти, за посиланням: https://bit.ly/2NISVl1


Фахівці системи безоплатної правової допомоги долучаються до інформаційної кампанії #СтопБулінг

             Всі діти є клієнтами системи безоплатної правової допомоги, тому правопросвітницька робота серед цієї категорії громадян стане одним з пріоритетів, особливо в питанні протидії булінгу. У межах проекту «Я МАЮ ПРАВО!» Координаційний центр з надання правової допомоги (КЦ) долучається до інформаційної кампанії #СтопБулінг, орієнтованої на дітей та їхніх батьків.
           Директор КЦ Олексій Бонюк нагадав, що 07 січня 2018 року набув чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким, зокрема, були внесені зміни до Закону «Про безоплатну правову допомогу» в частині віднесення до суб’єктів права на безоплатну вторинну правову допомогу усіх дітей. «Сьогодні не лише пільгові категорії, а всі без винятку діти – а це близько 7,6 млн осіб – мають повне право на первинну і вторинну допомогу», - наголосив Олексій Бонюк.
          Враховуючи той факт, що проблема булінгу серед школярів стає дедалі гострішою, правопросвітницькі заходи будуть спрямовані на інформування дітей та їхніх батьків про це явище. У рамах кампанії #CтопБулінг розроблено інформаційні матеріали, з яких можна дізнатися, які види булінгу існують та як діяти в ситуації, якщо ви стали свідком булінгу. У них також міститься інформація для батьків, чиї діти стали жертвами цькування або ж самі вчиняють насилля щодо інших дітей.




Фахівчиня системи БПД відстояла права трьох неповнолітніх дітей на аліменти


До Маловисківського бюро правової допомоги Голованівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулась громадянка (прийомна мати), яка потребувала правової допомоги щодо питання стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування.
Марина Кучеренко, вивчивши матеріали справи, встановила, що на підставі рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області громадянку С. та громадянина Ч., позбавлено батьківських прав відносно їх трьох неповнолітніх дітей. Діти були влаштовані до прийомної сім’ї (розпорядження Голови Маловисківської районної державної адміністрації від 23 серпня 2017 року № 326).
Фахівець бюро пояснила матері прийомних дітей, що «ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України передбачено, що особи позбавлені батьківських прав не звільняються від обов’язку утримувати дітей».
Опрацювавши надані клієнткою документи, фахівець Марина Кучеренко склала заяву про видачу судового наказу про стягнення аліментів з громадянки С. та громадянина Ч. на утримання їхніх трьох неповнолітніх дітей.
26 лютого 2018 року Маловисківський районний суд Кіровоградської області виніс судовий наказ про стягнення солідарно з громадянки С. та громадянина Ч. аліментів у розмірі 930,00 грн. щомісячно на кожну дитину, але не менше 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття.
До Голованівського місцевого центру з надання БВПД можна звернутись за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1.Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.  
До Бобринецького бюро правової допомоги можна звернутися за адресою: вул. Незалежності, 80 м. Бобринець, та по телефону 3-48-02
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.









БВПД протягом року надаватиметься одному клієнту не більше 6 разів

Парламент удосконалив деякі засади надання безоплатної правової допомоги шляхом внесення змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (далі – Закон).
Так, згідно зі змінами до статті 14 Закону безоплатна вторинна правова допомога окремим суб’єктам права надаватиметься не більше 6 разів протягом бюджетного року та не більше ніж за шістьома дорученнями/наказами, виданими центрами БВПД, одночасно.
Окрім того, відтепер в окремих справах інтереси клієнтів у суді можуть представляти працівники системи надання БПД.
Йдеться про доповнення статті 21 Закону, де передбачено, що, крім адвокатів, центр може уповноважувати своїх фахівців надавати допомогу у спорах, що виникають, зокрема, з трудових відносин, спорах щодо захисту соціальних прав, малозначних спорах, щодо представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
За словами директора Координаційного центру з надання правової допомоги Олексія Бонюка, вкрай важливим є те, що зміни до Закону також уточнюють важливий аспект – порядок припинення надання БВПД.
«Часто ми стикалися із ситуацією, коли наш клієнт залучав іншого представника у справі, але при цьому законодавчо не було врегульовано питання припинення надання правової допомоги адвокатом чи представником центру. Так само, якщо людина оголошена у розшук у кримінальному провадженні, визнана безвісно відсутньою або оголошена померлою, тепер припиняється надання БВПД», - зазначив Олексій Бонюк.
Змінами до закону також доповнено перелік підстав та уточнено порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання БВПД, які надають таку допомогу.
Серед підстав можуть бути, зокрема, зміна підсудності провадження чи підслідності кримінального правопорушення, відмова адвоката (чи представника центру) від виконання доручення з підстав, передбачених законом, тощо. Крім того, неналежне виконання адвокатом своїх зобов’язань за умовами договору є підставою для його заміни та виключення з Реєстру адвокатів, які надають БВПД.
Зміни до законодавства у сфері надання безоплатної правової допомоги внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».
Закон вступає в силу після публікації в офіційному виданні через 30 днів.


Розпочато реєстрацію адвокатів та юристів на навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин


Координаційний центр з надання правової допомоги запрошує адвокатів, які залучені до надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД), працівників системи БПД, юристів незалежних правозахисних організацій, юристів та працівників органів місцевого самоврядування, громадських радників та нотаріусів пройти навчання з підготовки тренерів у сфері земельних правовідносин, яке відбудеться орієнтовно 27-29 серпня 2018 року у м. Києві.
Навчання тренерів проводиться у співпраці Координаційного центру з надання правової допомоги та Світового банку у межах проекту «Прозоре управління земельними ресурсами в Україні».
Під час трьох днів тренінгу майбутні тренери матимуть можливість пройти спеціалізоване навчання з кваліфікованими експертами у сфері земельних правовідносин та вдосконалити свої навички тренерської роботи.
Навчання проходитиме з акцентом на таких блоках:
Блок 1. Земельна ділянка сільськогосподарського призначення як об’єкт цивільних прав;
Блок 2. Правочини із земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Особливості приватизації та спадкування земельної ділянки;
Блок 3. Захист прав землевласників та землекористувачів;
Блок 4. Тенденції земельного законодавства: на що чекати землевласникам та землекористувачам;
Блок 5. М’які навички, необхідні для роботи тренера.
За результатами цього тренінгу учасники отримають сертифікати та будуть відібрані тренери, які в майбутньому за сприяння Світового банку проводитимуть регіональні каскадні тренінги за темою «Земельна просвіта» у Київській, Миколаївській та Львівській областях.
Вимоги до кваліфікації учасника тренінгу для тренерів:
- вища юридична освіта (базова або повна);
- базові знання у сфері земельного права;
- досвід тренерської роботи не менше 1-го року;
- практичний досвід у сфері земельних правовідносин.
Проживання учасника тренінгу в Миколаївській, Київській, Львівській областях буде перевагою.
Обов’язки в межах участі у проекті:
- участь у всіх днях проведення тренінгу у м. Києві.
- готовність до відряджень у разі проведення тренінгів.
Для проведення кожного регіонального тренінгу будуть залучені 2 тренери;
- готовність працювати в проекті з серпня 2018 року до грудня 2018 року.
Розклад проведення тренінгу та індивідуальні графіки залучення тренерів узгоджуватимуться додатково, але не пізніше, ніж за два тижні до запланованої дати тренінгу;
- підготовка презентацій тренінгу, роздаткових матеріалів для учасників тренінгу.
Зацікавлені особи, які виявили бажання взяти участь у заході, до 30 липня 2018 рокувключно мають надіслати резюме та мотиваційний лист на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.
Будь-які питання щодо конкурсу просимо Вас спрямовувати на електронну пошту landtraining2018@gmail.com.
Результати буде опрацьовувати конкурсна комісія. Члени комісії можуть зателефонувати Вам і уточнити додаткову інформацію у разі потреби.
Про результати відбору Ви будете повідомлені телефоном або електронною поштою, яку вкажете в резюме.
Організаторами планується акредитування навчальної програми Експертною радою з питань акредитації та сертифікації при Національній асоціації адвокатів України, що дасть можливість учасникам (а саме адвокатам) підвищити свою кваліфікацію.
Навчання є повністю безкоштовним та включатиме відшкодування витрат на проживання, харчування та проїзд для іногородніх тренерів (місце проживання яких буде інше ніж місто Київ).



Як оформити пільгову путівку на оздоровлення дитини


Під час літніх канікул батькам хочеться порадувати дітей гарним відпочинком. Та, на жаль, відправити дитину до оздоровчого табору на загальних підставах є досить дорогим задоволенням.
Тому батькам потрібно знати, що путівку в табір для дитини можна отримати безкоштовно або за зниженими цінами.
У червні 2017 року Президент України підписав закон № 2081-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо організації оздоровлення та відпочинку дітей, збереження мережі дитячих оздоровчих закладів». Цим законом розширено перелік категорій дітей, що мають право на оздоровлення та відпочинок за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій.
Право на безкоштовний відпочинок в літньому таборі мають:
 діти-сироти;
 діти, позбавлені опіки батьків;
 діти з малозабезпеченої/багатодітній сім’ї;
 діти з інвалідністю;
 діти, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі;
 талановиті та обдаровані діти;
 переможці міських, районних, обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсів і різнопланових фестивалів, олімпіад та спортивних змагань;
 відмінники навчання, лідери громадської дитячої організації.
Міські та сільські ради можуть розширювати групу пільговиків. У багатьох місцевих адміністраціях путівка в дитячі табори за зниженою ціною, або навіть безкоштовно надається дітям наступних категорій:
 дитина, один із батьків якої загинув під час Революції гідності;
 дитина, у якої батько або мати брали участь чи беруть участь в АТО;
 дитина з родини, яка була тимчасово переміщена з окупованої території, районів проведення АТО.
Для отримання пільгової путівки до дитячих центрів відпочинку і загального оздоровлення потрібно звернутися до відділу РДА, який займається питаннями сім’ї, дітей та молоді (надає путівки дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки) або в управління соціального захисту населення, за місцем проживання.
Якщо у вказаних організаціях підтвердили, що Ваша дитина підпадає під пільгову категорію і повідомили, до якого дитячого табору є путівки, потрібно написати заяву і додати до неї копії свідоцтва про народження або паспорта дитини та пакет документів, які підтверджують право на пільгами.
Дітям-сиротам та тим, хто позбавлені батьківської опіки пільгова путівка надається по пред’явленню: свідоцтва про смерть обох батьків; довідки про записи батьків, отриманої відповідно ст. 135 Сімейного Кодексу України; рішення про встановлення опіки; рішення про направлення до державної установи. Дітям з малозабезпеченої сім’їпотрібно надати довідку про призначення соціальної допомоги від держави. Дітям з багатодітних сімей (3 дитини і більше) по пред’явленню довідки про склад сім’ї та копії посвідчення дитини з багатодітної сім’ї. Дітям з інвалідністю потрібно надати свідоцтво про інвалідність або йогозавірену копію. Дітям, які постраждали від наслідків катастрофи в Чорнобилі потрібно надати відповідне посвідчення. Обдарованим дітямнеобхідно надати копію грамоти, посвідчення, диплома або іншого документа, який підтверджує особисті досягнення дитини, а також копію табелів успішності або похвальних листів за останні два роки (для відмінників навчання).
Також батькам потрібно знати, що дитина перед відправленням до табору повинна пройти медичний огляд та отримати медичну довідку, яку потрібно взяти з собою до оздоровчого табору.
У медичній довідці мають бути зазначені дані про результати огляду дитини на педикульоз та коросту, стан здоров'я, щеплення, наявність хронічної патології, групу з фізичної культури, режим оздоровлення тощо.
Протипоказаннями до направлення дитини у заклад оздоровлення та відпочинку є інфекційне захворювання, контакт з інфекційними хворими; наявність соматичної патології, у зв'язку з якою дитина не може відвідувати організований колектив та загострення хронічних неінфекційних захворювань.
У разі відхилень у стані здоров'я дитини, батькам необхідно повідомити про це лікаря закладу оздоровлення та вихователів.
Не забувайте, що безкоштовні путівки до літнього табору видаються при їх наявності, тому не баріться, і якщо маєте намір оздоровити свою дитину в таборі, то займайтесь цим питанням якомога раніше.
Голованівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги працює за адресою: смт Голованівськ, вул. Ціолковського, 1. Тел.: (05252) 2-25-83, 068 834 77 45.
Для цілодобового доступу громадян до безоплатної вторинної правової допомоги діє єдиний контакт-центр за номером 0-800-213-103, дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів у межах України.
Консультацію підготував начальник відділу представництва Голованівського місцевого центру з надання БВПД Сергій Шеремет


 
Новини | Керівництво району | Історія району | Герої не вмирають | Фотогалерея | Економіка | Інвестиційна діяльність | Соціально-гуманітарна сфера | Регуляторна політика | Внутрішня політика | Доступ до публічної інформації | Звернення громадян | Інтернет-приймальня | Мобілізація | Актуальні питання громадян | Про добровільне об’єднання територіальних громад | Центр надання адміністративних послуг | Координаційний центр | Учасникам АТО та членам їх сімей | Запобігання проявам корупції | Молодь та спорт | Агропромисловий розвиток | ЖКГ | Архітектура та будівництво | Інформація про надходження та використання коштів місцевих бюджетів району | УДКСУ у Бобринецькому районі | Фінансове управління | Нормативно-правові акти | Внутрішній Аудит | Програмно-цільовий метод | Управління персоналом | Держгеокадастр | Управління юстиції | Бобринецька районна філія Кіровоградського ОЦЗ | Новини пенсійного фонду | Виконавча служба | Державна фінансова інспекція | Новини ДСНС | Місцеве самоврядування | Бобринецьке відділення Новоукраїнської ОДПІ | Архівний відділ | Благодійна допомога | Протидія домашньому насильству | Толерантне ставлення до людей з інвалідністю | Статистика | Бюро правової допомоги | Вакансії | Главная Карта Сайта
Назад к содержимому | Назад к главному меню