Туристичні маршрути - Бобринецька районна державна адміністрація

Туристичний маршрут «Володимирівська балка».

Мета: Ознайомити туристів з фауною та флорою місцевості Володимирівської балки, з історією, яка сягає сивої давнини.
екскурсія: пішохідна

                                                 І. Вступна бесіда (план)
1. Знайомство з групою (з’ясування її складу, інтересів, конкретних запитів)
2. Короткі відомості про маршрут.
3. Визначення завдань, теми екскурсії і порядку її проведення.      

Мета: Ознайомити відвідувачів з туристичним маршрутом «Володимирівська балка»
4. Знайомство з правилами поведінки під час маршруту  (5 хв)

                                        ІІ Основна частина.
Екскурсія розпочинається з старовинної вулиці міста, яка сягає того часу коли вперше визначився шлях з Чорнолісся до Криму. Назву мала Базарна. По ній проходило багато різного люду. Вулиця найдовша у місті, проходе через все місто, теперішня назва - вулиця Шевченка.. На початку ХІХ століття Бобринець став торгово-промисловим центром. Поступово з вулиці Шевченка, маршрут переходить до річки Бобринки, де туристи зможуть побачити краєвиди природи, худобу  на галявинах, різноманітної форми камені та скелі. Прогулюючись по березі річки, насолоджуючись чистим без вихлопів палива та пилу повітрям переходить маршрут до невеличкого водоспаду та чудернацьких створінь із каменя.
На Володимирівській балці туристи матимуть змогу побачити розкидані неправельної форми камені, із розповіді місцевого краєзнавця деякі камені могли бути жертовниками, де приносили “дари Богам” поселення, які проживали в ті часи на території Володимирівської балки.
     Володимирівська балка, де знаходиться Вознесенське джерело дивує своєю красою, рослинним та тваринним світом. Рослинний покрив цього мальовничого куточка вирізняється багатством та різноманітністю. Тут представлені рослини різних угрупувань – петрофітні, степові, лучно-степові та прибережно-водні. В тріщинах скель та між гранітним камінням дивують нас своїми квітками рослини занесені до Червоної книги України. Тут можна зустріти і малопоширені рослини – белевалію сарматську, гадючу цибульку занедбану та рястку Фішера. Серед різнотрав’я зустрічаються миколайчики рівнинні, шавлії австрійські, подорожник степовий, ковила волосиста та Калерія гребінчаста.
Серед фауни є поселення степового тхора, лисиці звичайної, зайця сірого. А із птахів поширені ворона сіра, одуд, соловейко східний, сорока та інші птахи.
(Запропонувати туристам розглянути неповторне різноманіття флори та фауни

Є дивовижна місцина на березі річки Бобринка, яку можна назвати перлиною, унікальним куточком природи, що вражає своєю самобутністю, красою та оповите серпанком містики. Тут гарно будь-якої пори року. Заворожує не лише звивиста стрічка річки, яка була ще кілька десятиліть тому повноводною й широкою, а в давнину, за твердженням істориків, навіть судоходною. Вражає й унікальний ландшафт, де природа створила неймовірно талановиту картину з крутими кам'яними схилами, печерами, навислими над водою брилами гранітних скель, коріння яких вросли в землю далеко від берегів річки, розмаїттям квітів та дерев.
Цю місцину деякі довгожителі Бобринця сьогодні називають  природним музеєм просто неба, давши їй назву  Володимирівська балка. Бо тут є можливість ознайомитися з рідкісним експонатом:  геологічним,  ботанічним,  археологічним,  гідрологічним,  культурним. Вони переповідають нащадкам про диво, яке до цих пір зберегла природа на одній зі скель: залишки слідів людської ноги, копита коня та крісла. Існує три версії легенди. За першою - ці сліди залишив монах, який йшов з Афонських гір і сів спочити та помолитися. Сила його молитви була дуже великою, від неї й залишилися сліди. За другою - тут відпочивав давньоруський богатир-витязь, а третя говорить, що сам Господь посвятив ці місця. А ще про святість їх нагадують багаточисельні струмочки води, що витікають зі скель. Колись джерело било фонтаном до 15 сантиметрів. З нього по цей день беруть цілющу водичку. З роками фонтан ставав все менше бити. Ця місцина завжди вабила до себе істориків, археологів і місцевих краєзнавців.
Туристи матимуть змогу приготувати страву на багатті, закип'ятити чай, втамувати спрагу та голод. (Запропонувати туристам відпочити на лоні природи під гнучкими зеленими вербами та тополями)
ІІІ. Заключна частина.
        На пагорбі над Володимирівською балкою, неприродно стоять сім каменів, які свідчать, що тут було капище. Вони ніби відкривають вхід у долину. І побачити їх можна тільки з протилежного боку пагорба балки. Саме їх професор Дмитро Телегін назвав «Головами степу». Цьому кам’яному символу наших пращурів близько сто тисяч років.
Приємно побувати і набратися сил в такому незвичайно – красивому, історичному місці.

Повернення до музею.                                                        

Туристичні маршрути

План туристичних маршрутів.

По місту

1. «Бобринеччина у роки Великої Вітчизняної війни»;
2. «Пам’ятники Бобринця»;
3. «Архітектурні споруди Бобринця»;
4. «Пам’ятні місця Бобринеччини»;
5. «По історичних місцях Бобринеччини»;
6. «Природні заповідники Бобринецького району»;
7. «Культові споруди Бобринця»;
8 «Стежками корифеїв»;
9. «Пам'ять про славного земляка» (Л.Д.Троцького);
10. «Довічна слава їм, довічна пам'ять»;
11. «Пишатися ми можемо земляками, що славлять рідну землю на весь світ».