Фотогалерея - Бобринецька районна державна адміністрація

Апісадиба   «Вулик»

У Бобринецькому районі в мальовничому селі Червонопілля розташована пасіка, на якій господарює почесний пасічник України Піднебесний Дмитро Дмитрович. Більше 30-ти років займається бджолярством. Село Червонопілля розташоване неподалік від міста Бобринець в 10 км. Територія пасіки приваблює природою сільської місцевості, співом солов’я та ароматом м’яти, котовника, ромашки, полину, меліси, ехінацеї та різнотрав’я. На території пасіки стоїть маленька хатинка, садочок, вулики та бджололежанка, де бажаючі гості, туристи можуть поринути в «вулик» та на деякий час відчути себе бджолою. Господар може запропонувати різні продукти, які пов’язані з пасікою (мед, продукція апіпрепаратів та інше).
В давнину люди збирали мед диких бджіл, що оселялися в дуплах дерев. Робота бджоляра тоді зводилася до пошуку в лісі бджіл та збирання меду. Спершу забирали увесь мед знищуючи сім'ю, а потім почали забирати лише частину, зберігаючи бджолиний рій. Одним з недоліків такого ощадливого ставлення було те, що хтось інший міг прийти й вибрати чи знищити рій. Спершу обмежувалися вирізанням знаків, які свідчили про те, що цей рій вже "зайнятий" і належить іншому. Пізніше, для надійності та зручності збирання меду почали вирубувати борті та зносити їх в одне місце. Саме так виникли перші пасіки. Ще бджіл утримували у спеціальних нерозбірних вуликах - сапетках.
Апітерапі́я  — медична практика в альтернативній медицині, яка полягає у використанні бджолиних продуктів, зокрема: меду, перги, воску, прополісу,маточного молочка («королівського желе») та бджолиної отрути, бджолиного підмору, воскової молі, тутневого гомогенату.
Апітерапія є молодим напрямком сучасної медицини. Вона полягає у використанні цілющих продуктів, що виробляються бджолами. Їх застосовують для оздоровлення організму людини.
       За своєю медико-біологічної суті бджола являє собою одноразовий шприц з унікальним ліками. За своїм лікувальним потенціалом вона не має аналогів.
       Бджолина отрута робить позитивний вплив на здоров'я людини, підвищує імунітет. У продуктах бджільництва міститися практично всі відомі вітаміни і велика кількість мінеральних речовин. Вони володіють противірусними, антибактеріальними, імуностимулюючі, радіопротекторні, а також і антигіпоксичні властивостями.
       Апітерапія використовує укуси живих бджіл. Попередньо необхідно проводити біологічну пробу, щоб дізнатися, чи переносить отруту  організм  пацієнта. Зазвичай лікувальний курс  апітерапії триває 2 - 4 тижні. Під час лікування в біоактивні точки тіла проводяться  сеанси бджоловжалення. Спеціаліст для кожного пацієнта повинен індивідуально підібрати оптимальну дозу отрути. Ця доза залежить від переліку захворювань людини.

 Для залучення туристів в місті та районі часто відбуваються етноподії, як загальнорайонні так і по сільських територіях. Найбільші з них: етапи кубка України з мотокросу, районний фестиваль „ Співоча моя Україно ” вокально – хорового мистецтва, молодіжний пісенний фестиваль “На крилах юності та пісні”, районне фольклорне свято „ Скарбниця степового краю ”, районне театральне свято „ Вересневі самоцвіти ”, районне свято
козацької слави ”, театралізоване районне свято „ Івана Купала”, свято “Водохреща”, “Святий Миколай”, свято “Василя та Меланки” які відносяться до подієвого туризму. Заходи користуються популярністю серед жителів району та гостей з сусідніх районів та Миколаївської області.

Вознесенське джерело

«Солоне озеро»

Міських жителів вабить можливість відпочити на лоні природи, в іншому культурному середовищі, пізнати довкілля, скупатися в озері.

Природа Бобринеччини

Ці місця повністю придатні для так званого зеленого туризму, де люди переобтяжені дією цивілізації, можуть відпочити і фізично і духовно. Насолодитися первозданністю матінки – природи.
Про величну славу козацтва розповідають сторожові козацькі кургани, що рясно вкрили бобринецьку землю, ядра від гармат, люльки – носогрійки та інші речі знайдені місцевими краєзнавцями. Збереглися згадки про козацтво в таких назвах як Остапова балка, Хутір Козачий, Карасів Хутір, Коротяк, Бузове, Морквино, Запорізька криниця, Козачий горб, Дуплонатова могила.   

Ви зможете прогулятися вздовж берегів річок із кришталевою водою, помилуватися довколишніми пейзажами, податися в чудовий сільський гай, що заколисує тишею та щедро наділяє дарами природи.

В неширокій заплаві р. Бобринки зустрічаються зарості осок побережної та чорноколосої, куничника очеретяного, оче­ретянки звичайної, поблизу зростають пів­ники болотні, частуха подорожникова, вех широколистий, плакун верболистий та ін. В заказнику наявний унікальний фауністичний комплекс, що включає пред­ставників гідрофільної, ксерофільної та петрофільної фауни.

Цю місцину деякі довгожителі Бобринця сьогодні називають величезним природним музеєм просто неба, давши їй назву в 60-х роках Володимирівська балка . Бо тут є можливість ознайомитися з рідкісними експонатами: і геологічними, і ботанічними, і археологічними, і гідрологічними, і культурними. Вони переповідують нащадкам про диво, яке до цих пір зберегла природа на одній зі скель: залишки слідів людської ноги, копита коня та крісла. Існує три версії легенди. За першою - ці сліди залишив монах, який йшов з Афонських гір і сів спочити та помолитися. Сила його молитви була дуже великою, від неї й залишилися сліди. За другою - тут відпочивав давньоруський богатир-витязь, а третя говорить, що сам Господь посвятив ці місця. А ще про святість їх нагадують багаточисельні струмочки води, що витікають зі скель.  Колись джерело било фонтаном до 15 сантиметрів. З нього по цей день беруть цілющу водичку. З роками фонтан ставав все менше бити.